Наші вибори до війни

Наші вибори до війни
Тернопільсmка ратуша до війни
Із шахрайствами і порушеннями проходили вибори до парламенту на наших землях ще до Другої світової війни. Діяли у ті часи і своєрідні правила висування кандидатів та, навіть, голосування.

Оскільки Галичина була окупована Польщею, то обирати депутатів тернополянам доводилося у склад польського сейму. І звали тих депутатів послами.

За Польщі Тернопіль був центром спершу 54 виборчого округу, а після 1935 року — 61-го. До складу цього округу входили Тернопільський, Збаразький і Скалатський повіти. Загалом у довоєнній Польщі відбулися шість парламентських виборів: у 1919, 1922, 1928, 1930, 1935 і 1938 роках. Перші з них у нас не проводили, бо ще тоді ЗУНР боролася за свою незалежність. А ще окремі політичні сили, як українські, так і польські, періодично бойкотували вибори.

Махінації у списках

Відео дня

«Нас повідомляють що в багатьох виборчих списках поперекручувано прізвища виборців. Перекручування прізвища і списку може бути причиною недопущення виборця до голосування. Тому закликаємо всіх українських виборців перевірити, чи кожний з них записаний у виборчому списку і чи ім’я та прізвище подане там вірно і згідно з яким-небудь особистим документом виборця та з дійсністю. Коли б хто не був записаний зовсім, або в списку було записане його ім’я і прізвище незгідно з дійсністю, чи з його особистими документами, то слід обов’язково внести рекламацію, аби його записали у список або переправили неправильно записане ім’я та прізвище», — читаємо у газеті «Діло» від 7 жовтня 1930 року.

Паралелі цих застережень 84-річної давності із сучасністю — просто неймовірні! Адже і не на одних виборах вже часів незалежної України громадяни виявляли, що відсутні у списку або записані з помилками. Натомість правильно внесені «мертві душі» — ті, хто виїхав або й взагалі відійшов у світ кращий.

Подібні труднощі виникали, як виглядає, з допущення влади, котра контролювала і виборчі списки, і комісії. А в тому, що були такі порушення неодноразовими, переконують повторні замітки на тему.

«Виборці-українці негайно по виложенні списків виборців повинні їх дуже докладно переглянути і ствердити, чи вони вписані до них і чи не поміщено таких осіб, яким не прислугує право голосування. Хай кожний громадянин українець береже свого права, себто вносить реклямації проти невписання управнених вбо вписання неуправнених до голосування», — йшлося у «Ділі» вже від 27 квітня 1934 року.

Партії і кандидати

Закономірно, що в часи, коли влада всіляко тиснула на виборчий процес і маніпулювала, одна з найпопулярніших українських партій — Українське Національно-Демократичне Об’єднання (далі УНДО) — закликала голосувати саме за партії, які з народом.

«Кожний український виборець мусить віддати свій голос за єдину українську блокову листу (список кандидатів у блоці — прим. ред.), бо від того залежить її успіх при виборах», — наголошували партійці 1930 року.

УНДО та його партнери за результатами виборів 1930-го опинилися у значній меншості. Національні меншини, як подає польська статистика тих часів, отримали всього 33 мандати з 444. А от «Безпартійний блок співпраці з урядом», який можна вважати аналогом кучмівської «За ЄдУ» та путінської «Єдіної Росії», набрав 249 мандатів, коаліція лівих сил — 79.

Якщо ж іти строго за хронологією, то на виборах 1922-го у Тернополі і тодішньому воєводстві найбільше набрав до парламенту Польська народна партія «П’яст». За цю політсилу віддали свої голоси 40-60% виборців. Друге місце з результатами 40-50% голосів виборців на Тернопільщині набрав тоді Християнський союз національної єдності. На виборах 1928-го уже з’явився згаданий «Безпартійний блок співпраці з урядом». Він набирав у різних повітах по 20-40% голосів. Але це — за партійними списками. Бо ж серед кандидатів до парламенту лідирували у нас саме українці.


Приміром у 1928-39 роках депутатом спершу від Чортківського, а потім і Тернопільського округів постійно ставав представник УНДО Степан Баран. Він — адвокат, журналіст, публіцист, політичний і громадський діяч. Що примітно, цей політик жив там, де й виборці, у Тернополі — протягом 1922-39 років. Очолював місцеву філію «Просвіти», яка у ті часи була справді діяльною. Видавав тернопільську газету «Подільський голос». З приходом совітів змушений був виїхати у Холм, а згодом емігрував через Німеччину до США. У Союзі йому «світив» хіба Сибір, а то й одразу розстріл.

До слова, Степан Баран часто виїжджав у села свого округу і зустрічався з виборцями. Виглядає неймовірним, але депутат не йшов до виборців тільки у виборчу кампанію з обіцянками.

Дивні правила

Більшістю у парламенті українські політичні сили не могли стати через конфлікт із польською політикою. Остання навіть слово «українці» намагалася замінити архаїчним терміном «русини». Годі вже говорити про виховання у школах.

— Я досі знаю «Отче наш» польською, — 83-річна Євгенія Козак. — Бо усіх тоді змушували вчити. А як не знав — били.

Звісно, що депутати протестували на такі речі. А уряд вигадував усе нові правила, які б дозволяли позбутися в парламенті неугодних.

«Нова виборча ординація до сейму й сенату (1935 року — прим. ред.) також позбавила всіх виборців права пропонувати своїх незалежних кандидатів на послів чи сенаторів. На основі цієї ординації виголошувати кандидатів мала право лише окрема колегія делегатів волосних, повітових і міських рад та різних урядових палат, які були залежними від урядових адміністрацій них чинників», — пише історик Уляна Яцишин у статті «Церковно-партійна взаємодія на виборах у Західній Україні у міжвоєнний період».

Ток коли у 1922-му українці бойкотували польські вибори яерез незгоду окупації краю, у 1935-му причиною цього стало дивне законодавство. Українська Соціально-Радикальна партія, Українські соціал-демократи та «Фронт національної єдності» закликали громадян вчинити бойкот. УНДО і його союзник Українська Народна Обнова (далі УНО) у парламент атки пішли. І спонукав їх до цього досвід саме 1922-го.

Адже, як писав натхненник УНО уродженець Тернопільщини єпископ Григорій Хомишин, у 1922 році послами через бойкот стали «п’ять негідних українського національного імені так званих хлібоїдів, представни українського народу». Про це — у статті Яцишин. Загалом УНДО було найдієвішою партією українців того періоду. І в Тернополі та околицях, як писали тодішні газети, українці обирали українців постійно. Щоправда українців за переписами населення ставало все менше. Більшало поляків і русинів. І хтозна, що би було тепер, якби ці процеси не зупинили радянські «визволителі». Це при тому, що варто пам’ятати — у Східній Галичині, які окупував Союз, жертв було у три-чотири рази більше, аніж у Західній — під німцями. Про це говорить історик Ярослав Грицак. Такими є парадокси історії. І тут важливо дивитися на все, уникаючи однобічності.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Тернополя за сьогодні
18:00 У замку на Тернопільщині організовують толоку 17:00 26-річний тернополянин за 4500 доларів став «батьком» трьох литовських дітей 15:30 Причетному до організації вибухів у Тернополі повідомили про ще одну підозру 15:07 «Афілійований міні-EdCamp Ternopil»: що зібрало у 19 школі майже дві сотні освітян? Від читача 12:17 Пів мільйона грн компенсацій отримали цьогоріч роботодавці Тернопільщини, які працевлаштували переселенців 14:00 На Тернопільщині мотоцикліст врізався в кам'яну огорожу — є постраждалі 13:30 Патріотична організація «Центурія» проводить набір активної молоді 13:00 На п’ятьох вулицях Тернополя триває поточний ремонт дорожнього покриття 12:33 Кременчанину, який торгував зброєю, повідомили підозру 12:00 На дорогах Тернопільщини вітер повалив понад 20 дерев 11:35 На Тернопільському ставі починається сезон водних прогулянок 11:15 Що таке шале? Про затишні будиночки на природі та хто їх будує (новини компаній) 10:45 1 квітня розпочинається нерестова заборона на вилов риби 10:10 На Оболоня пограбували жінку 09:50 Прямий маршрут Прага-Чоп: Укрзалізниця відкриває нові горизонти (на правах реклами) 09:30 «На щиті» повертається додому захисник Степан Шумило з Лановеччини 08:50 У Тернополі 28 березня на кількох вулицях тимчасово вимкнули електрику 08:00 Сьогодні, 28 березня: яке сьогодні свято та чим цей день запам’ятався в історії 22:00 На Тернопільщині — штормове попередження 21:00 Монастир на Тернопільщини визнали культурною спадщиною національного значення
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Тернополі Ваші відгуки про послуги у Тернополі
keyboard_arrow_up