Пророча ініціатива з повернення Україні благодаті Божої

Пророча ініціатива з повернення Україні благодаті Божої.
Як ніколи раніше, Україна саме тепер опинилася у вкрай складному становищі, через кровопролитні військові дії.
З самого початку кривавого конфлікту вона багаторазово благала Божої допомоги.
За весь час напасті до чого українці тільки не вдавалися, щоб зупинити криваву пошесть: молилися, постили, сповідалися, причащалися, освячувалися та здійснювали багатотисячні прощі.
На останній, зокрема Зарваницькій, хотів би детальніше зупинитися. Пригадайте липневу Заваницьку прощу 2014 року. Вона відбувалася з надією на закінчення кривавого конфлікту. Усі вірили у благодать Божу, стосовно кривавої напасті. Але, уже у серпні сталося усе навпаки. Україна отримала ганебну поразку під Іловайськом.
Цьогорічна проща проходила під гаслом:"За мир в Україні". Знову, після її завершення, військові дії не вщухли, а тільки активізувалися. Ніяким миром навіть і не "пахне."
Не тільки миряни, але навіть священники признають, що все це нічого не допомагає - Господь від нас ніби відвернувся.
Але, чи були приклади Божої благодаті для України? Чи зверталася вона раніше за Господньою допомогою?
Саме так, хоча не було нагальної потреби у цьому.
На зорі своєї незалежності Україну вразили слова Заповіту, посередника між Богом та українським народом - Блаженнішого Йосифа Сліпого, щодо його перепоховання, а саме" « Поховайте мене в нашому Патріяршому Соборі Святої Софії, а як воплотиться наше видіння і востане на волі наша Свята Церква і наш Український Нарід, занесіть мою домовину, в якій спочину, на рідну Українську Землю і покладіть її у храмі Святого Юра у Львові, біля гробниці Слуги Божого Андрея. Глава нашої Церкви, властю своєю покликав на Екзарха Великої України. Якщо такою буде воля Божа і бажання Українського Божого люду, складіть мою домовину в підземеллях оновленого Собору Святої Софії. В підземеллях Київської тюрми мене довгими роками мучили, коли я був живим, а в підземельній гробниці оновленого Собору Святої Софії Київської спокійно спочив би я, бувши плоттю вмерлим!»
24 серпня 1992 року прах Патріарха Йосифа було перевезено з Риму до Львова та перепоховано 9 вересня 1992 року у крипті собору Св. Юра у Львові.
З часу перепоховання Блаженнішого минуло у 2013 році мирних 21 рік, або тричі по сім. Уже з вересня 2013 року розпочинаються бурхливі революційні події в Україні - втрачається благодать Божа. У своєму Заповіті Блаженніший Йосиф залишив нам роздуми про душу померлого. А вона знаходиться у двох станах - упокоєному та не упокоїному. Саме в останньому стані знаходиться душа Сліпого, як самогубця, або безбожного комуніста. Тому, його не упокоєна душа, практично дають змогу молитися вірним не за благодать Божу для себе, а від молювати гріхи не упокоєних душ наших ворогів.
В час небувалої напасті висуваю свою пророчу ініціативу - виконати у повному обсязі Заповіт Блаженнішого, щоб він став "плоттю вмерлим".
Впевнений,що у час коли Україна ховає та перепоховує своїх найкращих синів та дочок, щоб повернути благодать Божу, проявиться бажання Українського Божого люду здійснити Заповіт Блаженнішого - перепоховати і його.
Знаю, що 7 вересня цього року, у день відходу у вічність Йосифа Сліпого, на Годиннику прозріння прилучиться до моєї ініціативи Сама Страждальна Мати Своїми сімома тінями на циферблаті хронометра.
Вам у цей день випадає велика Господня Честь - прилучитися першими до пророчої ініціативи з повернення Україні благодаті Божої.
Молю воскреслого Спасителя на здійснення цієї ініціативи.
Закінчу євангельськими словами: "Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завжди й усяким робом. Господь з усіма вами!" Амінь.

P.S. Тепер, немає сенсу у докорі українській владі, зреалізованого при похованні Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України - Володимира, Української Автокефальної Православної Церкви. Блаженнішого теж потрібно перепоховати.

Пророк: Мирослав Копак

29.08.2015 року Божого.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.