Закордоном петиції стають законопроектами, в Україні – головним болем

А от чи реалізовуватимуть ідею – це вже як пощастить. 

Читайте також: Петиції - для замилювання очей

- Петиції у всьому світі вважають інструментом «електронної» демократії, що має допомагати взаємодіяти владі і суспільстві, - кажуть  аналітики інформаційної кампанії «Сильніші разом!». - У тому, щоб почати вирішувати проблему у будь-якій сфері, знизу вгору, від людини до влади, і полягає призначення петицій. Бо, якщо пропозицію підтримує суспільство відповідною кількістю голосів, то, значить, і влада повинна розглянути її. Але чи це направду працює в Україні - питання дискусійне.

На сьогодні електронні петиції, кажуть аналітики, діють у понад 70 країнах світу. Відрізняються тим, що в одних країнах мають консультативний характер, в інших – імперативний. Останні якраз і є обов’язковими для влади. Приміром у згадуваній вище Фінляндії підтримані петиції стають законопроектами, які парламент розглядає у пріоритетному порядку. Щоправда у цій країні петиції – не дуже популярний інструмент.

Процес підготовки до введення в Україні такого способу комунікації між владою і народом розпочався ще у  2009 році. Тоді наша країна, як  учасник Ради Європи, отримала Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам з електронної демократії. У тому документі і йшлось про необхідність запровадження згадуваної системи.

Але от «рухатись» із запровадженням такого інструменту на законодавчому рівні в нас почали лише у 2014 із реєстрацією у Верховній Раді двох законопроектів, у яких визначились із сутністю петицій, механізмом їхнього створення, реалізації та необхідністю внесення змін до Закону України «Про звернення громадян». Зміни ж до цього закону та доповнення Верховна  Рада прийняла 2 липня 2015.

-  28 серпня 2015 р. Президент України видав Указ «Про порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президентові Україні», відповідно до якого вже з 29 серпня 2015 р. на сайті голови держави запрацював спеціальний розділ для електронних петицій, - роз’яснюють аналітики. - Наразі відповідні розділи є і на сайті Верховної Ради, і міських та обласних рад різних рівнів.

Відтак сьогодні написати петицію може кожен наш співвітчизник. Звісно, якщо вона не порушує низки принципів  і законів. Після цього її публікують і  протягом 14-90 днів вони повинна зібрати  певну кількість голосів. Час збору і необхідна кількість голосів залежить від того, до якої структури і де адресоване звернення. Однак українські петиції часто демонструють формальний характер.

- В країнах Центральної і Південно-Східної Європи, також у Шотландії, Уельсі та ФРН,  розглядом е-петицій займається спеціальна петиційна служба, - підсумовують вони. – Приміром, з 2005 німецький Бундестаг опубліковує тексти петицій і після набрання ними необхідної кількості голосів, розглядає петиції за участю їх же авторів. Поява таких же служб у нас могла б змінити роль такого інструменту як електронні петиції, надати йому нового дихання. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.