Після пологів сумує кожна п’ята

Дитина має бачити усміхнене і привітне обличчя мами. Тоді вона не боїться навколишнього світу, зазначає психолог Алла Тимчак

Післяпологова хандра, меланхолія, плаксивість характерні для більшості жінок і минають  швидко. Вже через 10-12 днів після пологів жінку не вибивають з колії думки, що скажімо, її дитинка не така, як на картинках у журналах, чи вона в джинси не влазить, чи відображення у дзеркалі не радує. Проте у 10-22% усіх матерів сум і відчуття безпорадності не минають і через місяць після пологів. І навіть до року деякі породіллі переживають депресію різного ступеня важкості.

- Жінки бояться про це говорити, боячись осуду рідних. Мовляв, що ти за мама, ти повинна взяти себе в руки, думати про дитину, а не плакати, - каже перинатальний психолог Алла Тимчак. – І тоді жінки криються зі своїми переживаннями. Але перш за все треба визнати свою проблему, по-друге, вірити, що депресія не може тривати вічно – багато жінок через це пройшли і зараз у них все добре, а потім разом з психологом подумати, що можна зробити в цій конкретній ситуації. Психолог обов’язково порадить, чи в данному випадку потрібна терапія, чи достатньо відвідувати заняття в группі підтримки. Це важливо. Також важливо, щоб і суспільство знало про такі проблеми жінок, які недавно стали мамами.

- Так було з однією моєю клієнткою, - розповідає психолог. – Чоловік був у відрядженні, вона залишилася зі свекрухою. В них і так стосунки були не дуже, а коли після народження дитини мама з дитиною почала жити в свекрухи, то й поготів. Жінці важко було спілкуватися з іншими. До психолога їй порадив звернутися її дільничий лікар. З подружками жінка не спілкувалася. І в таку депресію себе загнала, що потім ми довго з нею працювали. Тож молодим мамам необхідно проговорювати свої проблеми – чи з чоловіком, чи з подружками, а якщо не допомагає, то з лікарем, чи з психологом.

Вся увага - дитині

Часто депресія виникає тоді, коли жінка починає жаліти себе через брак уваги. Адже коли вона вагітна, то вся увага їй, всі цікавляться її самопочуттям, всі переймаються її станом. А от після пологів увага переключається на дитину. Про жінку ніби забувають, бо вона своє завдання виконала.

- Мені розповідала одна тернополянка, яка пережила таку депресію, коли жила в Америці, - пригадує психолог. – Ніхто не питав її, чи вона їла чи ні, як вона почувається. Чекали лише, щоб у хаті було прибрано, щоб на столі було перше, друге, третє. Вона довго не могла зрозуміти причини своїх жалів. Стосунки із чоловіком чудові, побут влаштований, все механізовано, з віником не треба бігати. Чоловік пішов на роботу, а вона не могла доглядати за дитиною, годинами лежала і дивилася в стелю. Щоденний догляд за малям повністю взяла на себе мама. Це був якийсь непоясненний жаль, і сама вона з цим не могла впоратися.

Руки німіють, півночі не спить

Мамине обличчя – це дзеркало для дитини. Якщо дитина постійно бачить тривожне, перелякане обличчя мами, то таке уявлення про світ формується і в дитини. Тоді не дивуйтеся, чому дитина боїться йти у садочок чи школу, каже психолог. Це все закладається з перших контактів із мамою. Тому так важливо, щоб породілля була спокійною, усміхненою, впевненою у собі, додає співрозмовниця.

- Недавно до мене на консультацію прийшла пара, яка вже втретє чекала дитину, - розповідає Алла Тимчак. - У жінки дві попередні вагітності завершилися викиднями на п’ятому-шостому місяці. І от знову той самий термін підходить – усі на нервах. Всю вагітність чоловік постійно був із дружиною, взяв відпустку. Він уже настільки вибився з сил, що тривожність від дружини передалася йому. І подружжя постійно очікувало на щось погане. Бо в жінки то руки німіють, то вона півночі не спить. І така атмосфера зараз оточує того малюка, який поки що перебуває в утробі.

Висока ймовірність, що в такої жінки після пологів може початися депресія. Вона передаватиметься і малюку. Адже якщо мама тривожна, вона віддзеркалює це дитині.

-Такий тип переживання вагітності називають тривожним, - пояснює психолог. - А в особливо складних випадках - депресивним. Саме у таких жінок є високий ризик мати післяпологову депресію.

Для її своєчасної діагностики лікарям рекомендують приділяти увагу не лише медичним аспектам, а також запитувати вагітну, як вона почувається, який у неї настрій, чи вистачає їй енергії для повсякденних справ, чи легко їй сконцентруватися, чи отримує вона задоволення від занять, які зазвичай дарували радість. Причини її невдоволення можуть бути різними – зміна гормонального фону чи щось інше. Однак жінки мають знати, що такий стан не є неприродним чи незворотним. Аби його позбутися, достатньо поділитися своїми переживаннями з лікарем-гінекологом. Бо він не лише проводить фізіологічний огляд, а й визначає, чи жінці необхідна психологічна допомога.

Шукайте помічників

Породілля повинна так організувати свій день, щоб мати час суто для себе, тому їй не завадять помічники.

- Я завжди запитую вагітних, чи будуть вони мати помічників після пологів, - каже Алла Тимчак. - Юні мами ще не розуміють, навіщо їм це, бо усе вирішують робити самі. А в перші тижні буває, що кожні 10-15 хвилин треба прикладати дитину до грудей. Жінку з нестійкою психікою таке може вибити з колії. І це може стати причиною депресії.

Утім, це легко виправити, бо породілля втомлена, невиспана. Їй просто треба дати можливість відпочити, дати їй можливість мати свою зону комфорту - прийняти теплий душ, подивитися телепередачу, почитати книжку, зустрітися з подругами, а не бути замкненою у чотирьох стінах із дитиною.

- Жінка має право побути сама без дитини, - зазначає Алла Тимчак. – Так, вона - мати і дружина, але вона ще й людина, яка має свої потреби. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.