Будова на Галицькій: де тонко, там і крутять...

Про злощасне для людей будівництво багатоповерхівки на Галицькій, 7 ми писали на початку 2015 року. Готовність об'єкта на кінець 2014 року була 54%.

Минуло два роки. Нове керівництво кооперативу, як бідкаються люди, працює не надто ефективно.

Першого забудовника судять

– Директора "Укрбудінвест плюс" Ігоря Стефаніва, з яким люди укладали угоди в 2006-му та 2007-му і який, як вважаємо, розтратив кошти, зараз судять, – говорить представник пайовика Тарас Повар. – Ми довго цього добивалися, попри спротив. Спротив, зумисні зволікання, затягування йшли як від самого чоловіка, так і від правоохоронців. Я трохи нагадаю, як усе було: на початку 2012 року один із наших пайовиків подав заяву про злочинні дії Стефаніва. Порушили кримінальну справу і вже у липні допитали всіх потерпілих. А наприкінці року слідчий виніс постанову про закриття справи у зв'язку з відсутністю складу злочину. Люди про це й не знали. У 2013 році ми знову подали заяву. За нею відкрили кримінальне провадження. Проте згодом обвинувачення за двома статтями, які передбачали від 7 до 12 років, перекваліфікували на недбальство.

Стаття про недбальство передбачає покарання до п'яти років. Таке перекваліфікування зробили, вважають пайовики, аби «відмазати» Стефаніва.

– Від початку вчинення злочину до 2014 року минуло шість років, а тому прокурор подав клопотання про закінчення терміну для відбування покарання, – каже пан Повар. – Суд прийняв відповідну ухвалу. Ми дізналися про це й оскаржили через апеляційну інстанцію. Справа пішла на розслідування щодо розтрати і привласнення коштів, а це передбачає ув'язнення до 12 років із конфіскацією. Зараз справу слухає суд, уже фінальний етап.

Люди вірять у справедливий вирок, бо ж загалом сплатили за будову більше 12 мільйонів гривень, а роботи виконані лише на сім. Тобто п'ять мільйонів кудись «здуло».

Доздали майже 1,5 мільйона гривень

Тепер у пайовиків, бідкаються вони, інша проблема. Це дії голови кооперативу Романа Брика, який мав дбати про добудову.

– Коли Стефанів залишив будівництво напризволяще, постало питання про збереження того, що є, від руйнування і розкрадання, – каже пайовик Олександра Тимощук. – У 2013 році головою кооперативу став Роман Брик. На зборах домовились, що потрібно доздавати гроші: з однокімнатної квартири - 20 тисяч гривень, з двокімнатної - 30 тисяч, з трикімнатної - 40 тисяч гривень. Основною проблемою було протікання даху і грибок, який кинувся аж до першого поверху. До Нового року більшість людей гроші здали. Почались роботи. У перших місяцях 2014 року я отримала sms про те, що будуть збори. Прийшла і почула, що збори відбулись днем раніше. Я член правління. Вочевидь, моя присутність була невигідна.

На зборах, як почула жінка від голови кооперативу, прийняли рішення про членські внески.

– Я не знаю, скільки людей було на зборах, – говорить пані Олександра. – Прийняли рішення збирати щомісяця з однокімнатної 900 гривень, двокімнатної 1300 гривень, з трикімнатної 1700 гривень. Люди старались здавати, бо всіх питання добудови болить. У серпні того ж року з'явилось рішення здати внески авансом за весь рік. За однокімнатну 9000, двокімнатну 13000, трикімнатну 17000. Через декілька тижнів знову відбулись технічні збори. Там вирішили зібрати ще по 1000 доларів на роботи у квартирах. Чотирнадцять чоловік здали.

Проте активних робіт після здачі коштів не відбувалось і люди почали запитувати.

– Пайовики попросили відзвітувати про витрачені кошти, – каже жінка. – Результату не було. У жовтні, після одного із засідань суду щодо Стефаніва, нас – два десятки пайовиків, прийшли на об'єкт і попросили показати, що робиться всередині. Чули відмовки, але таки добились свого. Спільно провели обстеження, склали відповідний акт. Порівняли вартість матеріалів та робіт з іншими будівельниками Тернополя й отримали суму близько 700 тисяч гривень. При тому, що люди здали близько півтора мільйона.

Після таких дій, як кажуть люди, замість звіту голова кооперативу підготував висновки ревізійної комісії.

– Члени комісії акту не писали, лише отримали на підпис готовий документ, – говорить Олександра Тимощук. – Паралельно з тим з людей знову почали збирати гроші, бо вже не було чим охоронцям платити. Люди з районів, які не хотіли їхати, просили в голови номер рахунку кооперативу для сплати, а натомість отримували картковий рахунок сина пана Брика. Остання інформація від голови, яка просто «вбила» пайовиків, стосувалась 15000 доларів. Їх потрібно зібрати, аби отримати від мерії землю під будинком. Ми ходили у міську раду, там безоплатно готові сприяти, але сам голова забрав документи, які подав на землю...

Голова заперечує

На початку 2015 року пайовики на зборах (прийшло 24 з 31-го), вирішили звернутися до правоохоронців із заявою про підозру в шахрайстві.

– Почалось розслідування. Потім було рішення про закриття через відсутність складу злочину. Ми його оскаржили і скасували, зараз справа на розслідуванні, – каже Тарас Повар. – Мають бути збори, де ми переоберемо голову. Пан Брик найняв фірму, яка провела експертну оцінку зроблених робіт. Сума – близько 1,2 млн. Але на основі чого вони її встановили, я не знаю, бо тоді, коли складали акт ревізійної комісії, бухгалтерських документів не було. Крім того, ми знаємо, що в цій оцінці є роботи, яких за Брика не проводили. Приміром, включена штукатурка фасаду, яку провів перший забудовник. Тобто дані завищені. Приміром, нібито закуплено 2000 кв. м пінопласту для утеплення. І це при тому, що оброблена площа – 1100 квадратів разом із вікнами. Близько 200 тисяч – за юридичні послуги...

Найактивнішим членам кооперативу, які вимагають перевірки дій голови, телефонними дзвінками натякають, аби «лишились того ровера». Нагадаємо, що подібні дії – намагання погрозами чи іншим чином тиснути на людей - передбачають кримінальну відповідальність.

Ми запитали у Романа Брика про ситуацію та підозри пайовиків.

– Потрібно розуміти, що у людей склалась складна ситуація, – сказав пан Брик. – Люди озлоблені через проблему, яку мають. Чимало пайовиків просто накручені, і їх можна зрозуміти. Я готовий підготувати всі документи, які покажуть, що і як витрачали. Повірте, ніхто не візьме на себе відповідальності, підтасовуючи дані. Тому і в звіті ревізійної комісії, і у висновках експертів, які перевіряли зроблене, – достовірні дані. У кожній ситуації завжди є дві сторони. Якщо послухати людей, не вникаючи в цифри і документи, то можна зробити висновок: «треба вивести Брика до будинку і там розстріляти». Але у всьому потрібно бути об'єктивним.

У пана Романа ми запитали й про те, чи він може знайти час для зустрічі у вівторок, 2 лютого (тоді ми йому й телефонували — прим. авт.), для детальнішого спілкування і вивчення документів.

– Ні, тому що потрібен час, аби підготуватися, – відказав чоловік. – Коли буду готовий спілкуватися, зателефоную вам.

Відкласти публікацію статті ми, зважаючи на те, що йдеться про десятки постраждалих, ми не можемо. Але з Романом Бриком, коли він буде готовий, поспілкуємося.

Закликаємо правоохоронців сумлінно перевіряти ситуацію із завершенням будівництва, а суддів - совісно дати оцінку ситуації та діям. Адже люди вже сім років чекають на свої квартири. Ми стежимо за ситуацією.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.