Чи загрожує зміна клімату: приклад Тернопільщини

Ось таким обмілілим побачили найбільшу ріку Тернопілля Дністер біля впадіння в нього Стрипи учасники мандрівки спільноти “Велочортків” 27 серпня. Фото Олекса Гуска

Клімат суттєво змінюється, стверджують фахівці. І це буде не просто “більша спека”, а й суттєві зміни для господарства. А зменшення водних ресурсів може стати істотним обмежувальним фактором для розвитку краю.

Опадів меншає

– Нормою для нашої області вважають річний показник 612 міліметрів, а нормою середньорічної температури +7,2 Сº, – розповідає завсектором організаційних робіт Тернопільського обласного центру гідрометеорології Оксана Софінська. – Якщо брати період від 1961 до 2011 року, то з кожним десятиліттям у центральній частині області більшає років, коли середньорічна кількість опадів була нижчою від річної. Натомість у південній частині опадів випадає більше від норми. Щодо півночі Тернопілля, то немає підстав говорити про збільшення чи зменшення кількості опадів.

Звісно, що окремі роки різняться між собою, але статистика промовисто свідчить про зменшення кількості опадів у центральній частині Тернопільщини. Приміром, якщо у 1962-1971-х упродовж восьми років опадів було більше норми - 612 мм, і тільки два –менше, то у 2002-2011-х – сім років з кількістю опадів вище норми і тільки три – нижче. У південній частині краю тенденція протилежна. У 1962-1971-х було шість років, які недотягнули з опадами до норми, а в 2002-2011-х – уже шість, коли кількість опадів перевищила норму.

Вітри вже не з Атлантики

– 2015 рік - сухий, але ми не можемо говорити про кількість опадів у ньому, адже він ще не завершився, – продовжує пані Софінська. – Загалом ці зміни пов'язані зі змінами синоптичних процесів. У попередні періоди погода в нас переважно була обумовлена циклонами з Атлантики, а починаючи з 2000-х є роки, коли у нас домінують південні і південно-східні вітри з Балкан. Звідти йде не дуже вологе повітря, але якщо воно вже несе вологу, то вона випадає саме в південній частині області.

Відчутними є зміни і в температурному режимі.

– Якщо норма становить +7,2 Сº і в попередні десятиліття були роки як з меншою, так і з більшою середньорічною температурою, то з 1997-го ми спостерігаємо абсолютне підвищення середньорічної температури – не було жодного року, коли вона була меншою за норму, – пояснює метеоролог. – Перевищення значне, щороку йдеться про цифри, більші на +1Сº, а іноді майже про +2Сº.

Причому весняні й осінні місяці ближчі до норми, а от літо і зима стали теплішими.

Рослини мігрують

Еколог Олександр Філь вважає, що є всі підстави вести мову про катастрофічні зміни клімату в регіоні.

– Підвищення температур означає не просто те, що буде тепліше. Зміни значно серйозніші – ми вже перейшли із екологічної зони лісостепу та мішаних лісів до фактично степової, – каже еколог. – В області з'явилося до 40 нових видів рослин, у тому числі бур'янів, яких у нас узагалі не було. Ці зміни є великим викликом для сільського господарства, адже змінюються його умови. Наприклад, якщо раніше нам підходив один сорт пшениці, то тепер потрібно засівати інший. А це навіть у межах однієї області важкий процес.

Одначе й це не все – за рослинами йдуть нові тварини, наголошує пан Філь.

Водночас зі збільшенням середньорічних температур на Тернопіллі жителі уже відчули, особливо цього року, зменшення кількості водних запасів.

– Про це рідко говорять, але цього року, як і в минулі, у криницях у багатьох селах зникла вода, – пояснює еколог. – Мій знайомий учений нещодавно проїхав 40 кілометрів від витоку Джуринки вздовж річки. То витоку немає, а в кількох місцях від водойми залишилися тільки озерця. Притоки Джуринки також пересохли.

Окрім Джуринки, є й інші ріки, на яких виникли подібні проблеми. Так, притока Стрипи річка Студенка пересихала цього року у Козівському й Теребовлянському районах. Пересихали й міліли озерця сіл Купчинці та Ішків, а від ставка у Замковому лісі в Борщеві залишилася тільки невелика калюжа...

Навіть у Дністрі рівень води цьогоріч характеризували як рекордно низький. Декілька лівих приток Дністра у Хмельницькій і Вінницькій областях пересохли. Для порівняння, на Десні рівень води впав на 2-2,5 м, на Дністрі – на 1-2 м, Південний Буг у сусідньому з Тернопіллям Волочиському районі відійшов від берегів на 5 м.

– Схожі ситуації намічаються і в нас, якщо будемо мати суху і теплу осінь. Річки калібру Нічлави можуть перестати текти і їм важко буде відновитися. Адже водоймі важко піти у те ж русло, якщо вона пересохне, бо джерела засохнуть і замуляться, – пояснює очільник ГО “Зелений світ” Олександр Степаненко. – Вода буде шукати виходи, але в інших місцях.

Обмеження для розвитку

Брак питної води може бути значним обмежувальним фактором для економічного розвитку нашої області. Ми це повинні розуміти, – попереджає Олександр Філь.

– Ми повинні усвідомити, що йдеться не тільки про танення арктичних й антарктичних льодів та підвищення рівня Світового океану, а й про наслідки у місцевому масштабі: пересихання річок, великі проблеми у господарстві та опустелення. Ми будемо втрачати воду, й територія рано чи пізно стане непридатною для життя, – каже пан Степаненко. – Нам слід очікувати, що будемо змушені відмовитися від деяких видів і сортів у сільському господарстві, що буде зміна рослинності. Це викличе ланцюгові реакції у тваринному світі, спектрі бактерій, можлива поява нових захворювань.

Також читайте рекомендації фахівців про те, що слід робити, аби не сталося колапсу через потепління і посухи.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.