Часто під час покупок виникають ситуації, коли з певних причин, покупець може щось у магазині розбити чи пошкодити. В такому випадку чи варто бігти на касу і сплачувати за ушкоджений товар? Та як потрібно реагувати на обставини, що склалися?
Відповідно до ст. 323 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 668 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.
Окрім того, існує норма закону, зокрема ст. 1166 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Проте, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У такому випадку, не потрібно поспішати платити. Таке відшкодування шкоди має відбуватися через суд, де потрібно буде ще надати докази вини покупця. Якимось чином зафіксувати факт (скласти акт, записати дані свідків події, тощо), продавці чи адміністратор звичайно, що можуть, але змусити покупця заплати не мають права.
Потрібно пам’ятати, що споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час, забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати використання ним електронних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов'язаний приймати їх до сплати (ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Згідно ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється, агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції.
Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики:
- створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати;
- вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання.
Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.
Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством.
Якщо після наведених покупцем аргументів вимоги з боку продавців не вщухають, покупець має повне право викликати правоохоронні органи та зафіксувати факт нечесної, агресивної підприємницької діяльності суб'єкта господарювання.
Олег