Останніми днями з різних особистих питань стикаюся з медичною сферою... Стикаюсь і шокуюсь. Якби був меланхоліком, то вже мабуть би впав в глибоку депресію.
Багато людей до лікарів говорять з глибокою пошаною, навіть якщо людина перед вами – контрацептив... З лікарями не вступають в дискусію, навіть якщо розуміють, що його дії чи задуми – пережиток минулого століття, який може зашкодити... Лікарську бездіяльність, яка стає причиною каліцтв, а часто й смерті, списують на "так, напевне, мало статися"...
Окрема розмова – ставлення самих лікарів. Не всіх, але доброї частини. Зверхність та хамськовитість – звичне явище. Коли люди "дякують" наперед, то воно трохи змінюється. Змінюєтьс воно й тоді, коли з тими "богами" за маленьких людей домовляються інші "боги": начальники й політики...
Невже, мать вашу, не можна бути людьми? Невже не можна виконувати свою місію щиро і совісно, невже не можна знімати з себе ті всі понти і велич і опускатися до простих смертних?
І наостанок до людей: змінюйтесь! Ви не сміття, ви не гвинтики системи, ви не сіра маса, ви –це і є держава...
лада лужина
лада лужина
B B
Sammer
Соня reply Sammer
Sammer reply Соня