Так склалося, що весь тиждень присвятив його пошукам – армійського дальньоміра, на війні приладу дуже цінного. Після чергового дзвінка двоюрідного брата з-під Дебальцевого, який у складі Збройних сил воює гранатометником, це стало для мене першочерговим завданням. Брат каже, що і так колошкає там російських окупантів: і козачків у папахах, і кадирівців, але з дальньоміром було б іще краще. Бажано, щоб хоча б до трьох кілометрів тягнув.
Бо ж наша влада хоч і намагається, та поки що не може забезпечити усім необхідним. Тож доводиться звертатися за допомогою до волонтерів, або родичів. Біноклем він уже розжився, але дальномір би також не завадив. Це така оптична штука, візуально дещо схожа на бінокль, за допомогою якої можна визначити відстань до об'єкта. В бою, особливо для артилеристів, та й для гранатометників також, а тим більше, коли в руках така зброя як 30-міліметровий автоматичний АГС, що поливає ворога градом із гранат, то була б неоціненна допомога. Каже, козачки бігають від його вогню, як зайці.
От я і звертаюсь принагідно до охочих допомогти, у редакції є мій телефон. А також до політиків і кандидатів у депутати. І тих, що позують з передвиборчих плакатів у військових одностроях, потративши на рекламу стільки, що можна було б придбати не одну сотню дальньомірів, та й до всіх інших також. Бо ж дальньомір на передовій не менш важливий, ніж передвиборчі плакати у тилу. А “Нова пошта” обіцяє доставити прилад для брата у одне зі свої відділень в прифронтовій зоні швидко і надійно.
