У парку Національного Відродження знову риють. Нам урочисто пообіцяли при повному залі людей, що будівництво припинено.Збрехали.
Ніхто з нас нічого не вирішує. З юридичної точки зору у них все правильно та красиво. Я по-людськи вдячна меру за підтримку хлопців на передовій, за закуплені бушлати та бронежилети. Це правильно і викликає повагу. Але оці всі рішення по земельних питаннях... не знаю. Я не юрист, не політик і навіть не солдат. Маленька безсила людина з сотень тисяч таких же маленьких та безсилих.
Революція зазнала поразки. Тепер сумніву у цьому нема.
...може, це весь світ такий? Може, так і має бути? А ми лише раби які нічого не вирішують?
Я не можу змінити цей світ.
Я не можу жити в цьому світі.
Мені тут погано.
Захлинаюсь у бруді та неправді.