Їду додому зі святкової всенічної останньою маршруткою, (поки моє Бентлі на діагностиці). Слід зауважити, що наша остання маршрутка це щось середнє між грою в «15» без порожнього квадратика, (якщо хтось пам’ятає, що це таке) та китайським автобусом, перед тим, як усіх жителів провінції попередили про стихійне лихо, що швидко наближається. Але я не про це.
Дивом я встиг потрапити в автобус ще тоді, коли були вільними кілька місць. Я сів у ряді з лівого боку, позаду шофера. З іншого боку, десь майже на моєму рівні сиділи молода жінка з дитиною на руках, майже дівчина. Поруч з ними – літній чоловік, доволі бадьорий, як на свої літа.
Окремо слід сказати, що їхати в наших маршрутках можна двома способами – легальним і напівлегальним. Різниця між ними та, що легальний на гривню дорожчий. Ти просто купуєш в касі білет, у якому вказано місце. Напівлегальне – це коли ти даєш гроші одразу шоферу. Відповідно це трохи дешевше, але місця ти не маєш. Тебе можуть вигнати незалежно від наявності вченого ступеню та свого блогу в інтернеті.
Так ось. Сиджу, значить я собі спокійно, як до тих місць де сидять мама з дитиною і старичок, підходить пацан із навушниками та жуйкою. Показує комусь з тих двох свій білет і пропонує звільнити його законне місце.
Спочатку я не сильно вникав в це, бо думав свої думи, але розблокувався вже коли дід почав ставати. Тоді я подумав, що пацан хотів зігнати жінку з дитиною, але дід сказав, що краще він встане. Думаю, дєд герой, він не може просто так стояти, особливо після такого подвигу.
Тоді кажу йому, стаючи зі свого місця:
– Шановний, беріть сідайте! Чого будете стояти!?
А він мені:
- Та ні, все добре! Це не мене вигнали, а їх! Я буду сидіти - просто даю їм місце, щоб вони вийшли!
Сказати, що я був в шоці, нічого не сказати. Не буду вам хвалитися, що я посадив дівчину з дитиною на своє місце. Я, до речі, мало коли беру білет, бо все одно постійно всім уступаю. Хоча, згідно всіх законів фізики в сидячому стані я займаю значно менше місця. Приблизно, вдвічі менше.
А далі я собі думав про те, що часом свої уроди багато страшніше москалів. Особливо, коли їх вдвічі більше, ніж ти спочатку розраховував. Правий не той, хто має білет, а той, хто здатен помічати потреби інших людей. Шануймося.
Sammer
Люди, коли ви почнете дивитися не на симптом, а на причину болячок у нашій країні і нашому суспільстві?
Соля
Лана reply Соля
Соля reply Лана
Але відповім. Байдуже, хто що і як називає. А Бентлі тут - то лиш Бентлі. А не Ланос, приміром))))))))))))) І почуття гумору тут ні до чого)) А підтекст або помічаєте, або ні.
І я з вами незгодна. Та й ви самі собі суперечите. Говорите про значимість дрібниць і тут ще зауважуєте, що головне все таки те, що в душах. По вашому виходить, що людина може посеред дороги, перепрошую, накласти купку, бо їй байдуже до формальностей, але в душі зате вона - безмежний океан доброти. Формальний порядок має співпадати з внутрішнім.
Лана reply Соля
Anonymous reply Лана
З "Солярисом" - жодних паралелей. Тому ваше намагання блиснути ерудованістю тут,перепрошую,як пук під водою. Але Лему було б приємно,що ви його пам'ятаєте) Та й я колись курсову цілу мислячому Океану присвятила...
Стільки емоцій і прихованих аллюзій,скільки ви надибали в моєму дописі, змушують мене запідозрити у вас професійного фантазера)
І раз вже вас так муляє,чого я до Бентлі вчепилася,то відповім: я абсолютно переконана,що для священника прямо чи опосередковано демонструвати достаток - неприпустимо.Сподіваюся, дійшло нарешті. Адьйос)
Лана reply Anonymous
Соля reply Лана
Соля