- Ці безсонні ночі запам’ятаються мені надовго, - каже один з волонтерів Віталій Дембіцький. - Так приємно було відчувати себе корисним. Нам дзвонили з блокпостів у разі проблем. Ми слідкували за доставкою дров,їжі, за справністю автомобілів, шукали заміну черговим. Знали, що від цього залежить безпека у місті. Тому кожен працював на всі 100 відсотків.
Серед найактивніших волонтерів відзначили окрім Віталія Дембіцького, ще Василя Томчишина, Ігоря Білика, Олега Наворинського, Андрія Луцика, Богдана Гіщинського. Також активну участь брали і дві дівчини - Юлія Вербовська та Юлія Стасюк.
- Мене приємно дивувало, коли в загони громадської охорони приходили записуватись дівчата і люди літнього віку, - каже Юлія Стасюк. - Також, не можливо забути, як в Штаб громадської охорони порядку зайшов чоловік років 40 - 45 . Запитуємо його, чи він, як і більшість прохожих, хоче записатися в охорону громадського порядку. Чоловік дивиться прямо в очі, в повністю розпачливому погляді видніються сльози. Він сказав, що стояв біля хлопця зі Збаража в Києві, у той момент, коли його застрелили. Чоловік ридав, як мала дитина. Наостанок сказав, що їде назад у Київ, не може повертатись додому. Після таких моментів хотілось ще більш активніше допомагати.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер