Коли Дружківку Донецької області окупували сепаратисти, у підвалі відділу Державної служби охорони створили катівню, з якої чимало людей так і не повернулось. За звірства, які відбувались там досі ніхто не покараний.
В інформаційній війні українська сторона давно здалась. У визволеній Дружківці не видають українську пресу, не чути українського радіо. Про винищення української культури місцевий патріот Олекса Тихий говорив ще в 40-х роках минулого століття, за що поплатився свободою та життям. Тепер його ім’я не сходить з вуст людей, які твердо вважають, що Схід - це Україна.
Коли місто окупували сепаратисти, то патріотизм з українців відмивали кров’ю - у підвалі відділу Державної служби охорони створили «катівню», з якої чимало людей так і не повернулось.
Василь Зандер, був один з тих, кому дивом вдалось уникнути смерті - його врятував серцевий напад.
- Члени так званої «ДНР» у балаклавах приїхали вночі, наділи на голову мішок та відвезли у підвал-катівню, - пригадує 62-річний Василь. - Провів тут чотири доби без сну та їжі, увесь час мене катували. Навкруги було чути крики, валялось вирване жіноче волосся, кров вже в’їлася в підлогу. Казали, що це за Майдан та українську позицію – і я не шкодую, бо маю право відстоювати свою думку. За цей час моя жінка від переживань втратила 15 кілограм.
Василю пробили ліву ногу, почалось зараження, він стікав кров’ю, до того ж стався серцевий напад. Його життя врятували місцеві алкоголіки, яких кинули до його камери - вони покликали охорону, коли чоловік вже не подавав ознак життя. Василя відвезли до лікарні.
Таких як Василь більше десятка, і вони досі збираються на проукраїнські віче. Ці люди вже нічого і нікого не бояться, бо пережили пекло.Та найбільше їх мучать не спогади про пережите, а те, що за їхню кров досі ніхто не покараний. Навіть мер Дружківки, який покривав усі звірства сепаратистів та продовжує переслідувати проукраїнських активістів, досі на посаді.Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер