Ім’я для сцени поєднала з іменем бабусі

Її знають як Юлію Слободян чи Юлію Angel. Тепер співачка та автор пісень виступає під псевдо Angelisa. Вона пише пісні для виконавців відбіркових турів Євробачення, для досить відомих в Україні та за кордоном співаків, а також для себе. Її музику можна почути на багатьох танцювальних майданчиках Західної України. Працює в різних жанрах – поп, джаз, house, виконує кавери світових хітів і власні пісні. Також Юлія є ведучою найрізноманітніших заходів – чи це конкурс краси, чи модний показ, а також весіль та корпоративів.

У Юлії дуже щільний робочий графік, вдень вона займається бізнесом в інтернеті, а ввечері виступає, а ще є записи, фотосесії, спортзал.

- Мій день розписаний буквально по годинах, а окремі виступи заплановані на півроку наперед, скажімо я вже знаю, що на Новорічне свято вестиму вечірку у Львові. Маю дуже динамічне життя і тим тішуся, - розповідає співачка.

Юлія Angel тепер Angelisa

• Я кілька років працювала в різних країнах як співачка, а у власній творчості була перерва: виступала з джазовим і паті-бендом, дуетом з музикантами з різних країн, - розповідає Юлія. - Зараз повернулася в Україну, хочу працювати і жити тут. Тут всі мої рідні і близькі, хочу і далі писати пісні і створювати якісну музику. Зараз співпрацюю зі своїм старим другом DJ Andrew Rai, він продюсер, менеджер, ді-джей. Це мій новий проект і тому я змінила псевдонім. Частково, тому що Angel є дуже розповсюдженим, а частково через те, що дуже хотіла, щоб моє сценічне ім’я містило частинку імені моєї бабусі Єлизавети, Лізи. Тепер я Angelisa.

Творчий дует вже записав три композиції, це три клубних треки, які вийдуть на Швейцарському звукозаписуючому лейблі. Ще одну роботу готують до запису. Розповідають, що працюють над створенням певної кількості робіт, з якими можна гастролювати і повернутися на клубну сцену, за якою Юлія дуже скучила. Тож тепер тернополянам варто чекати на кілька спільних робіт Юлії з DJ Andrew Rai. Це буде веселий заряд енергії, бо ця музика дуже підривна, драйвова.

Тож невдовзі її можна буде чути в ефірі основних радіостанцій, і на ключовий порталах в Інтернеті, таких як Beatport, SoundCloud, там можна знайти спільні роботи Юлії та Андрія. Зупинятися на цьому артистка не планує, будуть ще цікаві проекти з цікавими музикантами і вокалістами.

За вдачею - перфекціоніст

Сучасна індустрія розваг передбачає роботу артиста на весіллях та корпоративах. Хтось виступає лише як виконавець, а комусь вдається ще й бути ведучим.

• Мені дуже пощастило, що маю можливість співпрацювати з дуже класними співаками і музикантами – Сергієм Лещуком, відомим своєю співпрацею з популярною командою КВК VIP Тернопіль, Тарасом Мельником, відомим за проектом „Голос країни”, а також з співачкою та виконавицею власних пісень Надією Гураль. Вони всі мої друзі і з ними приємно працювати, - розповідає Юлія.

Про роботу ведучої свята Юля розповідає, що це зовсім інший жанр, ніж праця виконавця.

- Ведучому неможливо без почуття гумору, - ділиться секретами Юлія. – Вже вісім років стажу маю в цій досить непростій, скажу чесно, галузі. Тут є дуже велика частка імпровізації. Звичайно, стараєшся дотримуватися сценарію, але ще є взаємодія з публікою і ти знаєш, що напрямок свята завжди в твоїх руках і ти постійно його можеш змінити, це дуже цікаво. Навіть на конкурсі краси, де є доволі чіткий сценарій, присутня частка творчості ведучого. Так - це зовсім інший жанр і працювати в ньому для мене важко і дуже цікаво, бо щоразу ти відчуваєш абсолютно іншу атмосферу, щоразу це зовсім інша публіка. Щоправда основним напрямком своєї діяльності я все-таки вважаю спів. Я себе пробую в різних жанрах і зростаю в цьому. Можливо, згодом якісь вектори моєї діяльності зміняться, стараюся встигати все. Це важко, бо я перфекціоніст і прагну робити якнайкраще те, чим займаюся.

Впливаємо на музичні смаки

Велику частину пісень, які Юля виконує під час своїх виступів, з репертуару зарубіжних зірок.

- Не секрет, що вітчизняні музиканти рівняються на західні стандарти, і на це є об’єктивні причини, - зазначає співачка. - Українське ми цінуємо, любимо і розвиваємо. Я дуже люблю писати пісні українською, навіть закордоном продаю свій альбом, де половина пісень українською мовою, але дуже хочу, щоб наша публіка навчилася сприймати кращі зразки західної музики, зокрема хороший джаз, щоб народ не обмежувався ширвжитком. В наших людей є одна погана риса, бо основна маса, як кажуть, «хаває» кітч. Я називаю таких виконавців клоунами на сцені, їх не можна назвати професіоналами. Вони популярні, але в їхній „творчості” нема посилу до культурного розвитку. Той же шансон, російська і українська попса, мають на меті створення легкого продукту, але не несуть емоційного і духовного змісту. Тому ми стараємося навіть на маленькій сцені давати людям кращі зразки світової музики. Послухають вони наприклад пісню з репертуару Елли Фіцджеральд, яку можливо слухають вперше в житті, запам’ятають і попросять заспівати це ще раз, або щось в цьому ж жанрі. Дуже приємно чути саме такі відгуки людей під час виступу.

На запитання як їй вдається подобатися всім чи принаймні більшості, Юля відповідає, що це неможливо.

- Завжди буде той глядач чи слухач, який, як кажуть, додасть свою ложку дьогтю в бочку меду. Наприклад, я дуже давно пишу і виконую пісні англійською мовою. А є люди, які в силу тих чи інших обставин не знають мови і не розуміють навіть на побутовому рівні. І часом виникають комічні ситуації. Ми співаємо українською та іноземними мовами – англійською, французькою, італійською, іспанською, також я виконую пісні португальською. Хоча португальською не володію, проте завжди знаю, про що йдеться в пісні. І от я співаю якийсь джазовий стандарт, який в світі люди можуть просто насвистувати, так як в нас, скажімо, можуть насвистувати „Мурку”, ну наприклад „Дічина з Іпонеми”. І от до мене підходить такий огрядний мужчина у вишиванці і каже: «Чуєте, а що це ви на вражій мові співаєте?» Такі комічні випадки бувають часто. Такий чоловік попросить зазвичай виконати польку, зрештою немає ніяких проблем. Але чомусь люди вороже ставляться до іноземного, хоча ще Шевченко казав чужого научатися. Тому ми стараємося давати і той продукт, до якого звикла наша публіка, і виховувати публіку на найкращих зразках світової музики.

Найкраще приймає Америка

Юлія виступала в 35 країн, була в Америці та більшості країн Європи. Розповідає, що найтепліше її приймали в Америці.

• Там дуже вдячно приймають будь-якого артиста, навіть якщо ти, як кажуть, зірок з неба не хапаєш, звичайно, співаєш добре, якісно, але не є зіркою в повному сенсі цього слова, - розповідає співачка. - Навіть якщо ти в них невідомий, працюєш на невеликій сцені в ресторані, лаунж-сцені, невеликому майданчику чи на вулиці, вони ставляться з великою повагою до праці музиканта. Після виконання кожного твору публіка обов’язково аплодує. В нас, на жаль, я цього не помічаю. В Україні публіка інша, часто з такими установками, мовляв, от ми прийшли і розважайте нас, а ми ще подивимося, чи вартий ти оплесків. Хочеться побажати нашій публіці бути трішки добрішими і прихильнішими до артистів, навіть якщо артист не Лара Фабіан чи Лучано Паваротті. Дайте йому поштовх, щоб він отримав задоволення від своєї роботи, дайте частинку своєї енергії артисту, і він віддасть її сторицею. Оплески і ваші емоції - це найдорожче, що ви можете дати артисту.

Щоб знати, яка це складна робота, треба хоча б самому пройти весь шлях навчання – музшколу, музучилище, консерваторію, каже Юлія.

- Я консерваторію не закінчувала, здобула вищу економічну освіту, - розповідає співачка. - Як вокаліст, вважаю себе самоучкою. Кілька років пробула в оточенні класних закордонних виконавців і перформерів і як „губка боб” всотала все потрібне у професії і багато чому навчилася. Але я знаю, скільки потрібно працювати, щоб дати публіці свято. Пересічний глядач вважає, що це дуже легко - вийти і заспівати. А щоб зрозуміти як зацікавити глядача, як створити настрій на сцені, як правильно рухатися, як себе подати, як правильно одягатися – на це йдуть роки. В мене на це пішло близько 10 років, а загалом на сцені вже 15 років. Я просто трудяга. На сон залишається 4-5 годин. Праця артиста досить важка, але для чого ми це все робимо – щоб дати людям відпочинок, щоб люди могли забути про стреси і проблеми. І кожен артист очікує хоча б на повагу і оплески. Тернопільській публіці варто бути прихильнішими навіть до вуличних артистів, які стараються бодай викликати посмішку своєю творчістю. Хочу побажати тернополянам мати можливість їздити на джазові фестивалі, відвідувати справді фірмові концерти, і побажати усім музичного розвитку, отримувати задоволення від культурного життя, зрештою просто радіти життю.

Довідка

Сконтактуватися зі співачкою можна через її сторінки в мережі https://vk.com/angel_dms, https://www.facebook.com/angelvocalist     

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.