Причому і в духовній, і в світській сфері. Лише такий стан можна називати "собором".
- Чи маємо ми право говорити про Україну, як про соборну державу? - запитує отець Віктор Веряскін. - Соборність - це духовне гасло. Але ми всі чули, як кажуть Українська Соборна Самостійна Держава. Проте я припускаю, що мало хто замислювався над суттю.
Термін "соборність", на думку отця, уособлює єднання між людьми.
- Заповідь любові - вічна. Однак політики вважають себе прагматиками, навіть циніками. Кажуть, що на засадах любові побудувати державу неможливо. Ось тому й виникає у декого бажання змусити до миру Грузію чи когось іще... - посміхається чоловік. - Тобто змусити до солідарності, до соборності. Проте це неможливо!
- Чому ж нам так важко знаходити спільну мову?
- А так було завжди! Адже це складніше - вести мову із тими, з ким ми не згодні. Проте розумні люди в усі часи намагалися спілкуватися з інакомислячими коректно, дискутуючи. Дехто зі святих отців навіть закликав вірян "взяти на себе подвиг спілкування". Чуєте? Подвиг! І якщо ми - сподвижники, то маємо чинити подвиг спілкування. А що чуємо: "Не буду з ним говорити, бо він мені не подобається!". Хоча слід було зроби зусилля, напружити волю, переступити через почуття неприязні!
Без діалогу життя неможливе. Лише в ході розмови з'ясовується, що насправді є точки дотику, є лінії перетину, що існує спільна територія, на якій можна домовитися. Саме ця територія передбачає існування паростків соборності. І не лише в ідеальному втіленні, а й в реальному. Тому собі і вам нагадую: треба, аби тернополяни спілкувалися з кримчанами, львів'яни з донеччанами, інакше не буде єдності, тобто соборності в Україні.
Шевченка вони не визнають
- Для початку нам би перестати ворогувати...
- ...і битися просто у Верховній Раді. Ви маєте рацію.
Але нагадаю: ще за багато століть до Різдва Христового "Золоте правило моральності" сформулював Конфуцій: "Якщо не хочеш, щоб таке зробили тобі, не роби цього іншим". Тож цей євангельський принцип існував ще до християнства! Таких вічних принципів - небагато, але на них і треба зважати. Решта в християнстві - нашарування моменту, епохи, часу, мови і культури. Проте саме ці речі часто чинять значний вплив на наше сприйняття вічних цінностей.
- Чи не це неодноразово заважало українцям?
- Як кажуть: "Треба запалити свічку, а не нарікати на темряву". Після "Помаранчевої" революції, тобто на тому етапі історії, потрібно було провести люстрацію. Україна цього не зробила. Тепер - пізно! Треба думати про інше. Життя змушує нас перелаштовуватися...
Нагадаю, Тарас Шевченко писав: "Лише тоді, коли розвалиться церква-домовина, тоді з-під неї постане вільна Україна". Йшлося про народження собору в середині кожного українця, адже лише соборні особистості зможуть створити соборну церкву та державу.
Звісно, для Московського патріархату Шевченко - не пророк, навіть не поет, а так, як вони написали у брошурці, - "віршоплет". Розумієте чому? Та тому, що у нього були політичні проекції ідеї соборності на реальну дійсність Російської імперії того періоду.
Перше слово, котре написав Юхновський в програмі Української народної партії в 1917 р., було - "Соборна Україна". Насправді ж ця філософська ідея, яка є і церковною, і індивідуальною, з часом спроектувалася на економічні, політичні та навіть державотворчі ідеї. Люди замислилися, якою має бути структура і форма державності? З цього і виросло поняття "Соборна Україна". Але ви знаєте, що тоді сталося. Та держава довго не проіснувала...
На жаль, ми й нині далекі від ідеалу. Собор - не тільки головний храм і не лише збори єпископів. Це поняття набагато глибше! Соборність - це поняття якості, а не кількості. Мудрий - не той, хто знає все, а той, хто знає потрібне! А для цього має бути система. Образ Божий не в бороді, а в голові. Навіть не так: наш мозок - лише приймач-передавач. Для того, аби піднятися, потрібні і віра, і знання.
Партія - це лише частина
- Але країною керують певні партії. У них - власне бачення...
- Пригадайте вираз "оптова партія". Партії є і в хорі... Тобто партія - це завжди частина! Якою б та партія не була - "Наша Україна", "Регіони" чи комуністи. Коли хочеш врятувати ціле, однієї партії замало!
Причому та частина не має права видавати себе за ціле. Тому й настільки потрібна консолідація зусиль, тобто соборність. І якщо кращі представники всіх партій цього не зрозуміють, не будуть створювати справжню коаліцію, не діятимуть спільно - для врятування життя, економіки та іншого, не буде пуття.
Коли політики себе всім протиставляють, варто їм нагадати - ви частина, а не хор! Мир - це соборність "на трьох": свідомості, серця і душі. Соборність - це поліфонія, гармонійне звучання багатьох голосів. Це - музика, а не одна нота. А нам треба прагнути цілісності - і в особистому плані, і на рівні держави. Звісно, якщо ми не хочемо стати чиєюсь колонією...
Ми читаємо і співаємо в храмах "Символ віри". Там йдеться, що ми віруємо в єдину соборну апостольську церкву. Ось тут і з'являється те поняття - "соборність". І якщо ми - люди, які вважають себе духовними, адже ходимо до храму, молимося, то мали б і розуміти, що означає та "соборність". Бог нам нагадує впродовж усієї історії людства: "Любіть одне одного!".
- То як досягнути цього ідеалу?
- Через своє вчення Христос показує, що ідея эднання має спиратися на дуже високу систему цінностей. Тож потрібно поєднати і філософію, і логіку, і почуття, і дії. Адже тільки це допоможе зрозуміти: куди шлях тримати, як змінюватися? Кожен з нас має дуже чесно відповісти на запитання: "До якого світу я належу? З чого складається моє життя?".
Існує певна ієрархія цінностей: або я присвячую своє життя вивченню хробака, а потім і тіло віддам йому на поживу, або я так поверну свою долю, що черв'якам нічого не залишиться. Якщо все трансформується, і ти станеш богом за благодаттю - променистим, сяючим, виявляється, нічого ворогові тоді не залишиться. Для вічності лише найкращим з нас вдається зберегти не тільки душу, а й тіло. Відтак духовна Україна - це просвітлена громада. Поки не буде такого суспільства, не буде й духовної, тобто соборної держави.
Читайте ще про отця тут
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер
Anonymous
Anonymous
Anonymous
Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous