Тернопіль стане брендом

Першим кроком до цього може стати проект під назвою "Громада і місто". Такий "круглий стіл" у Тернополі 11 лютого пройшов напевно вперше. Річ не лише у переліку учасників заходу. Головне – проект ініціювала не влада "для галочки", а громадські організації. Це додало інтриги – не лише святі отці різних конфесій сиділи поряд за одним столом, а й заступник мера почувався гостем, якому запропонували долучитися до співпраці.
- Ми прагнули створити місце, куди міг би звернутися кожен, хто має конструктивну ідею, - каже голова ради МО "Гармонія-М" Дмитро Вакуленко. – Нині відбуваються не надто втішні процеси. Сісти в куточку і чекати, поки за нас хтось усе зробить, - неправильно.
Саме на небайдужих людей і розраховує ініціативна група проекту "Громада і місто".
Створили майданчик для ідей
- Може, вибір стратегічного напрямку розвитку Тернополя як університетського міста є провокативним. Але по-іншому ми не могли, - додає виконавчий директор ГО "Гуртом!" Ігор Ковалик. – Втілення проектів має давати не тимчасові результати. А якщо один проект продовжуватиме інший, ми наблизимося до створення громадянського суспільства.
Він пригадав, як близько двох років як близько двох років працював та проходив стажування в США. Саме переродження, що відбулося із колишньою "бандитською столицею" Чикаго, вразило його найбільше.
- Тепер це – одне з найсучасніших міст не лише Америки, - каже координатор. – Там нині сади та квітники на дахах будинків. І такі зміни сталися завдяки інтелектуальній праці місцевого університету. Саме він створив Чикагську соціальну школу, що запропонувала світу новітню науку розвитку міста. Ті вчені заклали засади американського неоконсерватизму, завдяки якому США стало наймогутнішою країною планети.
У Тернополі – чотири університети, нагадує пан Ковалик. Вони – різнопланові та самодостатні, мають серйозні наукові бази. Не використати такий потенціал – гріх.
- Тому я пропоную поставитися до нашого проекту як до майданчика, на якому можна зліпити докупи наші інтелектуальні потуги, - наполягає він. – А для того, аби ми при цьому не схибили, нам потрібна духовна підтримка. Тож ми запросили святих отців.
"Розмова – це лише слова..."
Роботу "круглого столу" його учасники розпочали зі спільної молитви та Благословення. Ініціативу на себе взяв синкел у справах мирян Тернопільсько-Зборівської єпархії Української греко-католицької церкви отець Андрій Романків. Він переконує, що фундаментом і ціллю життя є людина, тож вона не має загубитися у всіх планах.
- Діла без віри користі не дадуть. Треба думати про духовні цінності, - додає протоієрей Іван Заплетнюк (Українська автокефальна церква). – Так, ми – різні. Треба помічати проблеми одне в одному, аби вчитися працювати спільно. Мета такої роботи має бути вищою, аніж лише формування громади і поліпшення міста.
Отець Володимир (Українська православна церква у співпраці з Московським патріархатом), у свою чергу, вважає, що розмова – це лише слова. Священик висловив надію, що саме спільна робота із Богом у серці допоможе молоді реалізуватися.
- У цієї проблеми є й інший бік, - додає керівник Фонду розвитку Тернополя Володимир Бурий. – Ми хочемо, аби влада була відповідальною, але немає відповідальності громади перед владою. Скажімо, сьогодні групка перевізників, керуючись власними інтересами, прагне поставити Тернопіль на коліна, але жителі міста мовчать!
Він також зауважив, що місцеві вузи перетворилися на мегаімперії, яким немає діла до міста, а місту, відповідно, - до них. Цю ситуацію треба ламати.
"Починати слід з малого..."
- Імідж Тернополя варто змінювати, - зауважує отець Віктор Веряскін. – На Сході і
Півдні треба розвіювати міфи, що ваш регіон депресивний, ділами, а не словами. І починати працювати над іміджем міста варто з малого.
На доказ митрополит Київський і всея України апостольської православної церкви описав, як добирався вранці на зустріч.
- Для мене викликали таксі. Я попросив відвезти на Замкову, 12, - описує отець. – Водій питає : "Вам у готель?". Пояснюю, що мені на "круглий стіл". Мовляв, те зібрання проходить у Тернопільському замку. Таксист сказав, що він такого не знає?!
Гість із Сімферополя довго у готелі "Тернопіль" шукав зал Козацької слави. Поки нарешті адміністратор спрямував отця за правильною адресою.
- Коли я розповів про все Дмитру Вакуленку, він здивувався: "Я думав, що всі знають, де замок?". Виявляється, не всі і не про все знають, - додає священик. - Зустріч, яку ви ініціювали, – можливість подивитися один одному в очі, ближче познайомитися. Це вже випередження. Нині надто багато загроз нависло і над вищою освітою, і над здобутками демократії. Закликаю вас: маленькі справи треба робити кожного дня і кожній людині.
Молодь "законсервована"
Заступник мера з гуманітарних питань Леонід Бицюра зауважив, що переконався - владі та жителям міста дійсно бракує комунікації.
- Це наша вина, що немає зручної моделі інформування громади, - каже він. – Але ми розуміємо, що будь-хто, навіть місто, має тепер доводити свою конкурентоздатність. Ми готові застосовувати іноземний досвід, працюючи над брендом Тернополя.
Підтримати мудрі ініціативи пообіцяли у тернопільському клубі Ротарі – об'єднанні успішних людей, відомих своєю благодійністю. На співпрацю налаштований і місцевий осередок ГО "Пласт". Ця скаутська організація, за словами Миколи Бігуса, зосередилася на вихованні нової національної еліти.
- Я здивований, що в Тернополі не прийнято питати поради у підприємців. У нас є багато успішних бізнесменів, - зауважує Михайло Гросуляк. – Ніхто з вищих учбових закладів не запитав, як вони того домоглися? Вузи щось там моделюють, вчать, виховують, а зв'язку з практикою немає. Ті, хто вижив у такий непростий час, – безцінна скарбниця інформації!
"Густину" висловлених учасниками "круглого столу" думок оцінив і громадський діяч Олег Герман. Він нагадав, що студентство – це особистості. Наразі вони "законсервовані" у своєму вузі. А чому, мовляв, не організувати чемпіонат міста між вишами, конкурси? На його думку це створювало б інтригу, гуртувало б молодь.
- Завжди, приходячи на такі зібрання, запитую себе: чого я сюди прийшов і з чим звідси піду, - каже він. – Я вже був учасником формування багатьох ідей. І на той "цвинтар" мені навіть іноді сумно заходити. Бо і одна, і друга, і третя ідеї померли... Тому я хотів би, що нинішня зустріч була першим весняним деревом, що виросте поза тим цвинтарем.

Тернопіль – незручний для проекту про освіту
Вплив університетів на розвиток Тернополя дійсно міг би бути вагомим. Саме їм під силу перетворити місто на сучасний центр, переконували представники вузів. Кожен із них похвалився здобутками свого закладу. Однак визнав, що нині вища освіта висить над урвищем невідомості. Всі з острахом чекають ухвалення Закону "Про вищу освіту".
- Науковці не мають працювати на повітря чи на стіл, - вважає докторант економічного університету Григорій Монастирський. – Надбання треба впроваджувати.
Як фахівець із самоврядування він зауважує, що нині головною метою для всіх має стати виховання громади. Доцент медуніверситету Вакуленко Дмитро розповів про реалізацію першого в Україні пілотного проекту щодо створення університетської лікарні, ініційованого ректором вузу та інші цікаві проекти.
- Місто не є окремою структурною одиницею, - додає директор науково-виробничого інституту перспективних технологій техуніверситету Григорій Химич. – Його треба розглядати як невід'ємну частину області, держави, зрештою, і Європи. Чимало наших напрацювань уже внесли у плани розвитку міста. До того ж, у Києві на погоджувальному етапі перебувають документи про створення на нашій базі наукового парку.
Тернопіль має потенціал в особі місцевих вузів, переконує і проректор з наукової роботи педуніверситету Богдан Буяк. Причому саме через те, що наші заклади є лідерами у своїх галузях, владі так непросто провести тут реорганізацію вищої школи.
- Тернопіль – "незручний" їхньому проекту,, - пояснює він. – Була ідея перевести всі вузи у підпорядкування Міносвіти. Але із медуніверситетом цього здійснити неможливо.
Він визнав, що вузам наразі бракує комунікації з міською владою. Немає даних, скільки потрібно вчителів. І фахівці з туризму, котрих готує педвуз, "на розхват" за кордоном, а не вдома. Те саме стосується молодих фахівців соціальної сфери, перекладачів.

Довідка
Наступна зустріч робочої групи проекту "Громада і місто" відбудеться 22 лютого. До того часу всі сторони мають узгодити текст Меморандуму про спільні дії. Першим підписати документ до 1 березня погодився міський голова міста Тернополя Сергій Надал.
Фінансування проекту йтиме кількома шляхами: благодійні внески, гранти, інші законні доходи громадських організацій. При цьому передбачені відкрита фінансова звітність на сайті проекту та розсилання звітів жертводавцям.
У рамках проекту запланували провести шість диспутів за різними напрямками, чотири з них відбудуться у вузах. У травні має відбутися міжрегіональна науково-практична конференція. "RIA плюс" як інформаційний партнер проекту висвітлюватиме ці події.
Усі, хто має цікаві ідеї чи прагне дізнатися більше про проект, можуть зателефонувати координаторам: Ігорю Ковалику (098-497-18-73) і Дмитру Вакуленку (098-251-15-21).