Хронічний тонзиліт. Як "врятувати" своє горло і попередити ускладнення (новини компаній)

Хронічний тонзиліт можна вважати однією з найактуальніших хвороб сучасності, адже зараз до 15% населення страждає від цієї недуги. Хронічний тонзиліт – це загальне інфекційне захворювання організму, яке характеризується наявністю запального процесу в піднебінних мигдаликах і періодичним загостренням у формі ангін.

Річ у тім, що мигдалики відіграють важливу роль у формуванні захисних реакцій організму у відповідь на впливи бактерій і вірусів. Вони здатні знищувати 47-98 % мікробів, які потрапляють в організм із зовнішнього середовища. 

Пусковим моментом у формуванні хронічного запального вогнища в мигдаликах є порушення так званого помпового механізму, що забезпечує самоочищення мигдаликів - розповідає лікар-отоларинголог Ігор Хоружий. Таким чином порушується звільнення лакун від їхнього вмісту, який накопичується у надлишковій кількості. Лакуни розширюються, в них утворюються гній та казеозні маси у вигляді пробок. Відтак, лакуни необхідно звільнити від казеозних пробок. Зазвичай ,це відбувається за рахунок скорочення м’язів глотки при ковтанні, позіханні. Мигдалик затискається між дужками, вміст лакун видавлюється у просвіт ротоглотки і крипти звільняються. При розслабленні цих м’язів, мигдалик розправляється, у криптах утворюється від’ємний відносно атмосферного тиск, у крипти засмоктуються мікроорганізми з мікрочастинками їжі та повітрям. Цей процес повторюється при кожному скороченні дужок.

Діагноз хронічного тонзиліту повинен встановити лікар оториноларинголог (ЛОР) чи лікар загальної практики-сімейної медицини.

Підхід до лікування хронічного тонзиліту є індивідуальним для кожного пацієнта, - каже лікар-отоларинголог Ігор Хоружий. 

При первинному зверненні, пацієнти, в переважній більшості випадків, скаржаться на неприємний запах з рота, наявність казеозних пробок в лакунах мигдаликів, збільшений розмір мигдаликів і природнім є те, що вони хочуть позбутися цих проблем. Однак, як виявляється при опитуванні, це не єдині симптоми захворювання викликані хронічним тонзилітом. Існують ускладнення з сторони суглобів, серця, нирок, тому проводиться комплекс обстежень, що включає УЗД нирок, електрокардіограму, загальний аналіз крові, сечі, аналіз крові на ревмопроби. Пройшовши повну діагностичну програму пацієнт звертається на повторний огляд і відповідно підбирається комплекс лікувальних процедур для ліквідації патологічного стану.

Хотілося б навести приклад одного пацієнта, який звернувся на консультацію з ревматологічного відділення зі скаргами болі та ломоту в суглобах нижніх кінцівок, постійне протягом трьох років підвищення температури тіла до 37,2С, а також часті болі в горлі, утруднене ковтання, наявність казеозних пробок в лакунах мигдаликів - пригадує лікар. В аналізі крові пацієнта було виявлено запальні зміни і ревмопроби були негативними. Ми провели санацію піднебінних мигдаликів хворого і призначили повторний огляд. На наступний день, він скаржився на виражені болі в суглобах верхніх і нижніх кінцівок, встановлено діагноз реактивний поліартрит, санація мигдаликів не проводилось. У ревматологічному відділенні хворий пройшов лікування для зняття симптомів реактивного поліартриту, після чого,через два тижні, ми видалили йому мигдалики. Зараз хворий знаходиться під спостереженням протягом двох років і почуває себе задовільно. Підвищення температури має лише підчас вірусної інфекції.

Такі клінічні випадки спостерігаються рідко, однак вони існують, каже ЛОР, і тому потрібне досконале обстеження кожного конкретного хворого й призначення того методу лікування, який найбільш ефективний в конкретному випадку. 

Лікування може бути консервативним, напівхірургічним чи хірургічним.
При консервативному лікуванні застосовують засоби, котрі спричиняють місцевий, сануючий вплив на піднебінні мигдалики, тобто полоскання, зрошення, змазування, інгаляції, відсмоктування вмісту, промивання лакун.

Широко застосовується також фізіотерапевтичне лікування. Одним із поширених методів консервативного лікування хронічного тонзиліту є санація через промивання лакун мигдаликів. Для цього використовують шприц і спеціальну насадку для нього - тонку канюлю та застосовують антисептичні розчини різних протимікробних, а також імуностимулюючих засобів. Промивання проводять один раз на день, курсом 5-7 процедур. Лікар радить проводити курси консервативної терапії двічі на рік, краще навесні та восени. При частих рецидивах ангін кількість курсів може бути збільшена і до чотирьох на рік. За даними Ігоря Хоружого, ефективність комплексної консервативної терапії сягає 65-89% в різних вікових групах.
У разі неефективності консервативного лікування застосовують напівхірургічні методи: гальваноакустику, діатермокоагуляцію мигдаликів, кріовплив на них у поєднанні з ультразвуковим впливом, лазерну чи радіочастотну лакунотомію та деструкцію мигдаликів. Ці методи показані також при супутніх захворюваннях, які унеможливлюють виконання тонзилектомії. 

Хірургічне лікування – тонзилектомія, або повне видалення мигдаликів, показане при декомпенсації хронічного тонзиліту у вигляді рецидивуючих паратонзилітів та паратонзилярних абсцесів, захворювань віддалених органів і систем (суглобів, серця, нирок). Ця операція рекомендується також хворим, лікування яких іншими консервативними методами виявилося безуспішним.

Втім, найкраще не лікувати вже існуючу хворобу, а провести її профілактику.
Профілактика тонзиліту проводиться у двох напрямках. Першим є підвищення загальної реактивності організму шляхом загартовування, раціональне харчування, відмова від шкідливих звичок, та ін. Не менш важливим є санація інших вогнищ хронічної інфекції – лікування захворювань ясен, зубів, хронічних запальних захворювань пазух носа (гайморит, фронтит), а також відновлення порушеного носового дихання (при наявності викривленої перегородки носа – проводиться її корекція, у разі збільшених носових раковин – їх медикаментозне чи хірургічне лікування, та ін.)

Серед лікувальних процедур, що стосується хронічного тонзиліту, в нашому кабінеті проводиться санація лакун мигдаликів, причому існують дві методики її проведення: за допомогою канюлі для промивання лакун мигдаликів і шприца, вимиваються казеозні маси з лакун, або ультразвукове вакуумне очищення мигдалика, за допомогою приладу Тонзиллор ММ. 

Після кожної процедури санації проводимо фізіотерапевтичний вплив на мигдалик за допомогою лазера, ультрафіолетового опромінення, чи фонофорез лікарських засобів за допомогою Тонзиллор ММ (покази встановлює лікар). При неефективності консервативного лікування, використовуємо радіочастотну лакунотомію.

Наші контакти : www.lor.te.ua