Forbes: Атака Путіна на Схід України починається сьогодні: що це означає для Європи та США

Безжалісна путінська антиукраїнська пропаганда базується на міфі про неонацистів, антисемітів, крайньонаціоналістичний уряд у Києві, пише Пол Родерік Грегорі для Forbes. Якщо Путін чекає на вибори, його антиукраїнська дезінформаційна кампанія спрямована на росіян, південно-східних українців, бо західна аудиторія втрачає довіру, навіть "ліві", які раніше його підтримували.
Як і очікувалось, Путін починає скоординовану атаку на Східній Україні і частині Молдови.
Перша прихована фаза російських наступів спрямована на зовнішню та повну дестабілізацію ключових міст поблизу східного кордону. Поки я пишу, бандитити, скеровані російськими спецслужбами, опертивники ФСБ і місцевий криміналітет формує проплачені протести в Луганську, Донецьку, Харкові, щоб штурмувати громадські будівлі, бити беззбройних охоронців та вимагати референдумів для приєднання до матінки Росії. З незначними варіаціями. Донецькі демонстранти вимагають "вільну республіку". Пропагандистська машина працює на повну силу. Бабусі встають перед камерами і благають, що вони прагнуть до миру та бути з браттями і сестрами в Росії. Вони щирі, але служать інтересам замаскованих ляльководів, які переховуються за лаштунками.
Російська програма економічної дестабілізація почалась кілька тижнів тому або навіть місяців. Російський бізнес розірвав свої контакти з компаніями в Донецьку та Харкові. Працівники страждають без заробітної плати. Російська пропаганда вже співає пісеньки про процвітання, яке чекає їх після входження до складу Росії.
Путінська дестабілізаційна кампанія триватиме приблизно тиждень. Прихована фаза завершиться із загибеллю демонстрантів нібито від рук українських правоохоронців - насправді російських снайперів. (Якщо пощастить більше, бурхливі демонстрації можуть призвести до загибелі людей і без допомоги гвинтівок з потужним прицілом). Російські телевізійні камери покажуть десятки цивільних, які перев’язують криваві рани. В облозі "місцеві" сепаратисти виголосять готові прохання до Путіна: врятувати їх від оскаженілих українських екстремістів.
Пам’ятайте, у Путіна вже є підконтрольний маріонетковий парламент для розгортання російських збройних сил у Східній Україні. Російські війська зосередились уздовж кордону і можуть досягти своїх цілей за кілька годин. Це не вища математика, а вдосконалена у Криму технологія. Якщо припустити, що їхня роль дійсно миротворча, Путін голоситиме, що у нього не було іншого вибору, а тільки рятувати Україну. Хтось повинен навести порядок, інакше територію охопить полум'я. Він не дозволить звірствам відбуватись на своєму задньому дворі. Він же герой...
У другій відкритій фазі кампанії російські війська, зосереджені на кордоні, прислухаються до заклику своїх побратимів у небезпеці. Вхід російських військ зустінуть з вдячними вигуками, розмахуванням російськими триколорами, ревом духового оркестру і референдумами, які пройдуть, як і у Криму під пильним поглядом російських Калашникових. Міжнародних спостерігачів або не допустять, або стежитимуть за кожним їхнім кроком. Нові маріонеткові "лідери" східних регіонів матимуть честь посидіти поруч з самим Путіном у великому кремлівському залі, підписуючи угоди анексії. Путін може навіть привести на свято дискредитованого Януковича як "легітимного" президента України. 25 травня Україна може мати двох президентів.
Україна і Захід зіткнуться з трагічним, але вже доконаним фактом в найближчі кілька тижнів. Для Заходу буде надто пізно щось робити, окрім балачок про розширені санкції та попереджень про подальшу ізоляцію Росії. Перехідний уряд України повинен буде дотягти до президентських виборів, які виключатимуть анексовані Східні території. Путін знає, що ці володіння на 99% законні. Він досягнув частини своєї мрії. Металурігійне серце колишнього Радянського Союзу опиниться на своєму законному місці. Тепер час повернутись до Білорусі, Молдові, Грузії, Вірменії і навіть Казахстану.
Захід може не розуміти, що відбувається. Консерватори продовжуватимуть сперечатись до останнього, що Путін дійсно хотів тільки Крим, і чому б не дозволити йому це взяти.
Апологети Путіна стверджуватимуть, що скоординовані демонстрації дійсно спонтанні, що Кремль до них не причетний, і висловлюватимуть подяку за збройну інтервенцію Путіна. Зрештою, хтось повинен був врятувати Україну від катастрофи.
Київ все дуже добре розуміє. Виконувач обов'язків прем'єр-міністра повідомив народу України, що вони стикаються з найбільшою кризою у своєму житті. Він попередив, що російський план "є спробою знищити українську державність, сценарій, написаний у Російській Федерації, і мета його розділити та знищити Україну, перетворити частину України у рабську територію під диктатурою Росії".
Вони під атакою шакалів і краще розуміють, що наближається, ніж звичайні спостерігачі. Казахстан вже переселяє етнічних казахів на північ, щоб розбавити частку російського населення. Малоймовірні союзники - Україна, Білорусь, Молдова і Казахстан почали консультації. Вони знають, що шакали кружляють довкола.
Якби Європа та Сполучені Штати по-справжньому розуміли, що планує Путін, чи продовжували би вони утримуватись від значних превентивних дій перед ним як постануть перед доконаним фактом?
Ці лідері повинні найближчим часом вирішити: буде Путін регіональним лідером чи світовим? Чи можна довіряти?
Анексія Криму, як вирішив Захід, не загрожувала життєвоважливим інтересам. Росія анексує половину України, це вже зовсім інша справа. Чи будет така загроза спонукати Європу та Сполучені Штати до дій? Ось, цитуючи Шекспіра, в чому питання.
По суті, Європа і Захід стикаються з двома бачення світу.
В першому випадку, Росія залишається, використовуючи термін Обами, регіональною державою. З її ядерним арсеналом, виробництвом енергії, вето в Раді Безпеки, вона продовжує грати роль капосника для всього світу як геополітичний ворог № 1 США, якщо використовувати тезу Мітта Ромні. Росія буде нашим заклятим ворогом в Ірані, Іраку, Венесуелі, Кубі та інших гарячих точках, які зможе розворушити. Якщо Захід та Сполучені Штати обмежать Путіна в приєданні Криму, ми отримаємо цю першу версію світу,
У другому, Путін досягне успіху в загарбанні південно-східної України, залишаючи смертельно поранену Західну Україну, єдиним інтересом якої буде виживання. Балтійські країни могли бути врятовані через щит НАТО. Та інші держави колишнього Радянського Союзу розуміють, що вони цілком у владі путінської Росії. Вони будуть або анексовані (Молдова, Грузія, Білорусь і можливо Казахстан), або ж стануть васалами Росії та узгоджуватимуть кожен крок з Росією. Росія контролює енергетичні ресурси не тільки Росії, але й Центральної Азії. Підбадьорений Путін відчуває свободу освоювати нові території для створення проблем та інтервенції, знаючи, що ніхто не готовий постати перед таким могутнім громилою.
Зараз у нас на вибір два сценарії. Дуже скоро вибору не буде. То що нам відповісти?
Смілива відповідь включатиме такі заходи:
По-перше, безпоспереднє спільне навчання НАТО в Україні та в країнах Балтії.
По друге, наповнити Східну та Південну Україну тисячею міжнародних спостерігачів, щоб забезпечити докладні звіти про демонстрації, порушення прав громадян та втручання в президентську кампанію та вибори.
По-третє, негайна доставка життєво важливої зброї (не гуманітарної допомоги) зі Сполучених Штатів.
По-четверте, Європа та Сполучені Штати значно розширюють санкції щодо членів близького оточення Путіна, включаючи і самого пана Путіна.
По-п'яте, фінансові гарантії від Європи та США Україні у розмірі 40 мільярдів доларів, половина з яких буде грантом на кшталт Плану Маршала, які визнають, що Україна перебуває у стані війни.
По-шосте, наплив радників з ЄС, щоб прискорити вступ України до Європейського Союзу.
По-сьоме, збільшити допомогу та сприяння Грузії, Молдові та навіть Білорусі, щоб захистити їх від російського збройного втручання.
По-восьме і найважливіше, зрозуміти, що Путін інтерпретує поступки як слабкість, а дії як силу. Хитрощі з паном Путіном нікуди вас не приведуть.
Якщо Захід не вивчає цей урок, він програє.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.