Зорян Безкоровайний про Файне місто Тернопіль

6
4888 переглядів
Зорян Безкоровайний про Файне

У часи нинішньої кризи, як і на початку дев'яностих, талановитій молоді не завжди вдається знайти, де себе реалізувати. Однак культурне життя в Тернополі вирує, і не визнавати цього може лише та людина, яка сама стоїть осторонь нього.

Як він шукав себе, розповідає музикант Nameless та, як сам себе називає, поет, гульвіса, культтрегер і мандрівний філософ Зорян Безкоровайний (35 р.).
"Хто обирав музику - той виживав"
- Як сталося, що ти, вивчившись на психолога, почав заробляти на життя музикою?
- Я й на філолога вчився в педуніверситеті. І на психолога. Але паралельно, на початку дев'яностих, почав займатися й музикою. Ще разом із покійним Ігорем Пелихом...
Зайнятися молоді в той час особливо не було й чим. То була криза, щось подібне до того, що є зараз. Був вибір - або пити чи приймати наркотики, або грати на гітарі. І хто обирав музику - той виживав. А хто ні - опускався. 
У Nameless я з 1992 р., це найстарша тернопільська рок-група, з нині існуючих, причому - перша україномовна в нашому місті. То був якийсь парадокс - в україномовному західноукраїнському місті співали до нас або російською, або англійською...
- Nameless означає "ті, що втратили імена".  А ти своє вже знайшов?
- Та я його й не прагнув відшукати. Ідея назви народилася з книжки Урсули Ле Гуін "Чарівник Земномор'я", де йшлося про те, що кожна людина має два імені - одне таємне, а одне - для всіх. І якщо знати таємне ім'я людини, нею можна керувати. А ми якраз їх повтрачали. Ми - поза контролем. Зараз це все виглядає трохи по-дитячому, але тоді нам було по 18, і все це для нас було дуже серйозно.
- А звідки в тебе таке  рідкісне ім'я - Зорян?
- Та від батьків. А мій брат - Гордій. За совка, в часи тотальної стандартизації, можливо, в батьків було бажання бодай вибором імен для своїх дітей протистояти цьому. Так і назвали нас хорошими давніми українськими іменами. І вони дуже личать нам. Вважаю, що я - справжній Зорян, бо я - з одного боку зоряний і сяючий, а з другого - доволі пафосний і культовий штрих.
Перша гітара - від мами
- А як ставилися батьки до твоїх перших музичних експериментів?
- Спершу - доволі скептично. Адже й Гордій ріс дуже творчо обдарованою дитиною. Зараз він - відомий поет-"дев'яностник", чию творчість вже вивчають у школі, що викликає в мене щиру гордість за свою сім'ю. Гордія свого часу віддали і в музичну школу, але в нього нічого не вийшло. А я страшенно хотів навчитися грати на якомусь музичному інструменті і дуже просив батьків, щоб і мене віддали до музичної школи. Але вони вирішили: "Якщо вже старший закинув скрипку, то молодший ще більш непосидючий, і в нього тим паче нічого не вийде".
Але минали роки, я з задоволенням грав на гітарі і хотів робити це й надалі. І коли мама побачила такі мої серйозні наміри, то сама купила мені першу гітару. Мама прекрасно розуміла ту неоднозначну ситуацію в місті на початку дев'яностих, коли молодим людям легко можна було вв'язатися в неприємності - через власну дурість. А враховуючи те, що я був дитиною дуже жвавою, і мене все цікавило, мене всюди було повно, то мої заняття музикою батькам просто зняли зайвий головний біль. Адже бувало всяке - і затримували мене за всякі юнацькі бійки... Дурнуватий був, чесно кажучи. Зрештою, як і всі діти. І зараз підлітки не інші, і це нормально - бурлить гормон і вимагає такої поведінки. З часом це минає, безумовно. Особливо якщо знаходиш заняття, яке тобі подобається.
- Та гітара ще в тебе?
- Ні, вона зараз аж у Сербії. То ціла історія. У середині 90-х, коли бомбардували Сербію, у нашому педунівері, вчилися "серби" (українці з сербської діаспори). Ми грали разом, і врешті решт, коли вони поверталися на свою розбомблену Батьківщину, мені дуже хотілося щось їм подарувати на пам'ять. І в результаті в Сербію поїхала моя гітара, яку я... продав. Бо подарунка ті хлопці не прийняли б - вважали б це подачкою. Тож довелось продати гітару за символічну суму. Не пам'ятаю... десь доларів за 50. Серби загалом, попри те, що вони надзвичайно гостинні, добрі і щирі, дуже ґонорові, і з цим ґонором мусиш рахуватися.
- Тримаєш із ними контакти досі?
- Зараз час від часу зустрічаємося - вони приїжджають в Україну. Натомість нам із гуртом вибратися кудись за кордон трохи важче. Щоб поїхати, недостатньо лише нашої ініціативи - мусить бути велике бажання приймаючої сторони. А коли вони довідуються, скільки треба зібрати папірців і наскільки все це складно, то вважають за краще покликати на фестиваль когось з Євросоюзу.
"У Тернополі творчий процес нуртує"

- Як ти оцінюєш нинішнє молодіжне культурне життя в Тернополі?
- Я думаю, воно зараз на вищому рівні, аніж в інших містах. Цього літа зі своїм новим проектом "Тернопільська присутність" побували у Хмельницькому, де всі були вражені рівнем тернопільських гуртів. Там побували п'ять найкращих "живих" рок-колективів - Nameless, Los Colorados, "Ті, Що Падають Вгору", The Gee's і "ОрАндж". А попри те ще ж є тернопільська електронна сцена, не менш цікава, - ZSUF, "Зелені сестри" і Electrostatik Death та з десяток пристойних ді-джеїв.
Сам фестиваль ми заснували минулого року у Львові. Суть його полягає в тому, щоб кращі зразки тернопільського мистецтва - музики, образотворчості та іншого - показати в інших містах. Адже попри те, що ми живемо в одній країні, я, наприклад, можу абсолютно не знати, що твориться в житті сусіднього міста.
У Тернополі творчий процес просто нуртує. Є клуби, є фестивалі, є конкуруючі організації - рок-клуб, "Нова генерація" і "Рейвах". Це фактично три різні напрямки концертної діяльності. Є добре згуртовані групи вуличних художників...
- Не раз доводилось чути думку, що Тернопіль не має свого культурного ядра...
- Це, швидше за все, говорять люди, які самі стоять осторонь життя міста. Я не маю до них ані співчуття, ані розуміння. Бо насправді все навколо вирує. Вони чекають, поки їх хтось покличе? Та як вмієш добре щось робити - вийди і покажи! Тернопільська мистецька богемка - дуже відкрита і доброзичлива, але водночас - достатньо фахова, яка вміє відрізняти якісне та оригінальне від плагіату та симулякрів. Ось у "Козі" сидить одна частина тусовки, інша - ходить малює, ще хтось ходить щодня на репетиції і музичні записи... І кожен, хто вміє щось робити добре, може знайти собі місце в мистецьких процесах Файного міста Тернополя.
Звісно, якщо людина стоїть поза активним життям, то їй здається, що процесу немає. Але це вже проблема самої людини. Наші гурти періодично запрошують грати в клуби. На виступах в інших містах люди знають слова наших пісень, співають разом із нами, розгортають жовто-блакитні прапори, йде великий сплеск патріотизму. Дуже дивно, що знаходяться люди, які кажуть, що в Тернополі нічого не розвивається. Процес є, я це бачу, я його мацаю, я тримаю його за хвіст...
- Але ж окремі таланти, які набрали тут обертів, таки залишають Тернопіль заради, наприклад, Києва...
- Про це - пісня Nameless "Егоїст"... Так, люди їдуть. Але й повертаються.
Особливо багато їхало на початку 90-х. А потім з'явився Сергій Кузьмінський, який заспівав "Файне місто Тернопіль". Ця пісня дуже багатьом перевернула світ. І мені в тому числі. Я сам тоді дуже рвався до Києва. Думав, там мене зрозуміють, там - життя! Може й так, але атмосфера - зовсім інша. Дуже зверхня. Там люди не мають часу ні на себе, ні на оточуючих. Там треба чим швидше заробити грошей. А коли ти вже як порожній тюбик - тебе викидають. У Тернополі такого немає. За 17 років, які я тут граю, ще жодного разу не відчув такого страшного виснаження. Хоча, звісно, і в мене, і в групи періоди бували різні. Приміром, коли Пелих поїхав у Київ, нам було дуже важко. Ми рік практично не знали як грати.
Але на сьогодні ми вже виховали цілу плеяду хороших тернопільських музикантів. І не маємо нічого проти того, щоб вони шукали себе в інших містах. Але наше місце - тут.
Я зараз просто отримую задоволення від того, що відбувається у нашому місті. А особливо - коли порівнюю рівень наших гуртів з іншими, як це, наприклад, було на останньому фестивалі "Млиноманія-2009" на Вінниччині.
- Якщо пофантазувати, що ти не обмежений ні в грошах, ні в засобах, що ти зробив би для міста?
- Якийсь універсальний концертний мистецький центр. Де можна було б і образотворчі виставки влаштовувати, і концерти проводити - від камерних і класичних симфонічних, і закінчуючи хорошими рок-концертами та електронною музикою. Але щоб цей проект мав мистецьке спрямування, а не комерційне. Бо комерційних речей і так з'являється достатньо. Нових клубів, як на мене, будувати в нас вже не варто. А от такий універсальний мистецький центр мав би гуртувати творчу молодь. Бо коли молода людина не має де себе подіти - це найгірше що з нею може статися. Як була ця проблема актуальною в мою юність, так вона і залишається донині. Однак зараз, саме завдяки певним мистецьким акціям, наше місто стало добріше і менш агресивне, ніж було років зо двадцять тому. Хоча секцій та гуртків, які є, на таке велике і молоде місто замало.

"Ми - дуали. Ідеально доповнюємо один одного"

- Чи позначилося на твоїй діяльності в Nameless одруження з його вокалісткою Світланою Фроловою?
- Та відколи ми одружилися, на роботу це якось не дуже вплинуло. Адже зі Світланою я познайомився ще до того, як почав грати у Nameless. Це таке дитяче кохання, яке й не минуло. За соціонікою (наука про психологічну сумісність людей, - прим. ред.) ми - дуали - два взаємодоповнюючі типи, стосунки яких ідеально підходять для створення сім'ї. Я - "Дон Кіхот", вона - "Дюма". Ми й справді ідеально сумісні. Світланина присутність мене ніколи не втомлює. Навпаки, мені важче бути самому, і дуже класно, що ми так багато часу проводимо разом - і вдома, і на репетиціях, і на виступах, і в поїздках. Фролова постійно поруч, і я навпаки почуваю себе незручно, коли з якоїсь причини вона відсутня і ми розірвані.
Звісно, з роками стосунки змінюються. У нас все стало спокійніше і розумніше. Юнацька пристрасть вже якось і за віком не пасує. Зате зараз пристрасть переросла у глибоку ніжність. Як на мене, це дуже приємна зміна. Бо пристрасть - то коли хочеш кохану людину притиснути до себе як іграшкового ведмедика, сильно-сильно, пошарпати, навіть боляче часом зробив би. Це таке вогнисте інвективне почуття. А ніжність - трохи інше. Не менш сильне, але іншої якості почуття.

Біографія
Зорян Безкоровайний народився у 1973 р. в Заліщиках Тернопільської області. Закінчив ТЕІПО за спеціальністю психологія.
З 1992 р. - учасник першого тернопільського україномовного рок-гурту Nameless.
У 1991 р. - заснував всеукраїнський фестиваль молодіжного мистецтва "Нівроку".
Виступав координатором всеукраїнського фестивалю "Рейвах". Ініціатор фестивалю "Тернопільська присутність". Загалом причетний до організації та проведення кількасот мистецьких заходів. Одружений із вокалісткою Nameless Світланою Фроловою-Безкоровайною.

Інші статті по темі:
Читають зараз: 1
(6)
Коментарі
img
img
мама школяра 17.07.2009 14:03
з України
А ще був варіант - пити, курити і музикою займатися! :)
img
мама школяра 17.07.2009 14:05
з України
P.S.Зоряне! А ти не думав колись вирости із коротких штанців "мандрівного філософа"?
img
Євґен 31.07.2009 14:34
з України
нічого нового - компіяція з ЖЖ Зоряна
img
Anonimus 31.07.2009 15:09
з України
Ссилку в студію!
img
сліпий 08.08.2009 15:47
з України
http://vkontakte.ru/club7607634 на))
img
Зорян 08.06.2010 19:11
з України
чесно кажучи, не зовсім розумію, в чому Ваші претензії. Єдине знаю, я з Вами на брудершафт не пив, отже і на "ти" не переходив, і школяр, маю надію, не мій ;)

Найчастіше коментують

Студентів-іноземців, які фотографувались з людським розрізаним тілом, покарають
...

Анонім Перед кем тут,старый бес,ты разводить политес-твой студент,яизвиняюсь,третий день как спальмы слёз!

За пологи в Тернополі лікарі як дерли, так і деруть
...

Десь тут була подоляночка Наради проти корупції))

Уявляю собі цю нараду. Головний : - Перестаньте брати хабарі,хабарі це ганьба,це принижує гідність лікаря, за це люди на майдані стояли !  

- А як бути з подяками ?

- Подяки брати можна.Не те що брати,а й самим казати про них  прямим текстом.Врешті решт подяка це прояв культури,це як Добрий День чи Слава Ісусу Христу !  Ми маємо до цього звикати. Тим паче подяка це комплімент лікарю за його роботу,вона окрилює,вона додає впевненості у правильності дій.

-Дякуємо,дякуємо вам за настанову! О ви наш учитель,о ви наш гуру.Прийміть і від нас часточку тих подяк які нам у кишеню кладуть вдячні пацієнти.Відсоток памятаємо,так-так.Мало? Ну так народ у нас бидло,жметься,дякувати не дуже хоче.А ще в Європу хочуть...

-Ну нічого,аби хабарів у нашій лікарні не брали.

Слава Україні!

Героям Слава!

До роботи

Тернополянка збирається на війну‭ ‬-‭ ‬за чоловіком
...

Десь тут була подоляночка Для чого так ставити питання,ніби всі хлопи поховались по криївках,і жінка йде в армію лиш тому,що  просто нема кому.Вже тоді добавте "Мати двох синів вимушено пішла на фронт,бо сини у неї боягузи" )

Вона йде бо сама хоче. Можливо так як і пише,зважила що загрози туди куди йде нема,а зарплати на контракт  обіцяють вже під 10,000.В ріа  за півроку таких  не заробить  Потім ще пільги будуть,і пенсія більша,вихід на неї пошвидше. Оце і штовхає людей на такі вчинки. Але ж про таке в газеті не напишеш.Якось дрібязково-побутово буде. Інше діло коли такий фаталізм та подвиг.Країна кривих дзеркал

Ось такі маршртуки їздять нашим містом.
...

Анонім Колись ваш мер, перед черговим підняттям тарифів, клявся, що тепер маршрутки будуть ідеальні, шофера будуть в біленьких сорочках... що сталось, серйожа? чумаданчик від власників скотовозок вже занесли? коли чергове покращення?

Найчастіше читають

Студентів-іноземців, які фотографувались з людським розрізаним тілом, покарають
3 дні тому
54
Суворі догани винесли двом іноземним студентам Тернопільського медуніверситету за те, що вони оприлюднили в соціальних мережах фотографії з розрізаним людським тілом. Фотографування проходило під час заняття з анатомії.
За пологи в Тернополі лікарі як дерли, так і деруть
2 дні тому
40
Питання “подяки” лікарям за пологи – одне з “вічних” для тернополян. Тему оплати за допомогу у народженні дитини ми неодноразово порушували на шпальтах нашої газети. Утім, вона не втрачає своєї актуальності, оскільки демографічна ситуація в країні стала кращою, ніж у попередні роки.
Тернополянка збирається на війну‭ ‬-‭ ‬за чоловіком
2 дні тому
18
Якщо дехто з чоловіків боїться служби в армії,‭ ‬як чорт ладана,‭ ‬і ховається від військкомату по закутках,‭ ‬то є жінки,‭ ‬які добровільно вирішили обрати для‭ ‬себе шлях солдата.‭ ‬Причому не просто піти служити,‭ ‬а поїхати у зону проведення АТО для захисту суверенітету країни.
Заїзд до лікарні у Тернополі – тільки "своїм"?
3 дні тому
8
Тернополянина обурює, що авто, якими везуть хворих, не пускають на територію лікарні. Проте водії дорогих іномарок проїжджають без проблем, в той час як пацієнти змушені долати відстань до корпусів пішки. Головний лікар каже, що з охоронцем бесіду вже провели, але нагадує, що територія лікарні – це не стоянка для автотранспорту
Скільки заплатимо за наше житло
2 дні тому
9
З‭ ‬1‭ ‬січня‭ ‬2016‭ ‬року‭ ‬за‭ ‬нерухоме майно платити будемо більший податок.‭ ‬Місцеві ради вже не зможуть визначати пільгову площу нерухомості,‭ ‬що не піддається оподаткуванню.‭
По темі

Від Читачів

Дивитись всі >

БЛОГИ

Всі блоги >

Відеогалерея

RIA

Чи думали ви про те, щоб емігрувати?
  • Так, я уже за кордоном
  • Так, уже готую документи
  • Ні, але останні події змушують задуматися
  • Ні, у жодному разі
Голосувати
Чи думали ви про те, щоб емігрувати?
Так, я уже за кордоном
8.97%
 
Так, уже готую документи
23.72%
 
Ні, але останні події змушують задуматися
50.00%
 
Ні, у жодному разі
17.31%
 
Всього голосів: 156

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

Розсилка новин

Аналітика і публіцистика

Будова на Галицькій: де тонко, там і крутять...

Будова на Галицькій: де тонко, там і крутять...
Здавши на будівництво квартир близько 100% внесків ще до 2008 року, тернополяни досі без помешкань – будова не завершена. Спочатку людей «кинув» забудовник,...

На Тернопільщині перегородили Збруч: люди скаржаться, а влада не чує

На Тернопільщині перегородили Збруч: люди скаржаться, а влада не чує
Розширення ГЕС на Збручі біля Скали-Подільської призвело до скарг місцевих жителів. Підприємець переконує, що він не будував нову дамбу, а відновив стару....

Сервітути – нова сумнівна схема

Сервітути – нова сумнівна схема
Кому землі? Вільні земельні ділянки в місті, згідно з вимогами земельного кодексу, потрібно продавати на аукціоні або ж продавати право оренди на них....

За пологи в Тернополі лікарі як дерли, так і деруть

За пологи в Тернополі лікарі як дерли, так і деруть
Питання “подяки” лікарям за пологи – одне з “вічних” для тернополян. Тему оплати за допомогу у народженні дитини ми неодноразово порушували на шпальтах...

Інфографіка

Євро рвонув догори та сягнув позначки 29 гривень - курс НБУ на 5 лютого(інфографіка)

Євро рвонув догори та сягнув позначки 29 гривень - курс НБУ на 5 лютого(інфографіка)
Національний банк України установив офіційні курси валют на п'ятницю, 5 лютого.

Злочинність в Тернополі зашкалює

Злочинність в Тернополі зашкалює
Небезпека. Її, судячи з даних тернопільських полісменів, в Тернополі багато. У місті, у 2015 році зареєстровано на 30% більше злочинів, аніж у 2014-му....

Ми у соц. мережах