Зорян Безкоровайний про Файне місто Тернопіль

    6
    4595 переглядів
    Зорян Безкоровайний про Файне

    У часи нинішньої кризи, як і на початку дев'яностих, талановитій молоді не завжди вдається знайти, де себе реалізувати. Однак культурне життя в Тернополі вирує, і не визнавати цього може лише та людина, яка сама стоїть осторонь нього.

    Як він шукав себе, розповідає музикант Nameless та, як сам себе називає, поет, гульвіса, культтрегер і мандрівний філософ Зорян Безкоровайний (35 р.).
    "Хто обирав музику - той виживав"
    - Як сталося, що ти, вивчившись на психолога, почав заробляти на життя музикою?
    - Я й на філолога вчився в педуніверситеті. І на психолога. Але паралельно, на початку дев'яностих, почав займатися й музикою. Ще разом із покійним Ігорем Пелихом...
    Зайнятися молоді в той час особливо не було й чим. То була криза, щось подібне до того, що є зараз. Був вибір - або пити чи приймати наркотики, або грати на гітарі. І хто обирав музику - той виживав. А хто ні - опускався. 
    У Nameless я з 1992 р., це найстарша тернопільська рок-група, з нині існуючих, причому - перша україномовна в нашому місті. То був якийсь парадокс - в україномовному західноукраїнському місті співали до нас або російською, або англійською...
    - Nameless означає "ті, що втратили імена".  А ти своє вже знайшов?
    - Та я його й не прагнув відшукати. Ідея назви народилася з книжки Урсули Ле Гуін "Чарівник Земномор'я", де йшлося про те, що кожна людина має два імені - одне таємне, а одне - для всіх. І якщо знати таємне ім'я людини, нею можна керувати. А ми якраз їх повтрачали. Ми - поза контролем. Зараз це все виглядає трохи по-дитячому, але тоді нам було по 18, і все це для нас було дуже серйозно.
    - А звідки в тебе таке  рідкісне ім'я - Зорян?
    - Та від батьків. А мій брат - Гордій. За совка, в часи тотальної стандартизації, можливо, в батьків було бажання бодай вибором імен для своїх дітей протистояти цьому. Так і назвали нас хорошими давніми українськими іменами. І вони дуже личать нам. Вважаю, що я - справжній Зорян, бо я - з одного боку зоряний і сяючий, а з другого - доволі пафосний і культовий штрих.
    Перша гітара - від мами
    - А як ставилися батьки до твоїх перших музичних експериментів?
    - Спершу - доволі скептично. Адже й Гордій ріс дуже творчо обдарованою дитиною. Зараз він - відомий поет-"дев'яностник", чию творчість вже вивчають у школі, що викликає в мене щиру гордість за свою сім'ю. Гордія свого часу віддали і в музичну школу, але в нього нічого не вийшло. А я страшенно хотів навчитися грати на якомусь музичному інструменті і дуже просив батьків, щоб і мене віддали до музичної школи. Але вони вирішили: "Якщо вже старший закинув скрипку, то молодший ще більш непосидючий, і в нього тим паче нічого не вийде".
    Але минали роки, я з задоволенням грав на гітарі і хотів робити це й надалі. І коли мама побачила такі мої серйозні наміри, то сама купила мені першу гітару. Мама прекрасно розуміла ту неоднозначну ситуацію в місті на початку дев'яностих, коли молодим людям легко можна було вв'язатися в неприємності - через власну дурість. А враховуючи те, що я був дитиною дуже жвавою, і мене все цікавило, мене всюди було повно, то мої заняття музикою батькам просто зняли зайвий головний біль. Адже бувало всяке - і затримували мене за всякі юнацькі бійки... Дурнуватий був, чесно кажучи. Зрештою, як і всі діти. І зараз підлітки не інші, і це нормально - бурлить гормон і вимагає такої поведінки. З часом це минає, безумовно. Особливо якщо знаходиш заняття, яке тобі подобається.
    - Та гітара ще в тебе?
    - Ні, вона зараз аж у Сербії. То ціла історія. У середині 90-х, коли бомбардували Сербію, у нашому педунівері, вчилися "серби" (українці з сербської діаспори). Ми грали разом, і врешті решт, коли вони поверталися на свою розбомблену Батьківщину, мені дуже хотілося щось їм подарувати на пам'ять. І в результаті в Сербію поїхала моя гітара, яку я... продав. Бо подарунка ті хлопці не прийняли б - вважали б це подачкою. Тож довелось продати гітару за символічну суму. Не пам'ятаю... десь доларів за 50. Серби загалом, попри те, що вони надзвичайно гостинні, добрі і щирі, дуже ґонорові, і з цим ґонором мусиш рахуватися.
    - Тримаєш із ними контакти досі?
    - Зараз час від часу зустрічаємося - вони приїжджають в Україну. Натомість нам із гуртом вибратися кудись за кордон трохи важче. Щоб поїхати, недостатньо лише нашої ініціативи - мусить бути велике бажання приймаючої сторони. А коли вони довідуються, скільки треба зібрати папірців і наскільки все це складно, то вважають за краще покликати на фестиваль когось з Євросоюзу.
    "У Тернополі творчий процес нуртує"

    - Як ти оцінюєш нинішнє молодіжне культурне життя в Тернополі?
    - Я думаю, воно зараз на вищому рівні, аніж в інших містах. Цього літа зі своїм новим проектом "Тернопільська присутність" побували у Хмельницькому, де всі були вражені рівнем тернопільських гуртів. Там побували п'ять найкращих "живих" рок-колективів - Nameless, Los Colorados, "Ті, Що Падають Вгору", The Gee's і "ОрАндж". А попри те ще ж є тернопільська електронна сцена, не менш цікава, - ZSUF, "Зелені сестри" і Electrostatik Death та з десяток пристойних ді-джеїв.
    Сам фестиваль ми заснували минулого року у Львові. Суть його полягає в тому, щоб кращі зразки тернопільського мистецтва - музики, образотворчості та іншого - показати в інших містах. Адже попри те, що ми живемо в одній країні, я, наприклад, можу абсолютно не знати, що твориться в житті сусіднього міста.
    У Тернополі творчий процес просто нуртує. Є клуби, є фестивалі, є конкуруючі організації - рок-клуб, "Нова генерація" і "Рейвах". Це фактично три різні напрямки концертної діяльності. Є добре згуртовані групи вуличних художників...
    - Не раз доводилось чути думку, що Тернопіль не має свого культурного ядра...
    - Це, швидше за все, говорять люди, які самі стоять осторонь життя міста. Я не маю до них ані співчуття, ані розуміння. Бо насправді все навколо вирує. Вони чекають, поки їх хтось покличе? Та як вмієш добре щось робити - вийди і покажи! Тернопільська мистецька богемка - дуже відкрита і доброзичлива, але водночас - достатньо фахова, яка вміє відрізняти якісне та оригінальне від плагіату та симулякрів. Ось у "Козі" сидить одна частина тусовки, інша - ходить малює, ще хтось ходить щодня на репетиції і музичні записи... І кожен, хто вміє щось робити добре, може знайти собі місце в мистецьких процесах Файного міста Тернополя.
    Звісно, якщо людина стоїть поза активним життям, то їй здається, що процесу немає. Але це вже проблема самої людини. Наші гурти періодично запрошують грати в клуби. На виступах в інших містах люди знають слова наших пісень, співають разом із нами, розгортають жовто-блакитні прапори, йде великий сплеск патріотизму. Дуже дивно, що знаходяться люди, які кажуть, що в Тернополі нічого не розвивається. Процес є, я це бачу, я його мацаю, я тримаю його за хвіст...
    - Але ж окремі таланти, які набрали тут обертів, таки залишають Тернопіль заради, наприклад, Києва...
    - Про це - пісня Nameless "Егоїст"... Так, люди їдуть. Але й повертаються.
    Особливо багато їхало на початку 90-х. А потім з'явився Сергій Кузьмінський, який заспівав "Файне місто Тернопіль". Ця пісня дуже багатьом перевернула світ. І мені в тому числі. Я сам тоді дуже рвався до Києва. Думав, там мене зрозуміють, там - життя! Може й так, але атмосфера - зовсім інша. Дуже зверхня. Там люди не мають часу ні на себе, ні на оточуючих. Там треба чим швидше заробити грошей. А коли ти вже як порожній тюбик - тебе викидають. У Тернополі такого немає. За 17 років, які я тут граю, ще жодного разу не відчув такого страшного виснаження. Хоча, звісно, і в мене, і в групи періоди бували різні. Приміром, коли Пелих поїхав у Київ, нам було дуже важко. Ми рік практично не знали як грати.
    Але на сьогодні ми вже виховали цілу плеяду хороших тернопільських музикантів. І не маємо нічого проти того, щоб вони шукали себе в інших містах. Але наше місце - тут.
    Я зараз просто отримую задоволення від того, що відбувається у нашому місті. А особливо - коли порівнюю рівень наших гуртів з іншими, як це, наприклад, було на останньому фестивалі "Млиноманія-2009" на Вінниччині.
    - Якщо пофантазувати, що ти не обмежений ні в грошах, ні в засобах, що ти зробив би для міста?
    - Якийсь універсальний концертний мистецький центр. Де можна було б і образотворчі виставки влаштовувати, і концерти проводити - від камерних і класичних симфонічних, і закінчуючи хорошими рок-концертами та електронною музикою. Але щоб цей проект мав мистецьке спрямування, а не комерційне. Бо комерційних речей і так з'являється достатньо. Нових клубів, як на мене, будувати в нас вже не варто. А от такий універсальний мистецький центр мав би гуртувати творчу молодь. Бо коли молода людина не має де себе подіти - це найгірше що з нею може статися. Як була ця проблема актуальною в мою юність, так вона і залишається донині. Однак зараз, саме завдяки певним мистецьким акціям, наше місто стало добріше і менш агресивне, ніж було років зо двадцять тому. Хоча секцій та гуртків, які є, на таке велике і молоде місто замало.

    "Ми - дуали. Ідеально доповнюємо один одного"

    - Чи позначилося на твоїй діяльності в Nameless одруження з його вокалісткою Світланою Фроловою?
    - Та відколи ми одружилися, на роботу це якось не дуже вплинуло. Адже зі Світланою я познайомився ще до того, як почав грати у Nameless. Це таке дитяче кохання, яке й не минуло. За соціонікою (наука про психологічну сумісність людей, - прим. ред.) ми - дуали - два взаємодоповнюючі типи, стосунки яких ідеально підходять для створення сім'ї. Я - "Дон Кіхот", вона - "Дюма". Ми й справді ідеально сумісні. Світланина присутність мене ніколи не втомлює. Навпаки, мені важче бути самому, і дуже класно, що ми так багато часу проводимо разом - і вдома, і на репетиціях, і на виступах, і в поїздках. Фролова постійно поруч, і я навпаки почуваю себе незручно, коли з якоїсь причини вона відсутня і ми розірвані.
    Звісно, з роками стосунки змінюються. У нас все стало спокійніше і розумніше. Юнацька пристрасть вже якось і за віком не пасує. Зате зараз пристрасть переросла у глибоку ніжність. Як на мене, це дуже приємна зміна. Бо пристрасть - то коли хочеш кохану людину притиснути до себе як іграшкового ведмедика, сильно-сильно, пошарпати, навіть боляче часом зробив би. Це таке вогнисте інвективне почуття. А ніжність - трохи інше. Не менш сильне, але іншої якості почуття.

    Біографія
    Зорян Безкоровайний народився у 1973 р. в Заліщиках Тернопільської області. Закінчив ТЕІПО за спеціальністю психологія.
    З 1992 р. - учасник першого тернопільського україномовного рок-гурту Nameless.
    У 1991 р. - заснував всеукраїнський фестиваль молодіжного мистецтва "Нівроку".
    Виступав координатором всеукраїнського фестивалю "Рейвах". Ініціатор фестивалю "Тернопільська присутність". Загалом причетний до організації та проведення кількасот мистецьких заходів. Одружений із вокалісткою Nameless Світланою Фроловою-Безкоровайною.

    Читають зараз: 1
    (6)
    Коментарі
    мама школяра 17.07.2009 14:05
    • Спам
    • Поскаржитися
    P.S.Зоряне! А ти не думав колись вирости із коротких штанців "мандрівного філософа"?
    Зорян 08.06.2010 19:11
    • Спам
    • Поскаржитися
    чесно кажучи, не зовсім розумію, в чому Ваші претензії. Єдине знаю, я з Вами на брудершафт не пив, отже і на "ти" не переходив, і школяр, маю надію, не мій ;)
    Євґен 31.07.2009 14:34
    • Спам
    • Поскаржитися
    нічого нового - компіяція з ЖЖ Зоряна
    Anonimus 31.07.2009 15:09
    • Спам
    • Поскаржитися
    Ссилку в студію!
    сліпий 08.08.2009 15:47
    • Спам
    • Поскаржитися
    http://vkontakte.ru/club7607634 на))
    мама школяра 17.07.2009 14:03
    • Спам
    • Поскаржитися
    А ще був варіант - пити, курити і музикою займатися! :)

    Найчастіше коментують

    Через землетрус у Румунії потрясло Тернопіль
    2 дні тому
    28
    Близько 21.15 22 листопада у Румунії був землетрус магнітудою 5-6 балів. В цей момент поштовх відчули і у Тернополі.
    Після 20.00 Тернополем їздитиме наполовину менше маршруток
    вчора 12:09
    16
    Скоротити наполовину кількість маршруток на дорогах після 20.00 планують у Тернополі. Відтак чекати на автобуси у вечірній час доведеться 16-20 хвилин, а то й довше. Таким чином міська влада стримуватиме зростання тарифів на проїзд.
    "Палець в сраці" або чорний гумор не на часі
    сьогодні 12:21
    10
    Я не учасник "диванної сотні", не великий мораліст, не моцний християнин... але я громадянин і маю своє обурення, щодо "культурних планів" місцевих потішників та їх глядачів.
    Тьоті біля банкоматів — печалька...
    сьогодні 09:37
    9
    Як би то по злому не звучало, на банкоматах треба поставити часовий ліміт використання. Якщо для одної операції пристрій мордують 15 хвилин — то не правильно. Крім того всюди має бути покрокова інструкція.
    Що тернополяни шукають в секс шопі
    2 дні тому
    7
    Для одних людей словосполучення «секс шоп» звучить як щось жахливе, заборонене. Для інших магазини інтимних товарів – чи не улюблене місце для шопінгу. Ми спробували з’ясувати, що ж тернополяни шукають у секс-шопі та, власне, що криється за тими магічними дверима, куди багато хто боїться навіть заглянути.

    Найчастіше читають

    Через землетрус у Румунії потрясло Тернопіль
    2 дні тому
    28
    Близько 21.15 22 листопада у Румунії був землетрус магнітудою 5-6 балів. В цей момент поштовх відчули і у Тернополі.
    Що тернополяни шукають в секс шопі
    2 дні тому
    7
    Для одних людей словосполучення «секс шоп» звучить як щось жахливе, заборонене. Для інших магазини інтимних товарів – чи не улюблене місце для шопінгу. Ми спробували з’ясувати, що ж тернополяни шукають у секс-шопі та, власне, що криється за тими магічними дверима, куди багато хто боїться навіть заглянути.
    Помер Шиманський Ігор
    вчора 17:36
    1
    Сьогодні в Києві помер колишній з керівників Тернопільської податкової інспекції Шиманський Ігор.
    Через аварію пішов в АТО
    2 дні тому
    Не розминулися. Зіткнення лоб у лоб двох автівок на Кременеччині назавжди перевернуло життя обох водіїв. Один втратив здоров’я, інший – дружину. Утім, саме другий виїхав на зустрічну смугу. Коли він постане перед судом, поки що невідомо
    Загиблого в АТО Сергія Долгіх поховали з почестями
    3 дні тому
    1
    В останю путь проводжала Тернопільщина свого бійця Сергія Долгіх. Похорон був в рідному селі воїна на Збаражчині 20 листопада. Вшанували пам’ять загиблого, відсалютувавши зброєю, останню путь його встеляли квітами.
    Найчастіше коментують
    Дивитись всі >
    Найчастіше читають
    Дивитись всі >

    Від Читачів

    Дивитись всі >

    БЛОГИ

    Всі блоги >

    RIA

    На чому економите через стрибок курсів валют?
    • 1) перестали купувати імпортні продукти та хімію
    • 2) відмовились від поїздок за кордон
    • 3) не купую одягу та взуття з-за кордону
    • 4) відмовились від відпочинку та розваг, бо всі гроші ідуть на їжу та інші насущні потреби
    • 5) економимо на всьому
    • 6) а що, курси валют зросли?
    Голосувати
    На чому економите через стрибок курсів валют?
    1) перестали купувати імпортні продукти та хімію
    0.00%
     
    2) відмовились від поїздок за кордон
    9.46%
     
    3) не купую одягу та взуття з-за кордону
    0.00%
     
    4) відмовились від відпочинку та розваг, бо всі гроші ідуть на їжу та інші насущні потреби
    10.81%
     
    5) економимо на всьому
    68.92%
     
    6) а що, курси валют зросли?
    10.81%
     
    Всього голосів: 74

    Погода

    вологість:

    тиск:

    вітер:

    Розсилка новин

    Аналітика і публіцистика

    Під забудову віддали ділянку з заселеним будинком

    Під забудову віддали ділянку з заселеним будинком
    Обман. Саме так виглядають дії комунального підприємства міськради щодо тернополян. Аби отримати змогу розвалити помешкання міщан та збудувати там новий...

    Приписати дитину таки можна без паспортного

    Приписати дитину таки можна без паспортного
    Мало хто з тернополян знає, що має право приписати дитину (зареєструвати місце проживання – авт.) не в паспортному, а через управління соц. політики міської...

    Кому міська рада давала гроші

    Кому міська рада давала гроші
    Громадські організації, благодійні фонди, об'єднання громадян — усі вони, в ідеалі, мали б працювати над покращенням життя громади та допомогою людям....

    Земля від мерії: "своїм", героям та "фартовим"

    Земля від мерії: "своїм", героям та "фартовим"
    Резонанс. Гектарами роздають землю міські депутати на сесіях. Частина питань стосується закріплення за організаціями та багатоповерхівками. Та чимало рішень...

    Інфографіка

    Перелік безоплатних комунальних приміщень в користуванні

    Перелік безоплатних комунальних приміщень в користуванні
    Громадські та благодійні організаці, спортивні об'єднання та установи, які виконують соціальні функції, бензоплатно отримували комунальні приміщення.

    Кому міська рада давала гроші

    Кому міська рада давала гроші
    Громадські організації, благодійні фонди, об'єднання громадян — усі вони, в ідеалі, мали б працювати над покращенням життя громади та допомогою людям....

    Поки зарплата в тернополян - 2526 грн, у норвежців вона - 62700

    Поки зарплата в тернополян - 2526 грн, у норвежців вона - 62700
    Майже шість умовних продуктових кошиків можна придбати за середню тернопільську зарплату – 2526 грн. Набір основних продуктів коштує у нас 447 грн. У наших...

    За 15 років пенсії зросли в 22 рази

    За 15 років пенсії зросли в 22 рази
    Пенсії в Україні, в більшості населення, ледь дозволяють "зводити кінці з кінцями". Та якихось 15 років тому, вони були в рази меншими, а пенсіонери далеко...

    Ми у соц. мережах