Зорян Безкоровайний про Файне місто Тернопіль

6
4906 переглядів

У часи нинішньої кризи, як і на початку дев'яностих, талановитій молоді не завжди вдається знайти, де себе реалізувати. Однак культурне життя в Тернополі вирує, і не визнавати цього може лише та людина, яка сама стоїть осторонь нього.

Як він шукав себе, розповідає музикант Nameless та, як сам себе називає, поет, гульвіса, культтрегер і мандрівний філософ Зорян Безкоровайний (35 р.).
"Хто обирав музику - той виживав"
- Як сталося, що ти, вивчившись на психолога, почав заробляти на життя музикою?
- Я й на філолога вчився в педуніверситеті. І на психолога. Але паралельно, на початку дев'яностих, почав займатися й музикою. Ще разом із покійним Ігорем Пелихом...
Зайнятися молоді в той час особливо не було й чим. То була криза, щось подібне до того, що є зараз. Був вибір - або пити чи приймати наркотики, або грати на гітарі. І хто обирав музику - той виживав. А хто ні - опускався. 
У Nameless я з 1992 р., це найстарша тернопільська рок-група, з нині існуючих, причому - перша україномовна в нашому місті. То був якийсь парадокс - в україномовному західноукраїнському місті співали до нас або російською, або англійською...
- Nameless означає "ті, що втратили імена".  А ти своє вже знайшов?
- Та я його й не прагнув відшукати. Ідея назви народилася з книжки Урсули Ле Гуін "Чарівник Земномор'я", де йшлося про те, що кожна людина має два імені - одне таємне, а одне - для всіх. І якщо знати таємне ім'я людини, нею можна керувати. А ми якраз їх повтрачали. Ми - поза контролем. Зараз це все виглядає трохи по-дитячому, але тоді нам було по 18, і все це для нас було дуже серйозно.
- А звідки в тебе таке  рідкісне ім'я - Зорян?
- Та від батьків. А мій брат - Гордій. За совка, в часи тотальної стандартизації, можливо, в батьків було бажання бодай вибором імен для своїх дітей протистояти цьому. Так і назвали нас хорошими давніми українськими іменами. І вони дуже личать нам. Вважаю, що я - справжній Зорян, бо я - з одного боку зоряний і сяючий, а з другого - доволі пафосний і культовий штрих.
Перша гітара - від мами
- А як ставилися батьки до твоїх перших музичних експериментів?
- Спершу - доволі скептично. Адже й Гордій ріс дуже творчо обдарованою дитиною. Зараз він - відомий поет-"дев'яностник", чию творчість вже вивчають у школі, що викликає в мене щиру гордість за свою сім'ю. Гордія свого часу віддали і в музичну школу, але в нього нічого не вийшло. А я страшенно хотів навчитися грати на якомусь музичному інструменті і дуже просив батьків, щоб і мене віддали до музичної школи. Але вони вирішили: "Якщо вже старший закинув скрипку, то молодший ще більш непосидючий, і в нього тим паче нічого не вийде".
Але минали роки, я з задоволенням грав на гітарі і хотів робити це й надалі. І коли мама побачила такі мої серйозні наміри, то сама купила мені першу гітару. Мама прекрасно розуміла ту неоднозначну ситуацію в місті на початку дев'яностих, коли молодим людям легко можна було вв'язатися в неприємності - через власну дурість. А враховуючи те, що я був дитиною дуже жвавою, і мене все цікавило, мене всюди було повно, то мої заняття музикою батькам просто зняли зайвий головний біль. Адже бувало всяке - і затримували мене за всякі юнацькі бійки... Дурнуватий був, чесно кажучи. Зрештою, як і всі діти. І зараз підлітки не інші, і це нормально - бурлить гормон і вимагає такої поведінки. З часом це минає, безумовно. Особливо якщо знаходиш заняття, яке тобі подобається.
- Та гітара ще в тебе?
- Ні, вона зараз аж у Сербії. То ціла історія. У середині 90-х, коли бомбардували Сербію, у нашому педунівері, вчилися "серби" (українці з сербської діаспори). Ми грали разом, і врешті решт, коли вони поверталися на свою розбомблену Батьківщину, мені дуже хотілося щось їм подарувати на пам'ять. І в результаті в Сербію поїхала моя гітара, яку я... продав. Бо подарунка ті хлопці не прийняли б - вважали б це подачкою. Тож довелось продати гітару за символічну суму. Не пам'ятаю... десь доларів за 50. Серби загалом, попри те, що вони надзвичайно гостинні, добрі і щирі, дуже ґонорові, і з цим ґонором мусиш рахуватися.
- Тримаєш із ними контакти досі?
- Зараз час від часу зустрічаємося - вони приїжджають в Україну. Натомість нам із гуртом вибратися кудись за кордон трохи важче. Щоб поїхати, недостатньо лише нашої ініціативи - мусить бути велике бажання приймаючої сторони. А коли вони довідуються, скільки треба зібрати папірців і наскільки все це складно, то вважають за краще покликати на фестиваль когось з Євросоюзу.
"У Тернополі творчий процес нуртує"

- Як ти оцінюєш нинішнє молодіжне культурне життя в Тернополі?
- Я думаю, воно зараз на вищому рівні, аніж в інших містах. Цього літа зі своїм новим проектом "Тернопільська присутність" побували у Хмельницькому, де всі були вражені рівнем тернопільських гуртів. Там побували п'ять найкращих "живих" рок-колективів - Nameless, Los Colorados, "Ті, Що Падають Вгору", The Gee's і "ОрАндж". А попри те ще ж є тернопільська електронна сцена, не менш цікава, - ZSUF, "Зелені сестри" і Electrostatik Death та з десяток пристойних ді-джеїв.
Сам фестиваль ми заснували минулого року у Львові. Суть його полягає в тому, щоб кращі зразки тернопільського мистецтва - музики, образотворчості та іншого - показати в інших містах. Адже попри те, що ми живемо в одній країні, я, наприклад, можу абсолютно не знати, що твориться в житті сусіднього міста.
У Тернополі творчий процес просто нуртує. Є клуби, є фестивалі, є конкуруючі організації - рок-клуб, "Нова генерація" і "Рейвах". Це фактично три різні напрямки концертної діяльності. Є добре згуртовані групи вуличних художників...
- Не раз доводилось чути думку, що Тернопіль не має свого культурного ядра...
- Це, швидше за все, говорять люди, які самі стоять осторонь життя міста. Я не маю до них ані співчуття, ані розуміння. Бо насправді все навколо вирує. Вони чекають, поки їх хтось покличе? Та як вмієш добре щось робити - вийди і покажи! Тернопільська мистецька богемка - дуже відкрита і доброзичлива, але водночас - достатньо фахова, яка вміє відрізняти якісне та оригінальне від плагіату та симулякрів. Ось у "Козі" сидить одна частина тусовки, інша - ходить малює, ще хтось ходить щодня на репетиції і музичні записи... І кожен, хто вміє щось робити добре, може знайти собі місце в мистецьких процесах Файного міста Тернополя.
Звісно, якщо людина стоїть поза активним життям, то їй здається, що процесу немає. Але це вже проблема самої людини. Наші гурти періодично запрошують грати в клуби. На виступах в інших містах люди знають слова наших пісень, співають разом із нами, розгортають жовто-блакитні прапори, йде великий сплеск патріотизму. Дуже дивно, що знаходяться люди, які кажуть, що в Тернополі нічого не розвивається. Процес є, я це бачу, я його мацаю, я тримаю його за хвіст...
- Але ж окремі таланти, які набрали тут обертів, таки залишають Тернопіль заради, наприклад, Києва...
- Про це - пісня Nameless "Егоїст"... Так, люди їдуть. Але й повертаються.
Особливо багато їхало на початку 90-х. А потім з'явився Сергій Кузьмінський, який заспівав "Файне місто Тернопіль". Ця пісня дуже багатьом перевернула світ. І мені в тому числі. Я сам тоді дуже рвався до Києва. Думав, там мене зрозуміють, там - життя! Може й так, але атмосфера - зовсім інша. Дуже зверхня. Там люди не мають часу ні на себе, ні на оточуючих. Там треба чим швидше заробити грошей. А коли ти вже як порожній тюбик - тебе викидають. У Тернополі такого немає. За 17 років, які я тут граю, ще жодного разу не відчув такого страшного виснаження. Хоча, звісно, і в мене, і в групи періоди бували різні. Приміром, коли Пелих поїхав у Київ, нам було дуже важко. Ми рік практично не знали як грати.
Але на сьогодні ми вже виховали цілу плеяду хороших тернопільських музикантів. І не маємо нічого проти того, щоб вони шукали себе в інших містах. Але наше місце - тут.
Я зараз просто отримую задоволення від того, що відбувається у нашому місті. А особливо - коли порівнюю рівень наших гуртів з іншими, як це, наприклад, було на останньому фестивалі "Млиноманія-2009" на Вінниччині.
- Якщо пофантазувати, що ти не обмежений ні в грошах, ні в засобах, що ти зробив би для міста?
- Якийсь універсальний концертний мистецький центр. Де можна було б і образотворчі виставки влаштовувати, і концерти проводити - від камерних і класичних симфонічних, і закінчуючи хорошими рок-концертами та електронною музикою. Але щоб цей проект мав мистецьке спрямування, а не комерційне. Бо комерційних речей і так з'являється достатньо. Нових клубів, як на мене, будувати в нас вже не варто. А от такий універсальний мистецький центр мав би гуртувати творчу молодь. Бо коли молода людина не має де себе подіти - це найгірше що з нею може статися. Як була ця проблема актуальною в мою юність, так вона і залишається донині. Однак зараз, саме завдяки певним мистецьким акціям, наше місто стало добріше і менш агресивне, ніж було років зо двадцять тому. Хоча секцій та гуртків, які є, на таке велике і молоде місто замало.

"Ми - дуали. Ідеально доповнюємо один одного"

- Чи позначилося на твоїй діяльності в Nameless одруження з його вокалісткою Світланою Фроловою?
- Та відколи ми одружилися, на роботу це якось не дуже вплинуло. Адже зі Світланою я познайомився ще до того, як почав грати у Nameless. Це таке дитяче кохання, яке й не минуло. За соціонікою (наука про психологічну сумісність людей, - прим. ред.) ми - дуали - два взаємодоповнюючі типи, стосунки яких ідеально підходять для створення сім'ї. Я - "Дон Кіхот", вона - "Дюма". Ми й справді ідеально сумісні. Світланина присутність мене ніколи не втомлює. Навпаки, мені важче бути самому, і дуже класно, що ми так багато часу проводимо разом - і вдома, і на репетиціях, і на виступах, і в поїздках. Фролова постійно поруч, і я навпаки почуваю себе незручно, коли з якоїсь причини вона відсутня і ми розірвані.
Звісно, з роками стосунки змінюються. У нас все стало спокійніше і розумніше. Юнацька пристрасть вже якось і за віком не пасує. Зате зараз пристрасть переросла у глибоку ніжність. Як на мене, це дуже приємна зміна. Бо пристрасть - то коли хочеш кохану людину притиснути до себе як іграшкового ведмедика, сильно-сильно, пошарпати, навіть боляче часом зробив би. Це таке вогнисте інвективне почуття. А ніжність - трохи інше. Не менш сильне, але іншої якості почуття.

Біографія
Зорян Безкоровайний народився у 1973 р. в Заліщиках Тернопільської області. Закінчив ТЕІПО за спеціальністю психологія.
З 1992 р. - учасник першого тернопільського україномовного рок-гурту Nameless.
У 1991 р. - заснував всеукраїнський фестиваль молодіжного мистецтва "Нівроку".
Виступав координатором всеукраїнського фестивалю "Рейвах". Ініціатор фестивалю "Тернопільська присутність". Загалом причетний до організації та проведення кількасот мистецьких заходів. Одружений із вокалісткою Nameless Світланою Фроловою-Безкоровайною.

Інші статті по темі:
Читають зараз: 1
(6)
Коментарі
img
img
мама школяра 17.07.2009 14:03
з України

А ще був варіант - пити, курити і музикою займатися! :)

img
мама школяра 17.07.2009 14:05
з України

P.S.Зоряне! А ти не думав колись вирости із коротких штанців "мандрівного філософа"?

img
Євґен 31.07.2009 14:34
з України

нічого нового - компіяція з ЖЖ Зоряна

img
Anonimus 31.07.2009 15:09
з України

Ссилку в студію!

img
сліпий 08.08.2009 15:47
з України

http://vkontakte.ru/club7607634 на))

img
Зорян 08.06.2010 19:11
з України

чесно кажучи, не зовсім розумію, в чому Ваші претензії. Єдине знаю, я з Вами на брудершафт не пив, отже і на "ти" не переходив, і школяр, маю надію, не мій ;)

Найчастіше коментують

Так звану безпеку та порядок на параді випускників "забезпечила" НОВА поліція (ВІДЕО)
...

Анонім Чому проходи в низу трибун НЕ звільненні ???!!! Це грубе порушення! Коли мені доводилося носити червоний берет і стояти так, як ті хлопці такого рослабону керівництво нам не давало. Риба гниє з голови, керівник не навчив і проконтролював своїх підлеглих !!!

Особливим діткам в Україні сутужно
...

Hala Khrystyna Сьогодні прочитала статтю Олександри про нелегкі випробування , з якими не кожен так достойно може боротися. Але,звичайно, що завжди легше ,якщо у цих труднощах є сильна підпора. Розумію ,що зовсім би по-другому виглядала ситуація,якщо би Олександр і та її синові Павлику не допомагала б держава.

Зараз я проживаю в Іспанії і часто доводилося не тільки бачити ,але і спілкуватися з рідними цих людей з особливими потребами . Я бачила як дбає про них держава і саме суспільство. Така людина тут має можливість жити повноцінним життям , бо все,- громадський транспорт,школа , поліклініки і т.п.,-все облаштоване для людини з особливими потребами. Дуже прикро , але цього і близько не можна сказати про Україну.На жаль, наша держава ще близько не готова ні на соціальному , ні на економічному рівні допомагати цим людям.

Тому,зрозуміло,Олександро , зичу Вам відваги та сили, щоби боротися за достойне та гідне життя для Вас і Павлика.

Небезпечні атракціони в парку Топільче
...

Анонім Ми не в Італіі.? ...в нас це нормально калічитись ,розбиватись  , тупе бидло..

Сукні тернопільських випускниць: від сотні до кількох тисяч доларів
...

Анонім Одні люди тарифи не взмозі заплатити ,а другі сотні доларів викидують на якесь плаття ,що б потім в шафу його повісити..

Найчастіше читають

У Тернополі - парад випускників (ОНОВЛЕНО)
3 дні тому
4

Тернопільські випускники пройшли центральними вулицями міста в суботу, 28 травня.

Так звану безпеку та порядок на параді випускників "забезпечила" НОВА поліція (ВІДЕО)
3 дні тому
35

Безпеку та порядок на параді випускників мала б забезпечувати нова поліція, але поліція прийшла, щоб лише подивитися концерт, та вирішити свої ПРИВАТНІ справи по мобільних телефонах (для переговорів "по роботі" кожен патрульний забезпечений рацією).

Сукні тернопільських випускниць: від сотні до кількох тисяч доларів
3 дні тому
7

Найбільше уваги під час параду випускників привертають сукні: шифонові, атласні, трикотажні, мереживні… Тернополянки одягнули від найпростіших до дизайнерських, яким можуть позаздрити чимало українських зірок.

Тернопільщина попрощалась з кременецьким «Робін Гудом» Віталієм Ващенком (ОНОВЛЕНО)
2 дні тому
2

Провести забитого на смерть кийками депутата міськради і кременецького активіста  зібралось кілька тисяч побратимів і земляків. Цілий день у Кременці нещадно палило сонце. Щойно труну з тілом убитого активіста занесли до церкви, пішов дощ. «За ним весь світ плаче, і навіть природа», - звідусіль чувся гучний шепіт. Не могли стримати сліз ані кремезні чоловіки з «Правого сектору», ані АТО-шники…

У Тернополі відзначили найкращі вишиванки випускників
3 дні тому

Цьогоріч чимало випускників замість пишного плаття чи костюма вирішили одягнути вишиванки. Власників найкращих з них нагородили під час урочистостей свята випускників в суботу, 28 травня.

 

По темі

Від Читачів

Дивитись всі >

БЛОГИ

Всі блоги >

Відеогалерея

RIA

Куди поїдете на відпочинок цього літа?
  • 1. На море
  • 2. В гори
  • 3. Не поїду нікуди
  • 4. Ще не знаю
  • 5. На дачу
  • 6. У село
Голосувати
Куди поїдете на відпочинок цього літа?
1. На море
18.57%
 
2. В гори
12.86%
 
3. Не поїду нікуди
36.43%
 
4. Ще не знаю
16.43%
 
5. На дачу
4.29%
 
6. У село
11.43%
 
Всього голосів: 140

Погода

вологість:

тиск:

вітер:

Розсилка новин

Аналітика і публіцистика

Марія пішла до школи у 15 років

Марія пішла до школи у 15 років
Дівчину виховувала бабуся, яка не вважала за потрібне віддавати дитину на навчання. Тож у свої 15 років Марія лише починає освоювати програму початкової...

Аеропорт за 20 років “схуд” на 10 гектарів

Аеропорт за 20 років “схуд” на 10 гектарів
Площа земельної ділянки аеропорту, згідно з кадастровим планом попереднього погодження меж, виготовленим обласною радою у 2015 році, - 157,1152 гектара....

Тернопіль - МАФіозне‭ ‬місто‭ ‬будок

Тернопіль - МАФіозне‭ ‬місто‭ ‬будок
Кількість‭ ‬кіосків,‭ ‬магазинчиків,‭ ‬фургончиків‭ ‬та‭ ‬будок‭ ‬для‭ ‬торгівлі‭ ‬у‭ ‬Тернополі,‭ ‬на‭ ‬думку‭ ‬багатьох,‭ ‬зашкалює.‭ ‬Останніми‭...

Як отримати землю БЕЗ БЛАТУ

Як отримати землю БЕЗ БЛАТУ
Кожен‭ ‬громадянин,‭ ‬який не скористався своїм правом на землю,‭ ‬може претендувати на ділянки площею до‭ ‬12‭ ‬сотих для ведення садівництва,‭ ‬до‭ ‬10‭...

Інфографіка

На «годинах здоров’я» вчать робити зарядку і налагоджувати гармонію

На «годинах здоров’я» вчать робити зарядку і налагоджувати гармонію
«Годину здоров’я» організовують бібліотекарі міста. Нещодавно заходи присвячені Всесвітньому дню здоров’я відбулися зокрема в обласній бібліотеці для...

Тест: Відгадай вірш Шевченка

Тест: Відгадай вірш Шевченка
Цими днями українці відзначають Шевченкові дні. Ми пропонуємо вам згадати рядки з найвідоміших творів Великого Кобзаря і перевірити наскільки ви знаєте...

УВАГА! Правоохоронців будуть «пересіювати»

УВАГА! Правоохоронців будуть «пересіювати»
Створення нової патрульної служби поліції, яке прокотилося всією країною, – лише частинка реформи правоохоронної системи. Основною буде атестація всіх...

На що пішли гроші з бюджету Тернополя у 2015 році

На що пішли гроші з бюджету Тернополя у 2015 році
Заробити 1 млрд 301 млн 60,7 тис. грн cпромігся Тернопіль упродовж 2015 року, підбили підсумки у міськраді.

Ми у соц. мережах