Зорян Безкоровайний про Файне місто Тернопіль

    6
    4538 переглядів
    Зорян Безкоровайний про Файне

    У часи нинішньої кризи, як і на початку дев'яностих, талановитій молоді не завжди вдається знайти, де себе реалізувати. Однак культурне життя в Тернополі вирує, і не визнавати цього може лише та людина, яка сама стоїть осторонь нього.

    Як він шукав себе, розповідає музикант Nameless та, як сам себе називає, поет, гульвіса, культтрегер і мандрівний філософ Зорян Безкоровайний (35 р.).
    "Хто обирав музику - той виживав"
    - Як сталося, що ти, вивчившись на психолога, почав заробляти на життя музикою?
    - Я й на філолога вчився в педуніверситеті. І на психолога. Але паралельно, на початку дев'яностих, почав займатися й музикою. Ще разом із покійним Ігорем Пелихом...
    Зайнятися молоді в той час особливо не було й чим. То була криза, щось подібне до того, що є зараз. Був вибір - або пити чи приймати наркотики, або грати на гітарі. І хто обирав музику - той виживав. А хто ні - опускався. 
    У Nameless я з 1992 р., це найстарша тернопільська рок-група, з нині існуючих, причому - перша україномовна в нашому місті. То був якийсь парадокс - в україномовному західноукраїнському місті співали до нас або російською, або англійською...
    - Nameless означає "ті, що втратили імена".  А ти своє вже знайшов?
    - Та я його й не прагнув відшукати. Ідея назви народилася з книжки Урсули Ле Гуін "Чарівник Земномор'я", де йшлося про те, що кожна людина має два імені - одне таємне, а одне - для всіх. І якщо знати таємне ім'я людини, нею можна керувати. А ми якраз їх повтрачали. Ми - поза контролем. Зараз це все виглядає трохи по-дитячому, але тоді нам було по 18, і все це для нас було дуже серйозно.
    - А звідки в тебе таке  рідкісне ім'я - Зорян?
    - Та від батьків. А мій брат - Гордій. За совка, в часи тотальної стандартизації, можливо, в батьків було бажання бодай вибором імен для своїх дітей протистояти цьому. Так і назвали нас хорошими давніми українськими іменами. І вони дуже личать нам. Вважаю, що я - справжній Зорян, бо я - з одного боку зоряний і сяючий, а з другого - доволі пафосний і культовий штрих.
    Перша гітара - від мами
    - А як ставилися батьки до твоїх перших музичних експериментів?
    - Спершу - доволі скептично. Адже й Гордій ріс дуже творчо обдарованою дитиною. Зараз він - відомий поет-"дев'яностник", чию творчість вже вивчають у школі, що викликає в мене щиру гордість за свою сім'ю. Гордія свого часу віддали і в музичну школу, але в нього нічого не вийшло. А я страшенно хотів навчитися грати на якомусь музичному інструменті і дуже просив батьків, щоб і мене віддали до музичної школи. Але вони вирішили: "Якщо вже старший закинув скрипку, то молодший ще більш непосидючий, і в нього тим паче нічого не вийде".
    Але минали роки, я з задоволенням грав на гітарі і хотів робити це й надалі. І коли мама побачила такі мої серйозні наміри, то сама купила мені першу гітару. Мама прекрасно розуміла ту неоднозначну ситуацію в місті на початку дев'яностих, коли молодим людям легко можна було вв'язатися в неприємності - через власну дурість. А враховуючи те, що я був дитиною дуже жвавою, і мене все цікавило, мене всюди було повно, то мої заняття музикою батькам просто зняли зайвий головний біль. Адже бувало всяке - і затримували мене за всякі юнацькі бійки... Дурнуватий був, чесно кажучи. Зрештою, як і всі діти. І зараз підлітки не інші, і це нормально - бурлить гормон і вимагає такої поведінки. З часом це минає, безумовно. Особливо якщо знаходиш заняття, яке тобі подобається.
    - Та гітара ще в тебе?
    - Ні, вона зараз аж у Сербії. То ціла історія. У середині 90-х, коли бомбардували Сербію, у нашому педунівері, вчилися "серби" (українці з сербської діаспори). Ми грали разом, і врешті решт, коли вони поверталися на свою розбомблену Батьківщину, мені дуже хотілося щось їм подарувати на пам'ять. І в результаті в Сербію поїхала моя гітара, яку я... продав. Бо подарунка ті хлопці не прийняли б - вважали б це подачкою. Тож довелось продати гітару за символічну суму. Не пам'ятаю... десь доларів за 50. Серби загалом, попри те, що вони надзвичайно гостинні, добрі і щирі, дуже ґонорові, і з цим ґонором мусиш рахуватися.
    - Тримаєш із ними контакти досі?
    - Зараз час від часу зустрічаємося - вони приїжджають в Україну. Натомість нам із гуртом вибратися кудись за кордон трохи важче. Щоб поїхати, недостатньо лише нашої ініціативи - мусить бути велике бажання приймаючої сторони. А коли вони довідуються, скільки треба зібрати папірців і наскільки все це складно, то вважають за краще покликати на фестиваль когось з Євросоюзу.
    "У Тернополі творчий процес нуртує"

    - Як ти оцінюєш нинішнє молодіжне культурне життя в Тернополі?
    - Я думаю, воно зараз на вищому рівні, аніж в інших містах. Цього літа зі своїм новим проектом "Тернопільська присутність" побували у Хмельницькому, де всі були вражені рівнем тернопільських гуртів. Там побували п'ять найкращих "живих" рок-колективів - Nameless, Los Colorados, "Ті, Що Падають Вгору", The Gee's і "ОрАндж". А попри те ще ж є тернопільська електронна сцена, не менш цікава, - ZSUF, "Зелені сестри" і Electrostatik Death та з десяток пристойних ді-джеїв.
    Сам фестиваль ми заснували минулого року у Львові. Суть його полягає в тому, щоб кращі зразки тернопільського мистецтва - музики, образотворчості та іншого - показати в інших містах. Адже попри те, що ми живемо в одній країні, я, наприклад, можу абсолютно не знати, що твориться в житті сусіднього міста.
    У Тернополі творчий процес просто нуртує. Є клуби, є фестивалі, є конкуруючі організації - рок-клуб, "Нова генерація" і "Рейвах". Це фактично три різні напрямки концертної діяльності. Є добре згуртовані групи вуличних художників...
    - Не раз доводилось чути думку, що Тернопіль не має свого культурного ядра...
    - Це, швидше за все, говорять люди, які самі стоять осторонь життя міста. Я не маю до них ані співчуття, ані розуміння. Бо насправді все навколо вирує. Вони чекають, поки їх хтось покличе? Та як вмієш добре щось робити - вийди і покажи! Тернопільська мистецька богемка - дуже відкрита і доброзичлива, але водночас - достатньо фахова, яка вміє відрізняти якісне та оригінальне від плагіату та симулякрів. Ось у "Козі" сидить одна частина тусовки, інша - ходить малює, ще хтось ходить щодня на репетиції і музичні записи... І кожен, хто вміє щось робити добре, може знайти собі місце в мистецьких процесах Файного міста Тернополя.
    Звісно, якщо людина стоїть поза активним життям, то їй здається, що процесу немає. Але це вже проблема самої людини. Наші гурти періодично запрошують грати в клуби. На виступах в інших містах люди знають слова наших пісень, співають разом із нами, розгортають жовто-блакитні прапори, йде великий сплеск патріотизму. Дуже дивно, що знаходяться люди, які кажуть, що в Тернополі нічого не розвивається. Процес є, я це бачу, я його мацаю, я тримаю його за хвіст...
    - Але ж окремі таланти, які набрали тут обертів, таки залишають Тернопіль заради, наприклад, Києва...
    - Про це - пісня Nameless "Егоїст"... Так, люди їдуть. Але й повертаються.
    Особливо багато їхало на початку 90-х. А потім з'явився Сергій Кузьмінський, який заспівав "Файне місто Тернопіль". Ця пісня дуже багатьом перевернула світ. І мені в тому числі. Я сам тоді дуже рвався до Києва. Думав, там мене зрозуміють, там - життя! Може й так, але атмосфера - зовсім інша. Дуже зверхня. Там люди не мають часу ні на себе, ні на оточуючих. Там треба чим швидше заробити грошей. А коли ти вже як порожній тюбик - тебе викидають. У Тернополі такого немає. За 17 років, які я тут граю, ще жодного разу не відчув такого страшного виснаження. Хоча, звісно, і в мене, і в групи періоди бували різні. Приміром, коли Пелих поїхав у Київ, нам було дуже важко. Ми рік практично не знали як грати.
    Але на сьогодні ми вже виховали цілу плеяду хороших тернопільських музикантів. І не маємо нічого проти того, щоб вони шукали себе в інших містах. Але наше місце - тут.
    Я зараз просто отримую задоволення від того, що відбувається у нашому місті. А особливо - коли порівнюю рівень наших гуртів з іншими, як це, наприклад, було на останньому фестивалі "Млиноманія-2009" на Вінниччині.
    - Якщо пофантазувати, що ти не обмежений ні в грошах, ні в засобах, що ти зробив би для міста?
    - Якийсь універсальний концертний мистецький центр. Де можна було б і образотворчі виставки влаштовувати, і концерти проводити - від камерних і класичних симфонічних, і закінчуючи хорошими рок-концертами та електронною музикою. Але щоб цей проект мав мистецьке спрямування, а не комерційне. Бо комерційних речей і так з'являється достатньо. Нових клубів, як на мене, будувати в нас вже не варто. А от такий універсальний мистецький центр мав би гуртувати творчу молодь. Бо коли молода людина не має де себе подіти - це найгірше що з нею може статися. Як була ця проблема актуальною в мою юність, так вона і залишається донині. Однак зараз, саме завдяки певним мистецьким акціям, наше місто стало добріше і менш агресивне, ніж було років зо двадцять тому. Хоча секцій та гуртків, які є, на таке велике і молоде місто замало.

    "Ми - дуали. Ідеально доповнюємо один одного"

    - Чи позначилося на твоїй діяльності в Nameless одруження з його вокалісткою Світланою Фроловою?
    - Та відколи ми одружилися, на роботу це якось не дуже вплинуло. Адже зі Світланою я познайомився ще до того, як почав грати у Nameless. Це таке дитяче кохання, яке й не минуло. За соціонікою (наука про психологічну сумісність людей, - прим. ред.) ми - дуали - два взаємодоповнюючі типи, стосунки яких ідеально підходять для створення сім'ї. Я - "Дон Кіхот", вона - "Дюма". Ми й справді ідеально сумісні. Світланина присутність мене ніколи не втомлює. Навпаки, мені важче бути самому, і дуже класно, що ми так багато часу проводимо разом - і вдома, і на репетиціях, і на виступах, і в поїздках. Фролова постійно поруч, і я навпаки почуваю себе незручно, коли з якоїсь причини вона відсутня і ми розірвані.
    Звісно, з роками стосунки змінюються. У нас все стало спокійніше і розумніше. Юнацька пристрасть вже якось і за віком не пасує. Зате зараз пристрасть переросла у глибоку ніжність. Як на мене, це дуже приємна зміна. Бо пристрасть - то коли хочеш кохану людину притиснути до себе як іграшкового ведмедика, сильно-сильно, пошарпати, навіть боляче часом зробив би. Це таке вогнисте інвективне почуття. А ніжність - трохи інше. Не менш сильне, але іншої якості почуття.

    Біографія
    Зорян Безкоровайний народився у 1973 р. в Заліщиках Тернопільської області. Закінчив ТЕІПО за спеціальністю психологія.
    З 1992 р. - учасник першого тернопільського україномовного рок-гурту Nameless.
    У 1991 р. - заснував всеукраїнський фестиваль молодіжного мистецтва "Нівроку".
    Виступав координатором всеукраїнського фестивалю "Рейвах". Ініціатор фестивалю "Тернопільська присутність". Загалом причетний до організації та проведення кількасот мистецьких заходів. Одружений із вокалісткою Nameless Світланою Фроловою-Безкоровайною.

    Читають зараз: 1
    (6)
    Коментарі
    мама школяра 17.07.2009 14:05
    • Спам
    • Поскаржитися
    P.S.Зоряне! А ти не думав колись вирости із коротких штанців "мандрівного філософа"?
    Зорян 08.06.2010 19:11
    • Спам
    • Поскаржитися
    чесно кажучи, не зовсім розумію, в чому Ваші претензії. Єдине знаю, я з Вами на брудершафт не пив, отже і на "ти" не переходив, і школяр, маю надію, не мій ;)
    Євґен 31.07.2009 14:34
    • Спам
    • Поскаржитися
    нічого нового - компіяція з ЖЖ Зоряна
    Anonimus 31.07.2009 15:09
    • Спам
    • Поскаржитися
    Ссилку в студію!
    сліпий 08.08.2009 15:47
    • Спам
    • Поскаржитися
    http://vkontakte.ru/club7607634 на))
    мама школяра 17.07.2009 14:03
    • Спам
    • Поскаржитися
    А ще був варіант - пити, курити і музикою займатися! :)

    Найчастіше коментують

    Найбільше тернополян готові проголосувати за Івана Ковалика (політична позиція)
    вчора 09:49
    18
    Уже сьогодні з великою долею ймовірності можна говорити, що тернопільський виборець визначився зі своїм представником у Верховній Раді України. Як свідчать результати останнього опитування, проведеного у Тернополі Центром соціологічних досліджень, на запитання «За кого б Ви проголосували, якби вибори відбулися найближчої неділі?» висуванець «Народного фронту», самооборонівець Іван Ковалик набрав би майже 32% голосів тернополян, які готові прийти на виборчі дільниці.
    Що таке 5.10 або що заставить заробітчан повернутися додому! (політична позиція)
    3 дні тому
    17
    Що на вашу думку зробило нас жебраками і заставило батьків, дітей та бабусь покинути рідну домівку і поневірятися по світу в пошуках грошей? Чому повинні розпадатися сім’ї простих українців в той час коли можновладці збагачуються на очах в десятки разів! Доки діти в сльозах, біля вікна, чекатимуть на маму чи бабусю, яка приїде з заробітків раз в рік і то на тиждень!
    Виконком дозволив з 23 жовтня вмикати навіть індопалення
    вчора 12:21
    13
    Опалювальний сезон розпочнуть у Тернополі вже завтра, 23 жовтня. Відповідне рішення прийняли на засіданні виконкому 22 жовтня у зв'язку з пониженням середньодобової температури повітря на вулиці. Відтак тепло буде у тернопільських помешканнях, лікарнях, школах, дитсадках та інших установах.
    Яка ж ця влада мерзенна
    2 дні тому
    11
    Людські життя, сльози дітей, біль матерів — українській владі то всьо до дупи. Я не знаю куди подіти ту злість, яка в середині...
    Що обіцяють кандидати в депутати з Тернополя
    сьогодні 13:13
    6
    На одне вільне робоче місце на Тернопіллі претендують шестеро осіб. Але робочі місця у Верховній Раді значно привабливіші. Тому конкурс для роботи у парламенті вдвічі більший. У Тернополі за мандат нардепа вирішили поборотися 13 кандидатів. Один знявся з виборів, тож залишилося 12.

    Найчастіше читають

    Що таке 5.10 або що заставить заробітчан повернутися додому! (політична позиція)
    3 дні тому
    17
    Що на вашу думку зробило нас жебраками і заставило батьків, дітей та бабусь покинути рідну домівку і поневірятися по світу в пошуках грошей? Чому повинні розпадатися сім’ї простих українців в той час коли можновладці збагачуються на очах в десятки разів! Доки діти в сльозах, біля вікна, чекатимуть на маму чи бабусю, яка приїде з заробітків раз в рік і то на тиждень!
    Віктора Гурняка привезли у Тернопіль. Прощання буде ввечері
    2 дні тому
    Попрощатися з загиблим в АТО тернополянином Віктором Гурняком можна буде аж увечері сьогодні, 21 жовтня. Хоча попередньо планували церемонію прощання на 13 год у катедрі.
    Тернопіль прощався з Віктором Гурняком (фото)
    2 дні тому
    2
    Провести в останню путь загиблого на Сході Героя до катедри у вівторок, 21 жовтня, ввечері прийшла десь тисяча людей - з квітами та лампадками. У середу, 22 жовтня, Віктора Гурняка поховають на Личаківському кладовищі.
    Біля Надставної церкви - великий затор через ДТП (ОНОВЛЕНО)
    сьогодні 14:08
    3
    Близько 13.30 на дамбі біля Надставної церкви Mercedes зіткнувся з двома маршрутками. У водія Mercedes - перелом ноги. Також забрали в швидку хлопчика - пасажира маршрутки. Через аварію виник величезний затор.
    Тернополянина Віктора Гурняка поховали у Львові
    вчора 15:18
    Тисячі людей провели в останню путь 27-річного фотокореспондента з Тернополя Віктора Гурняка. Хлопець служив у добровольчому батальйоні "Айдар". Захисник України загинув під час обстрілу у зоні АТО.
    Найчастіше коментують
    Дивитись всі >
    Найчастіше читають
    Дивитись всі >

    Від Читачів

    Дивитись всі >

    БЛОГИ

    Всі блоги >

    RIA

    Як будете зберігати тепло в домі?
    • Поставили металопластикові вікна
    • Заклеїли старі дерев'яні вікна
    • Утеплили зовнішні стіни
    • Купили теплі ковдри і тапочки
    • Купили обігрівач
    • Ніяк не готуюсь
    Голосувати
    Як будете зберігати тепло в домі?
    Поставили металопластикові вікна
    21.54%
     
    Заклеїли старі дерев'яні вікна
    11.86%
     
    Утеплили зовнішні стіни
    10.08%
     
    Купили теплі ковдри і тапочки
    9.49%
     
    Купили обігрівач
    9.49%
     
    Ніяк не готуюсь
    37.55%
     
    Всього голосів: 506

    Погода

    вологість:

    тиск:

    вітер:

    Розсилка новин

    Аналітика і публіцистика

    Парк ім. Шевченка "пощипали" на 4 гектари

    Парк ім. Шевченка "пощипали" на 4 гектари
    Парки Тернополя зникають...

    У скільки обійдеться сонячна батарея на балконі?

    У скільки обійдеться сонячна батарея на балконі?
    Справжньою екзотикою для тернополян є сонячні батареї, які активно застосовують у Європі.

    Тернополяни масово купують бензогенератори

    Тернополяни масово купують бензогенератори
    Страх залишитися у повній темряві охопив не тільки жителів нашого регіону, а й усієї країни. Споживачі почали шукати альтернативу електроенергії із ме...

    Як місцева влада відбирає пільги в учасників АТО

    Як місцева влада відбирає пільги в учасників АТО
    Поки на Сході точиться неофіційна війна з бойовиками-сепаратистами та російськими найманцями, місцеві та столичні чиновники з трибун заявляють про свою...

    Інфографіка

    Людей в області меншає

    Людей в області меншає
    Те, що в Україні погана демографічна ситуація і кількість населення скорочується — не таємниця. Але цей процес довготривалий і скорочення помістне в розрізі...

    На Тернопільщині лише 24% кандидатів у нардепи оприлюднили свою біографію та рівень статків

    На Тернопільщині лише 24% кандидатів у нардепи оприлюднили свою  біографію та рівень статків
    За тиждень до позачергових парламентських виборів 2014 Громадський рух ЧЕСНО оприлюднив дослідження щодо прозорості кандидатів у народні депутати за партійними...

    Держслужбовців кличуть стажуватися в Німеччині

    Держслужбовців кличуть стажуватися в Німеччині
    На тритижневе стажування у Міністерстві закордонних справ Німеччини в Берліні запрошують тих, хто має статус держслужбовця.

    Як європейці ратифіковують угоду про асоціацію

    Як європейці ратифіковують угоду про асоціацію
    Шість із 28 країн Євросоюзу ратифікували Угоду про асоціацію України та ЄС.

    Ми у соц. мережах