Загинув дідусь, а за тиждень помер онук: у суді почали розгляд справи ДТП біля села Мишковичі

Аварія, яка сталася 21 червня, забрала життя 56-річного Михайла і 8-річного Олексійка, а його двоє сестричок опинилися у реанімації. Постраждала й вагітна мама хлопчика. Як дізналися «20 хвилин», 23 жовтня жінка народила донечку. Як почуваються травмовані сестрички і що каже водій, який скоїв смертельну ДТП?

Справу смертельної ДТП поблизу села Мишковичі, яка забрала життя дідуся та онука і покалічила двох дітей, вже на розгляді в Тернопільському міськрайсуді. Слухати її розпочнуть вже у листопаді, підтвердили журналістам у поліції та адвокати обох сторін.

«20 хвилин» дізналися, що в Олексійка народилася сестричка. Рідні кажуть, що тепер у них всього навпіл: половина горя, бо старшу дитину не повернеш, інша половина — щастя, бо на світ з’явилася крихітка. Ми також поцікавилися, де зараз і як почуваються травмовані сестрички та що з водієм, якого звинуватили у скоєнні смертельної ДТП. 

Троє діток — у реанімацію

56-річний п. Михайло, нагадаємо, загинув на місці аварії, його троє онучат опинились у реанімації, стан 8-річного Олексійка був вкрай тяжким. Його мама теж була в авто, в яке врізався Opel на трасі. Жінка тоді перебувала на шостому місяці вагітності, вона постраждала, але з дитиною, яку носила під серцем, запевняли лікарі, все добре. Марію, маму двох дівчаток, після ДТП доправили до Лікарні швидкої допомоги, але від госпіталізації жінка відмовилась, щоб бути біля дочок. Двох сестричок госпіталізували до реанімації дитячої обласної лікарні. Колеги і друзі пані Марії просили допомогти родині.   

— За попередньою інформацією, водій автомобіля Opel допустив попутне зіткнення з автомобілем ВАЗ-2109, який рухався в межах правої смуги руху в напрямку міста Теребовля, — повідомив тоді речник поліції Тернопільщини Сергій Крета. — У результаті удару 56-річний кермувальник ВАЗу від отриманих травм загинув на місці події. Четверо пасажирів, серед яких троє малолітніх дітей отримали різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження. Водій іншого автомобіля за медичною допомогою не звертався. 

Загиблий  Михайло був вчителем музичного мистецтва в Золотопотіцькій школі. Чоловік приїхав до Тернополя, аби забрати до себе на літо трьох онучат — 5-ти і 13-річну онучок та 8-річного онука. З ними в авто сіли мами діток — Марія та її вагітна братова. Жінки планували відвідати рідних та відбути Зелені свята, а згодом повернутись до Тернополя, де проживають з родинами. Біля Мишковичів машина почала глохнути, згадує пані Марія. Батько вирішив зупинитись, увімкнув аварійку. Далі мить, удар — жінка каже, що пам’ятає все уривками, бо теж травмувалась. Згадує, як почало диміти, як сторонні люди почали витягати їх з авто, відчиняючи ломами дверцята. 

— Я просила, щоб допомогли старшій донечці, бо бачила, що молодша була при свідомості, старшу не могли витягти, вона сиділа одразу за водієм, моїм батьком, — згадує пані Марія. — Opel нас вдарив у лівий бік найбільше, де якраз були батько і старша донька. Братова біля батька, вона на шостому місяці вагітності. Є забої, але зробили УЗД, обстежили, з дитинкою, на щастя, все в порядку. 

Молодшу, 5-річну донечку Марії, після аварії забрали до реанімації, старшу, 13-річну, яка виглядала старшою за свій вік, повезли в обласну лікарню, там прооперували, а потім повернули до дитячої. 

— У мене була розсічена голова, забої, робили УЗД голови і грудної клітки, але я написала відмову від госпіталізації, бо маю бути біля дітей, — каже пані Марія.

Водія Opel пані Марія більше не бачила. Знає, що до лікарні приходила його сестра, жінка просила пробачення і пропонувала допомогу.

Через тиждень після ДТП, 28 червня, у лікарні помер 8-річний Олексійко.

Водій вийшов під заставу

Водію Opel, 34-річному Андрію Т., який за результатами експертизи в момент ДТП був тверезим, 5 липня оголосили підозру за ч. 3. ст. 286 Кримінального кодексу України — за скоєння ДТП із двома загиблими. Невдовзі після ДТП суд обрав йому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. Як повідомили «20 хвилин» у Тернопільському міськрайсуді, йдеться про 242 тис 240 грн. За словами адвоката Павла Дзюби, його підзахисний вийшов під заставу.

За словами адвоката, Андрій не може згадати, як все трапилось і чому не побачив ВАЗ, який стояв на трасі.

«20 хвилин» 4 листопада поспілкувалися з пані Марією З., дві доньки якої після ДТП потрапили до реанімації. Жінці довелося звільнитися з роботи у школі, аби доглядати за старшою донькою.

— Ми зі старшою донькою були в лікарні від червня до вересня, — розповіла пані Марія. — Через три місяці нас виписали додому. Донька перенесла кілька операцій, ми лікувалися в дитячій і дорослій обласних лікарнях та медзакладі Львова. Мала бути ще одна операція, але ортопеди надали свої висновки про недоцільність оперативного втручання на цьому етапі.

На межі життя і смерті

За цей час через ускладнення донька не раз була на межі життя і смерті, каже мама, яка боялася навіть на хвилину від неї відійти. Про повне одужання говорити ще рано, адже попереду ще тривала і складна реабілітація, але пані Марія каже, що зробить все можливе і неможливе, аби донька звелася на ноги. З дівчинкою, яка отримала чимало травм, працював також психолог.

— Коли люди дізнаються про нашу ситуацію, кажуть мені, мовляв, яка ти сильна, — зізналася пані Марія. — А я не хочу вже бути сильною — я хочу бути щасливою, як до 21 червня. Щоб мої діти були здорові! Але розумію, що треба жити далі. Нам ще треба доньку на ноги поставити.

Молодша донечка, яка теж травмувалася в ДТП, ходить у садочок. Дівчинку виписали з лікарні раніше, опікувався нею тато, часом на допомогу приїжджала бабуся. Маленька мало не щодня навідувала сестричку та дуже чекала, коли та повернеться додому, розповіла мати дівчаток.

— Вона часто згадує Олексійка, — жінка зупинила розмову і плаче… — Дуже сумує за ним і дідусем. Вона була у свідомості під час ДТП, все бачила на власні очі і розуміє, що їх більше немає. Братова, мама Олексійка, народила донечку 23 жовтня. Слава Богу, з маленькою все гаразд. Це таке щастя…

Приходити до брата в гості Марії важко. Жінка була хрещеною Олексійка, і похресник завжди вибігав першим назустріч. Тепер, коли навідує родину, в передпокої тиша, і ніхто не біжить з обіймами назустріч. Важко заходити у помешкання, де завжди панували щастя і радість, а тепер…

— Людина, яка скоїла цю ДТП і забрала життя наших рідних, жодного разу не передзвонила, навіть не поцікавилася, чи моя донька жива, — каже пані Марія. — Воно мені й не потрібне, але як людина, яка кається, то прийде, попросить прощення, чи не так? Я не можу цього зрозуміти, як людина, яка знає, що через його неуважність дитина провела у лікарні понад три місяці і досі перебуває у візку, може так реагувати…

«Пробачте, якщо зможете...»

Натомість адвокат водія Opel Павло Дзюба запевняє, що його підзахисний від першого дня визнавав свою провину, каявся та усвідомлював наслідки. А не турбує родину лише, аби ще більше не ятрити рану. Тому й ведуть всі перемовини через адвокатів.

— Так він зараз під заставою, працює, старається заробляти гроші, готовий помагати, — каже Павло Дзюба. — Теж має інвалідність, і жодного разу за жодних обставин цього не використовував. Готовий нести покарання і відшкодовувати збитки. Це не якийсь мажор, а простий хлопець з села, волонтер, дуже багато зробив для армії і людей. Він все усвідомлює і розкаюється. І від цього перебуває в тяжкому психологічному стані. 

Дуже хороша людина, спокійний, врівноважений, порядний, культурний – просто душа, розповіла про водія староста села пані Любов («20 хвилин» відома назва села та персональні дані людей. Ми не називаємо їх з етичних міркувань — прим. авт.).

— Своєї сім’ї поки не має, — розповіла пані Любов. — Він дуже багато волонтерить, помагає від самого початку війни, з перших днів. Всю техніку, яку відправляли звідси на найгарячіші напрямки, на Бахмут, Запоріжжя, Донеччину і решту — всю саме він попереганяв. Заїжджав туди, де інші не ризикували навіть думати, щоб поїхати.  Все дякуючи тому хлопчині.

Андрій теж отримав травми і забої грудної клітки, кажуть односельці. І додають, що добре був потовчений. Люди кажуть, що того вечора Андрій саме повертався додому. Припускають, що його засліпило сонце.

— Сказати, що мені прикро, що я співчуваю, шкодую і не хотів, аби так сталося, — це нічого не сказати, — Андрій у розмові з «20 хвилин» був небагатослівним. — Я щиро прошу вибачення у рідних. Пробачте мене, якщо зможете. Чи зможу я себе колись пробачити — хто зна…

Читайте також: 

ДТП біля Мишковичів: дідусь загинув миттєво, троє онуків у лікарні

Водія, який скоїв смертельну ДТП у Мишковичах, взяли під варту

Пішов услід за дідусем: у лікарні помер 8-річний хлопчик, який травмувався у ДТП в Мишковичах

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.