Бізнесмен має пам'ятати не лише про заробітки, а й про Божі закони

Отець Віктор Веряскін — православний священнослужитель, який не цурається тем, пов’язаних з бізнесом і грошима. Більше того, він підготував чимало лекцій з цих питань. Вони ввійшли до збірок під назвою “Духовний менеджмент”
Бізнесмен має пам'ятати не лише про заробітки, а й про Божі закони

За плечима священика  — досвід ведення справ у приході та спілкування з людьми у всіх куточках світу. Власне, інтерес до бізнесу з’явився у митрополита Київського і всієї України Апостольської православної церкви Віктора Веряскіна ще на початку 1990-х років. Тоді він побував на семінарі з економіки у... тибетського далай-лами.
Теорія + практика
Труднощів у спілкуванні з бізнесменами у священика зазвичай не виникає, розповів він 17 лютого під час візиту до Тернополя.
— Я духовний консультант Спілки підприємців і роботодавців Криму. Співпрацюю з ними доволі тісно, — каже отець Віктор. — У мене досить досвіду спілкування з підприємцями. Ми розробили бізнес-етику, прийняли цикл моральних принципів. Бізнесмени його підписали і в міру сил дотримуються. Хоча часом я чую закиди: “У вас все більше абстрактні роздуми, а ми — практики...” Тоді я нагадую слова академіка Гольцмана: “Немає нічого практичнішого, аніж добре опрацьована теорія”.
Якщо теорія хороша, вважає отець, вона допомагає планувати практичні кроки. Бо ці дві речі — частини одного цілого. Відповідно, тоді успіху у справах досягнути не вдасться.
— Біблійні притчі не можна сприймати буквально, бо вони часто мають метафоричний смисл, — продовжує священик. — Так, у Святому Письмі читаємо, що учні, які були поруч з Христом більше трьох років і “мали логіку та мислили”, не завжди впізнавали Вчителя. Отже, знання зовнішніх ознак предмета чи особи не завжди гарантує, що ми знаємо про них усе.
Вважалося, що кінь — це символ величі. Тому, коли Ісус з’явився сидячи на віслюку, іудеї не впізнали месію. Таку ж помилку через звичаї та звички можна зробити і в інших справах. Бізнес — не виняток.
— Нас тепер що турбує? — запитує священик. —  Газові проблеми, політика, економіка... Раніше було те саме: дороги були такими ж, дурні — такими ж, економіка теж бажала кращого. Тому частина людей сподівалися: “Прийде месія, врятує від економічних негараздів, наведе лад...” А він прийшов і каже: “Ви знаєте, я не через це прийшов. Я світоглядну теорію дам. Мету визначу, а ви самі з економікою розберіться...” А вони: “На маєш, а ми думали, що він нам ковбасу по 2,20 поверне...”
Коли люди розчаровуються в лідері, то, на думку отця, це призводить до гіршого — втрати надії.
— На лекції в Ужгороді приходять чоловік 50-60. Троє з них приїздять аж із Рави-Руської, — продовжує священик. — Вони поскаржилися, що... тупіють. Я їх запитав: “А що ви робите зазвичай?” Відповіли: “Бігаємо між свинями і комп’ютером...” Тобто поросят вирощують, а обрахунки через комп’ютер ведуть.
Якщо серцю не давати духовних завдань, а лише думати про заробітки, то справді можна отупіти, вважає отець Віктор. Тоді, на його думку, і в молитвослові порад не знайдеш.
Не слід впадати в крайнощі
Бог усіх любить, але якщо людина Його не сприймає, то він втрачає шляхи допомоги їй, бо зникають містки вдячності і віри, переконаний Віктор Веряскін. Тому заспокоюватися, що ми паску їмо, свічку ставимо, не можна. Важливішим є душевний стан.
— Ми завжди з Ним. Йти можна лише до розуміння Його присутності. Причому Бог не є хаосом, у всьому є логіка. І її важливо освоїти всім, — продовжує отець.
Без цього ми станемо рабами почуттів. І горе, і радість — це емоції. Твереза людина не надто побивається у важких ситуаціях, але й не дуже захоплюється радіючи. Якщо це проектувати на бізнес, то не слід впадати у відчай від невдач, але й спочивати на здобутих лаврах не варто.
— Христос зумів стати лідером навіть для тих, хто втратив мету і мотивацію, — продовжує отець. — При житті вони вірили Йому, навіть, по суті, погодилися взяти участь в його... бізнес-проекті — побудові нового царства. Воскреснувши, Він повернув їм надію на це.

Якщо лідер, то в усьому

Нас із вами часто турбує розчарування, песимізм, відсутність енергії, бо ми не маємо чіткої мети, яку має ставити лідер, немає й прикладу, який би він демонстрував. До того ж ми часто втрачаємо чітке бачення власного місця в проекті, який створюємо. Тому треба чітко ставити мету.
— Інакше казатимемо: “А куди йти... Завтра й так все зміниться, переформатують коаліцію...” — жартує отець. — Вам, можливо, смішно, а в Криму, як прийшов до влади Янукович, у голубий колір перефарбували будівлю Кабміну. Тепер замислилися: “Знову фарбувати? У помаранчевий чи білий?”
Світ змінюється швидко. Віктор Веряскін не дивується появі книг з менеджменту на кшталт “Змінися або щезни”. Його втішило, що у квітні при Католицькому університеті у Львові відкриють бізнес-школу, де викладатимуть і місцеві фахівці, і запрошені з-за кордону.
— Лідер — батько сім’ї, глава фірми — має вміти бачити мету, іншим її показувати, самому йти цим шляхом, подаючи приклад, заражати ентузіазмом, і тоді за ним підуть, — переконаний священик. — Лідери духовні і світські насправді не надто відрізняються.

Коментарі

Аварія за участі водія з Тернопільщини сталась у вівторок, 21 листопада, о 10:30 в селі Зелений Гай у Рівненській області....

Радник Міністра внутрішніх справ України Михайло Апостол, який живе на Тернопільщині, бере під особистий контроль побиття...

Біля пам’ятника Небесній Сотні, що на Площі Героїі Євромайдану в День Гідності та Свободи 21 листопада, місцеві активісти...

Довіра клієнтів – найважливіше, що може бути в будь-якої компанії, незалежно від сфери її діяльності. Адже саме лояльні клієнти...

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up