Гаманці тернополян ставатимуть важчими від монет

Обігові монети вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень днями презентував Нацбанк України. Вони мають поступово замінити в обігу паперові купюри відповідного номіналу. Згідно з інформацією НБУ, в обіг нові монети будуть вводити поетапно: перший етап – 27 квітня 2018 року введуть в обіг монети вартістю 1 і 2 гривні; другий етап відбудеться пізніше, монети номінальною вартістю 5 і 10 гривень вводитимуть в обіг у 2019-2020 роках. Водночас, регулятор інформує, що паперові купюри функціонуватимуть паралельно з монетами. Вилучати з обігу банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень Нацбанк не буде, проте припинить їх друк. Тому з часом банкноти цих номіналів зітруться та їх автоматично вилучатимуть з обігу.

Також, нагадаємо, що з 1 липня 2018 року відбудеться заокруглення загальних сум готівкових розрахунків, адже регулятор не карбуватиме й монети номіналами 1, 2, 5 та 25 копійок. Як і з банкнотами, монети й надалі залишатимуться в обігу та тернополяни зможуть ними розраховуватись за умови їх наявності. Проте з часом вони осядуть або в колекція нумізматів, або ж просто зникнуть, як це відбулось в Білорусі. В цій країні не лише не можливо  було знайти жодної монети, в обігу перебували  виключно паперові гроші. Правда до 2016 року. Адже в Білорусі був настільки високий рівень інфляції, що монетами вже не було сенсу розраховуватись - за них взагалі нічого неможливо було придбати, а ціни вимірювались чотиризначними цифрами. І лише після проведеної в 2016 р. деномінації - підвищення вартості білоруського рубля шляхом “закреслення” чотирьох нулів, в обіг повернулись монети. Таке українці вже проходили в 1996 році.

З обігу зникне майже 47% монет – це понад вісім мільярдів монет дрібних номіналів, зазначає новообраний Голова Нацбанку Яків Смолій. Біля мільярда банкнот замінять монетами, а відтак кількість монет на одного українця скоротиться вдвічі, а банкнот в обігу стане на 40% менше.

Монети - це зручно

На думку декана факультету банківського бізнесу, к.е.н. доцента Богдана Адамика, такі заходи НБУ є технічним питанням, та аж ніяк не пов'язане із інфляцією в країні та не вплине на її розвиток. Крім того, життєвий цикл монет більший від життєвого циклу банкнот.

- Використовувати монет, окрім того, набагато зручніше - наприклад, в автоматах самообслуговування - миття машин та ін. Багато країн мають монети в обігу такої вартості - Польща, Євросоюз. Це нормальна світова практика, - говорить пан Адамик. - Крім того, паралельно в обігу будуть й монети і паперові гроші ще досить довго. Тому не вбачаю для людей жодних проблем.

Щодо можливого введення Нацбанком купюри номіналом в тисячу гривень - це також не проблема. На інфляцію впливає кількість випущених в обіг грошей, а не їх номінал, продовжу Богдан Адамик. В сучасному грошовому обігу більше 70 % випущених в обіг грошей в Україні складають безготівкові гроші.

- Готівки в процентному відношенні стає все менше. Не проблема, чи я маю в гаманці одну купюру в тисячу грн чи десять купюр по 100 грн. Сума одна і та ж. Тому сам випуск нової купюри на інфляцію не вплине, - стверджує співрозмовник.
 

Монети “живуть” довше

Даний крок регулятора пояснює цілком логічними перевагами монети над паперовою купюрою, розповідає економічний фахівець Віталій Кудлак. Зокрема, монета здешевлює обіг грошей, адже строк її служби складає близько 20 років, в той час, як паперові купюри найбільш «ходових» номіналів 1, 2, 5 та 10 грн. зношуються вже за рік.

На підтвердження цих слів новообраний Голова НБУ Яків Смолій стверджує, що близько 1 млрд. гривень зможе заощадити держава з урахуванням строку служби монет.
  - Світова практика, зокрема приклад Євросоюзу, показує ефективність заміни монетами паперових купюр малого номіналу, - каже пан Кудлак. - Крім того, додатковим стимулом до такого рішення слугувало різке скорочення купівельної спроможності гривні за останні роки. Взагалі з часу свого запровадження національна валюта суттєво знецінилась, зокрема у співвідношенні до долара США – більше, ніж в 10 разів. Саме в цьому ключі слід розглядати ще одне рішення НБУ, пов’язане з обігом національної валюти. Мається на увазі ідея щодо припинення карбування монет номіналом у 1, 2, 5 та 25 копійок.

 Логічним доповненням до цих заходів, на погляд фахівця, мало б стати запровадження нової купюри номіналом 1000 грн. Мова про такий крок ведеться давно, але його намагаються відтягнути, оскільки він є досить символічним в контексті визнання девальвації національної валюти, а відповідно неспроможності влади вибудувати ефективну економічну систему.

НБУ заробить

- Бажання НБУ замінити паперову гривню номіналом 1, 2, 5 та 10 монетою говорить про оцінку інфляції в найближчі 3 роки, - розповідає генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. - Тобто ми повинні готуватись, що ціни будуть рахуватись переважно лише в гривні. Рівень цін в країні призвів до виведення з обігу копійок. Тому в листопаді 2017 Національний банк почав дискусію про можливе виведення з обігу 1, 2, 5 та 25 копійок, залишаючи лише монети номіналом 10 та 50 копійок. Наступний крок регулятора із вилученням купюр – це продовження процесу, який почався минулого року.

Вартість чеканки монет вища за друк, продовжує пан Дорошенко, але в середньостроковій та довгостроковій перспективі держава буде економити на цьому, оскільки монета є практично вічною. Якщо звернутись до статистики інших центробанків, то найдрібніші паперові гроші живуть в середньому 1,5 роки, як наприклад, купюра в $1. Купюра в $10 в середньому 3 роки, а найбільша в $100 – 9 років. Тому за декілька циклів обігу вартість випуску та підтримки найдрібніших купюр зрівняється з вартістю випуску монет. А потім держава буде вже на цьому економити. Крім того, такий крок НБУ навіть дозволить заробляти на тому, що вартість чеканки найбільших за номіналом гривень менша за номінал, як наприклад монети в 10 гривень. Тому коли значна кількість таких гривень розійдеться у колекції як вітчизняних, так і закордонних, то це призведе до прибутку Нацбанку протягом першого року.

- Що стосується супроводу монет, то воно буде коштувати дорожче, ніж банкнот, оскільки перевезення потребує більшої кількості авто інкасаторів, - розповідає Олексій Дорошенко. - Але зростаючий вплив у нашому житті електронних платежів призводить до все меншого використання готівки. Єдиний вид розрахунків у тіньовій економіці – це готівка. Тому й держава зацікавлена в тому, щоб повністю перевести громадян та бізнес лише на електронні та безготівкові розрахунки будь-якими методами. Фіскальні та регуляторні органи все більше просувають обов’язковість встановлення терміналів для оплати банківськими картками для роздрібних продавців.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.