Коли почнуть штрафувати на 85 тисяч гривень за перекази грошей на банківську картку. Ми з’ясували

• Нещодавно у мережі з’явилася інформація про те, що за систематичні перекази на банківську картку фізичних осіб можуть оштрафувати аж на 85 тисяч гривень (!) Чи справді це так?
• Що розуміти під терміном «систематичний переказ»? Коли і наскільки почнуть штрафувати, яка відповідальність загрожує тим, хто провадить підприємницьку діяльність без належної реєстрації, про це та інше ми запитали у податковій. 
• Завдяки Вашим підпискам ми можемо готувати більше цікавих матеріалів. Дякуємо за підтримку незалежної журналістики!

За даними Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області, станом на 01 серпня, на податковому обліку в Тернопільській області перебуває 14 408 фізичних осіб – підприємців. 

Скільки ж осіб, які провадять підприємницьку діяльність без реєстрації, годі й гадати. 

Кількість розрахунків за товари і послуги в режимі онлайн: переказ грошей з одного карткового рахунку фізичної особи на інший, як оплата за товари чи послуги, – лише зростає.

На офіційному порталі Державної податкової служби України вказали, що систематичне отримання коштів на картковий рахунок фізособи за товари є ознакою господарської діяльності, яка підлягає реєстрації.

«Здебільшого продавці, які використовують зазначену схему продажу, не зареєстровані суб'єктами господарювання у встановленому порядку.

Такі розрахунки проводяться з грубими порушеннями податкового законодавства, продавці отримують необліковані доходи, не сплачують визначені податки, збори та обов’язкові платежі.

У подальшому отримані кошти ймовірно використовуються на придбання контрафактних товарів, виплати заробітних плат «у конвертах», тощо. Таке явище негативно впливає на стан наповнення державного бюджету.

Крім цього, покупець ризикує придбати товар сумнівної якості без можливості його повернення та захисту своїх прав, адже розрахунковий документ у підтвердження оплати не видається.

Слід зазначити, що систематичне отримання коштів на картковий рахунок фізичної особи за товари (послуги) має всі ознаки господарської діяльності, яка підлягає обов’язковій державній реєстрації»,  – зазначають у Службі.

Податкові перевірки

Органи Державної податкової служби мають право проводити контрольно-перевірочні роботи незареєстрованих осіб, які провадять підприємницьку діяльність та застосовувати до них відповідні санкції згідно з чинним законодавством.

Так, відповідно до ст.75 Податкового кодексу України посадові особи податкового органу мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Також,  Податковий кодекс України визначає, що посадові особи податкового органу мають право проводити фактичні перевірки особи у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп.80.2.7 п.80.2 ст.80).

Перевірки зараз не проводять

Начальник Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській області Михайло Яцина повідомив журналістку «20 хвилин»  про те, що вже більше року фактичні перевірки із виявлення осіб, які провадять господарську діяльність і отримують від неї прибуток, при цьому не сплачуючи податків на території Тернопільської області, не проводяться.

А все у зв’язку з…коронавірусом

Податковий кодекс встановив мораторій (заборону – прим.ред.) на проведення фактичних перевірок, зокрема, й перевірок із систематичного отримання коштів на банківські рахунки фізичної особи за оплату товарів чи послуг, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Це визначає абз.1 ст.52 2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу.

Враховуючи норми Податкового кодексу, за останній рік, з серпня 2020 року по серпень 2021 року, посадові особи Державної податкової служби не мали права виявляти незареєстрованих осіб, що провадять свою підприємницьку діяльність. А тому штрафні санкції за цей період ні до кого не застосовували.

Таким чином, фактичні перевірки податкової щодо незареєстрованих осіб, які здійснюють господарську діяльність, почнуться, ймовірно, після завершення дії карантину. Коли – поки невідомо. 

Що таке «систематичне одержання коштів»?

Що органи ДПС розуміють під систематичним отриманням коштів на картковий рахунок фізичної особи за товари чи послуги? Ми уточнили. Адже не завжди переказ грошей від однієї фізичної особи на особистий банківський рахунок іншої – це оплата за товари чи послуги. Скільки таких переказів має відбутись: 1, 2, 10 чи 100, щоб такі дії розцінити, як ознаку господарської діяльності?

Як поінформували «20 хвилин» у податковій, чинним законодавством не передбачено конкретної кількості перерахунків коштів на карту фізичної особи, щоб визнати її систематичним отриманням коштів. Тому, судячи із відповіді, кількість переказів для визнання одержання коштів на особисту карту систематичним – питання спірне. 

Проте, відповідно до правової позиції, визначеної у постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності», на яку посилаються суди дотепер, у п.4 роз'яснено, що систематичною вважається діяльність у разі, коли продаж товарів здійснюється протягом календарного року не менш ніж три рази.

Яка відповідальність за НЕреєстрацію зараз?

За провадження господарської діяльності без державної реєстрації чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання передбачено законодавством, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Це від 17 000 грн до 34 000 гривень. 

Найвищий ж штраф за ці ж дії, тільки «вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах» і складає він від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Тобто злісним порушникам доведеться заплатити від 34 000 грн до 85 000 грн штрафу.

Розмір штрафів визначає ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.