Однією ногою ми уже в Євросоюзі, кажуть у Тернополі

Інтеграція України з Євросоюзом не відчинить нам ворота до раю. Вона лишень буде стартом до нової важкої роботи. А відтак — розвитку нашої країни та добробуту нас з вами.

Про це нагадують наші експерти, аналізуючи можливість підписання з ЄС угоди про асоціацію наприкінці листопада — на Самміті Східного партнерства у Вільнюсі. У цієї історичної події є як прихильники, так і противники. 

А що дасть асоціація з ЄС безпосередньо Тернополю та області? Як переконані наші співрозмовники – лише вигоди.

Тернопільщина і сьогодні активно комунікує з країнами-членами ЄС. Так, 75% своєї продукції наші підприємства експортують у Європу (див. малюнок унизу – прим. ред.). Та й інвестиції до нас надходять в основному з ЄС. В області працює понад 250 підприємств з іноземними інвестиціями. Найбільше – в машинобудуванні, аграрному секторі, переробній і видобувній промисловості. Серед 46 країн-інвесторів Тернополя найбільшими є Німеччина, Польща, Чехія, Кіпр, Естонія, Бельгія.

Відео дня

Покращать якість продукції

Угода про Асоціацію дозволить вітчизняним виробникам отримати не лише кращі умови для постачання своєї продукції на величезний європейський ринок, а й сприятиме підвищенню якості продукції, переходу на європейські стандарти її виготовлення, а отже й ріст експорту товарів.

До слова, сьогодні уже майже 40 підприємств Тернопілля пройшли сертифікацію якості за системою ІSO. Їхня продукція відповідає європейським стандартам, додає заступник начальника обладміністрації Василь Гецько.

– Але не забуваймо, що законодавство ЄС про якість і безпечність продуктів говорить те, що з 2015 року в Україні не можна буде в домогосподарствах отримувати молоко та забивати тварин, - нагадує пан Гецько. - Звісно, до 2015 року у нас ще час є, щоб перебудувати своє сільське господарство до вимог ЄС. І треба багато працювати. Зокрема, створюючи в селах кооперативи.

До речі, перші кооперативи у нас уже діють. Зокрема, ми писали про ягідний та молочний кооперативи в Лосятині на Кременеччині. Там люди, мають підтримку від іноземних інвесторів і ведуть господарство спільно.

Гроші дають, але жорстко контролюють

Наші найближчі сусіди-члени Євросоюзу Польща та Литва ішли до ЄС роками. Про свій досвід євроінтеграції поляки та литовці розповідали тернополянам нещодавно – на Міжнародному інвестиційному форумі у Тернополі. Іноземні експерти наголошують, що нашим виробникам доведеться підвищити якість продукції, державі — вивести бізнес із "тіні", поліпшити соцзахист населення. У країнах, які порівняно недавно стали членами ЄС, суттєво зросли інвестиції. Людям там підвищили зарплату, створили нові робочі місця, краще запрацював бізнес, розповіли польські й литовські посадовці та бізнесмени. Хоча вони визнають — в цьому союзі не все ідеально. Проблеми теж є, але вигоди таки переважають.

- Ми з вами уже багато років дружимо, - каже мер самоврядування Тауразького повіту Литви Петрошіус Пранас. – Тож це дуже символічно, що асоційоване членство України в ЄС будуть укладати саме у Вільнюсі. Але перш ніж вступити до Євросоюзу, вам треба буде втілити багато змін. Ми вже через це пройшли. І, думаю, наші спеціалісти будуть допомагати вашим у цій нелегкій справі.

Пан Пранас додав також і чого досягли жителі Таурагу від вступу в ЄС. Це, перш за все, інфраструктурні об’єкти. Зокрема, протягом 2007-2012 років цей регіон Литви отримав із ЄС близько 72-74 млн євро.

- У союзі відкриваються величезні фінансові можливості. Але просто так там гроші не дають, будуть жорстко контролювати, - пояснює гість із Литви. – Тож вам треба готуватися до змін. Так, одні проекти ЄС передбачають лише 10% свого фінансування, інші – 20%, а от деякі ще більше. От у нас був проект щодо очистки води у місті і районі на 30 млн євро. Він передбачав, що 40% коштів ми самі маємо дати. Але отримати 60% фінансування від ЄС на той проект все одно було вигідно.

Із 4 мільярдів від ЄС щось може перепасти й області

Участь України в ЄС, навіть асоційована, відкриває перед нами хороші фінансові перспективи. Тож треба не баритися, а вчитися писати та захищати перед інвесторами цікаві бізнес-плани для своїх проектів, кажуть експерти.

- Наприклад, на 2014-й різними програмами ЄС запланували дати 4 млрд євро для країн Східного партнерства, в тому числі для України, - пояснює Василь Кравець. – Кошти передбачені для різних галузей. Це сільське господарство, переробка, туризм, екологія тощо. Тож нам треба починати писати програми міжнародної технічної допомоги, аби отримати кошти.

Лише написання однієї такої програми коштує 20-25 тисяч гривень. А відтак треба довести інвесторам, що ваш проект має право на реалізацію.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.