Хто понищив 34 склепи на Микулинецькому кладовищі перед Великоднем і що сказав суд?

• Родичі, які прийшли відвідати могили напередодні Великодня, побачили знищені надгробки.
• Вандал "працював" на цвинтарі лишень дві ночі. Якого покарання просили родичі померлих у суді?

Євгенові Г 43. Він народився у Краснодарському краї, місце реєстрації — Херсонщина, а «наслідив» на Тернопільщині, проживаючи останніми роками в передмісті Тернополя. На промисел їздив в обласний центр. Тут за дві квітневі ночі примудрився понищити 34 нагробки на Микулинецькому кладовищі. То навіщо ж чоловікові деталі до пам’ятників і де він збирався їх використати? Ви уявляєте стан родичів, які прийшли на могили до близьких, а побачили понищені надгробки напередодні Великодня?

Ця судимість у біографії вандала перша. І суд надовго ізолював чоловіка від суспільства.

Що вимагали родичі померлих?

Вперше Євген Г. вийшов на справу в ніч з 13 на 14 квітня — на Микулинецьке кладовище, що на вул. Микулинецькій у Тернополі.

— Грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть помічені сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинив наругу над могилою, де похована Марія Г., — йдеться у матеріалах справи.

Ми з етичних міркувань змінюємо імена всіх померлих, чиї надгробки понищив вандал. Аби ще більше не травмувати родичів, яким і так важко — спочатку побачити знищений  пам’ятник рідної людини, потім розслідування поліцією, потім судові засідання. До речі, більшість з рідних у призначення покарання покладались на думку суду. Проте просили суд за жодних обставин не призначати «умовний» термін.

• За допомогою ручної пили, шляхом відпилювання від надгробного пам’ятника, заволодів латунними кільцями у кількості чотири штуки, чим осквернив вказане могильне поховання та спричинив шкоду моральним засадам суспільства в частині поваги до померлих та місць їх поховання. Після вчинення злочину Головко Є.М. зник із місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, йдеться у матеріалах справи.

Тієї ночі знищив кілька пам'ятників. І вже через чотири дні знову повернувся вночі на цвинтар. Тоді в хід пішли сімейні склепи. Загалом – майже три десятки могил. Нищив сімейні склепи, відпилюючи деталі. Об’єктом наживи ставали бронзові кільця, ручки з позолотою.   

У суді Євген у всьому зізнався і визнав, що понищив 34 могили, а також вчинив наругу над ними. Розповів, що викрадав металеві ручки від надгробних плит та металеве декоративне оздоблення. Викрадені металеві вироби розділив на дві частини, одну мав намір здати в пункт прийому металу одразу, а іншу частину хотів «спихнути» пізніше. Через що переніс і сховав неподалік залізничної станції Тернополя.

— Під час проведених слідчо-оперативних заходів працівниками правоохоронних органів, всі викрадені металеві вироби були виявлені в обвинуваченого, оскільки він не встиг їх здати, — йдеться у матеріалах справи. — А в подальшому і на місці, де він приховав іншу частину викраденого.

Євген пояснював, що шкоду рідним померлих, чиї могили понищив, не відшкодовував, бо були різні життєві обставини.

У суді допитали і всіх рідних, які виявили пошкоджені надгробки. Більшість з них були категорично проти звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням. Надто боляче своїми безглуздими діями шукач металу вразив їх.

Суд, вислухавши всі потерпілих та дослідивши докази, дійшов до переконання про доведеність винуватості Євгена Г. у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч.3 ст. 297 КК України. Йдеться про незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на могилі, з корисливих мотивів.

П'ять років обмеження волі. І чужі діти не допомогли

Суд врахував позитивну характеристику з місця проживання та те, що він визнав всю провину. Проте не побачив у діях вандала щирого каяття. Не побачили його і ті, могили чиїх родичів чолов’яга осквернив заради шматка металу.  

До речі, у суді Євген «давив» на те, що перебуває у цивільному шлюбі та на його утриманні є неповнолітні діти. Проте переконливих доказів у цьому не надав.

— Визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, та призначити йому покарання у виді п’яти років обмеження волі, — таким був вирок Тернопільського міськрайонного суду. — Стягнути з засудженого в користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз на суму 4 290,50 грн.

Вкрадені елементи надгробків повернуть рідним. А ручну пилу, якою зрізав зі склепів позолоту з бронзою, — знищать.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо апеляцію не подаватиме жодна зі сторін, Євгена невдовзі відправлять до виправного закладу. Обмеження волі, як нам пояснили, це майже те ж, що і позбавлення. Але трохи кращі умови утримання.

Юридична довідка

Кримінальний кодекс України
Стаття 297. Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого

1. Наруга над могилою, іншим місцем поховання, над тілом (останками, прахом) померлого або над урною з прахом померлого, а також незаконне заволодіння тілом (останками, прахом) померлого, урною з прахом померлого, предметами, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого, -

караються штрафом до 3400 грн або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Осквернення або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни - радянських воїнів-визволителів, учасників партизанського руху, підпільників, жертв нацистських переслідувань, воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, а також осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації або іншої держави, визнаної Верховною Радою України агресором, учасників Революції Гідності, борців за незалежність України у XX столітті, -

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з корисливих чи хуліганських мотивів, або щодо пам’ятника, спорудженого в пам’ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, а також воїнів-інтернаціоналістів та миротворців, або поєднані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, -

караються обмеженням волі на строк від чотирьох до п’яти років або позбавленням волі від чотирьох до семи років.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.