Читаю, бо це мені подобається

ЮРІЙ ВИННИЧУК «ЛЮТЕЦІЯ»

Оксана Дрозд, домогосподарка:

• Люблю слідкувати за книжковими новинками. І ось чергова з них – постмодерний витвір Юрія Винничука з елементами містики, детективу, еротики, гумору і смутку роман «Лютеція». Сюжет збудований навколо таємничої Лютеції – дівчини зі снів, яку розшукують герої роману. Обидва чоловіки відділені один від одного значним відрізком часу, проте бачать однакові сни. На перепоні їхніх пошуків Лютеції стоїть не менш таємнича організація, члени якої носять імена карт. А десь поза цим світом триває Велика Битва, звістки про яку приносять ціною свого життя мужні Листарі, до яких належить і Лютеція. Читаючи цей роман, я немов би поринула в якусь ілюзію, бо завдяки магії слова Винничука, складається враження, що книга сама твориться в моїй голові.



ВІКТОРІЯ АНДРУСІВ «ТРИНАДЦЯТЬ ЖІНОК ІВОНИ»

Валентин Лисюк, дизайнер:

• «Тринадцять жінок Івони» — зразок української прози з американським присмаком. Автор вибудовує сюжет на основі містики. Успішний в усіх відношеннях 33-річний Івона усвідомлює, що у нього з’явився нестримний потяг до крові. Він відчуває найменші подряпини на людях, з легкістю визначає у кого з жінок з «критичні дні». У такі моменти чоловік втрачає контроль над собою, починає божеволіти. Аби не втрапити до психлікарні, вирішує звернутися до медіума. Той радить йому знайти 13 жінок, кров яких він має спробувати протягом 113 днів. Тринадцята стане його жінкою. Книга спонукає до роздумів про межові стани, про те, що відбувається з людиною за крок до божевілля та чи вірити у магію тринадцяти.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.