Читаю, бо це мені подобається

Даніела Стіл «Диво»

"Великому коханню присвячується...". І не даремно ж, бо  що, як не кохання, може бути першоосновою  творів Даніели Стіл. Від того і кожен роман приречений стати бестселером. "Диво" - це розповідь про "буревій сторіччя", який,  не дивлячись на усі завдані проблеми, подарував справжнє щастя! Це сталося між двома дорослими і побитими життям людей.  Квінн та Меггі зустрілися завдяки тесляру, який ремонтував дах у них  після урагану. Та ні, він зробив на багато більше - "вилікував" зранені серця, допоміг їм знайти правильний шлях.  Квінн та Меггі - це дві споріднені душі, які повинні були зустрітися ще багато років тому, аби віднайти своє диво-кохання. Хоча у більш зрілому віці вони прекрасно знають ціну цього палкого почуття. А вона не мала! На жаль, їм довелося змиритися зі смертю найближчих людей.  Запитаєте, чи можна після цього кохати, радіти, вірити? Відповідь знають герої роману, вони вам допоможуть. Застерігаю, якщо збираєтесь читати "Диво", відкладіть інші справи, воно того варте!

Богдан Литвиненко «Перехожі»

«Перехожі» Богдана Логвиненка – про життя, яке воно є. Тут читач не знайде глибоких філософських роздумів про сенс буття, стосунки чи мандрівки. Зате крізь призму простих, легких для читання коротких історій можна самому почати дивитися на ті чи інші речі так, як ти раніше ніколи не дивився. Автор не полемізує, не намагається вималювати щось надто складне з простого, насущного. Першочергово історії, вміщені в книгу, були простими «постами» на фейсбуці, які Богдан Логвиненко писав впродовж своєї мандрівки південно-східною Азією. А вже пізніше, зібрані разом, вони утворили «Перехожих». Книга написана просто, невимушено, без прикрас. Це створює ефект присутності, що і «зачіпає» так, що прочитуєш абсолютно всю книгу за день, проте ще тижнями повертаєшся до тих сюжетів подумки.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.