Читаю, бо це мені подобається

ВАН КОВЕЛАРТ ДІДЬЄ «МАЙЖЕ ВІЛЬНА»

Орися Маюк, продавець:

• Ця книжка мене дуже вразила. Вона про внутрішню свободу і можливість бути вільним від стереотипів, умовностей, сумнівів, а головне — про сміливість дозволити собі бути щасливим. Коли молода дівчина – чемпіонка з пілотажних маневрів, після аварії опиняється в інвалідному візку, все ж мріє про небо, адже лише у польоті відчуває себе по-справжньому вільною. Доля звела її з чоловіком, який, ховаючись за костюмом офісного працівника, марить горами. Дівчина спробувала відкрити для нього не лише небо, але й своє серце. Це дуже щемна і зворушлива історія, тож щиро рекомендую до прочитання.

ОЛІВ’Є БУРДО «ЧЕКАЮЧИ НА БОДЖАНГЛЗА»

Надія Ткачук, викладач:

• Цю історію неймовірного кохання своїх батьків син розповідає з власних спогадів і за допомогою татових щоденників. Його батьки кружляють у химерному танці під пісню «Містер Боджанґлз» у виконанні Ніни Сімон і залучають всіх довкола до цього святкування. Сміх, коктейлі, дивовижні вигадки й розваги, розмови про мистецтво, зневага до всього буденного — ось як вони провадять своє життя. Коли мама поринає у глибини власних вигадок,  люблячий чоловік всюди йде за нею, бо переконаний, що справжнє безумство мають нести двоє. В цій історії батько з сином готові на все, аби свято тривало далі.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.