Тернополянин Дмитро Дуда вже близько п'яти років абсолютно не ходить на ринок та у магазини одягу. У торгових закладає купує хіба що продукти. Стильно одягатися йому вдається на … секонд-хенді.
– Весь одяг з ринку підвального виробництва з Туреччии, Молдови, Китаю. Він неякісний, – каже хлопець. – За ті ж гроші можна придбати речі відомих західних брендів.
Захопився пошуком одягу відомих фірм Дмитро ще п'ять років тому. Одного разу, пригадує він, довелося довго ходити по ринку та магазинах аби знайти джемпер. – Я хотів , щоб ціна була доступною і вигляд красивий, – каже він – Тоді знайомий запропонував зайти на секонд-хенд. До того я там купував лише аксесуари для футболу – буци, гетри. Адже на той час спортивні речі знайти де-інде було неможливо. На секонді хлопець натрапив на светер із гострим вирізом. Він був у тонах британського прапора – синім, білим та червоним та із незрозумілим на той час для нього написом Tommу Нilfiger. Тоді продавець сказала, що цю річ перед тим міряв хлопець, але джемпер був на нього завеликий. Юнак перед тим довго жив у Британії і пояснив жінці, що Tommу Нilfiger це дорогий бренд і такий светер насправді коштує не менше 200 у.о. Дмитро тоді придбав його за 40 грн. Згодом Дмитро дізнався, що Tommу Неlfiger є брендом, який створює одяг переважно у стилі "casual". Його придумали британці наперекір традиційному діловому виду одягу – піджаків, краваток та сорочок. Це одяг, який можна вдягти одночасно і на пікнік чи крікет, і в офіс. – У цьому стилі переважають зручні джинси та зручне, не класичне взуття, – каже Дмитро. – Крім цього светер з гострим вирізом, під ним легка сорочка. Після цього Дмитро почав дізнаватися про інші бренди, які створюють одяг у стилі casual. Читав про чоловічу моду в Інетернеті та глянцевих журналах. Так відкрив для себе марки Lacoste, Prada, Polo, Burberry, Armani. Загалом їх близько 30. – Ціна на одяг цих брендів для середньостатистичного українського покупця надзвичайно високі, – каже Дмитро. Але на “секонді” такі речі можна придбати за смішні гроші. Нещодавно синю футболку Lacoste купив за 4 грн. Дмитро каже, що за модними речами ходить на секонд практично кожного тижня. На них витрачає велику частину своєї зарплатні. – Це для мене купувати одяг – хобі, – каже Дмитро. – Імідж відображає особистість людини. Люблю постійно оновлюватися та змінюватися. Тому назбирується багато речей. Їх потім продаю за символічну ціну чи просто дарую друзям. Дмитро намагається одягатися не модно, а стильно. Каже, що на “секонді” речі не бувають модними, адже їх до нас привозять як мінімум із сезонним запізненням. Крім одягу, на секонд-хенді Дмитро купив собі фірмові сумки. За словами хлопця, вони дуже оригніальні та недорогі. У них поміщається багато речей. Кавову сумку з синьою смужкою від Armani хлопець придбав за 15 грн. А в клітинку від Burberry – за 40. Більшість друзів Дмитра самі “помішані” на модних брендах. Тому їм завжди є про що поговорити. – В неділю всі ми перетинаємося на секонді, – каже Дмитро. – І разом шукаємо фірмові речі. Знаємо вже багато продавців, які часто роблять нам знижки. Хлопець каже, що його дивує те, що продавці торгують таким стильним одягом, а самі одягаються в ширпотреб із ринку. А от з тим, що одяг із секонд-хенду одягати негігієнічно Дмитро не погоджується. В такому разі негігієнічними є діти відомих та впливових в Тернополі людей, – каже він. – Їх я неодноразово бачив на “гуманітарці”. Крім того, перед тим як одягнути, речі із секонду всі перуть. За словами Дмитра, одяг із секонд-хенду обробляють спеціальною протимікробною речовиною. Звідси і специфічний “порошковий” запах.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер
Anonymous
Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous
Anonymous reply Anonymous
Anonymous reply Anonymous