День пам’яті семи братів-мучеників за віру Маккавеїв та їхньої матері Соломонії відзначають 14 серпня. У народі це свято називають ще Маковея, Перший (Медовий) Спас або Спас на воді.
- 14 серпня у церквах виносять животворчий Хрест Господній, - розповідає настоятель Надставної церкви отець Дмитро Лисак. - Колись у Константинополі був звичай, згідно з яким щорічно частину животворчого дерева Хреста Господнього виносили до храму св. Софії, де здійснювалося водосвяття.
Потім протягом двох тижнів святиню носили містом, при цьому служили відправи, освячували помешкання та місця зібрань для запобігання хворобам. 14 серпня животворче дерево Хреста повертали до царського палацу. Цей звичай у поєднанні з іншим звичаєм - освячувати воду першого числа кожного місяця, став основою свята на честь животворчого Хреста та урочистого освячення води у джерелах, яке здійснюють 14 серпня.
Напередодні готують так звану “маковейську квітку” - букет із м’яти, чебрецю, календули, чорнобривців, волошок, пижма — пахучих і цілющих трав. Обов’язково додають до нього кілька маківок. Букет освячують у церкві. Після цього квіти і маківки зберігають за образами до весни.
- Щороку перед Першим і Другим Спасом я їду у село, де народилася, щоб назбирати польових квітів і лікарських трав, - розповідає тернополянка Галина Ковальчук. - У цей букет додаю кілька маківок і несу його разом із медом на освячення до церкви. Так колись робили мої мама і бабуся.
А ще жінка розповіла, що на Маковея і на Спаса вона готує спеціальну обрядову їжу - “шуліки”. Для приготування цієї страви пече коржі, ламає їх на дрібні шматочки, заливає медом і розтертим маком. Каже, що “шуліки” особливо смакують її дітям.
Саме на Маковея освячують колодязі та джерела, вперше куштують освячений мед. Перший Спас у народі вважають святом дітей і дівчат. Він є початком Успенського посту, який триватиме до 28 серпня.
На Маковея відлітають перші перелітні птахи, а це, за народними повір’ям, є закінченням літа, бо починаються холодні роси.
№ 47 від 27 листопада 2019
Читати номер