Перед виставою володарю щасливого квитка №39 – маленькому хлопчику Сашку подарували цікаві книжечки. Відтак у залі залунала музика, відкрилася завіса і розпочалася казка про індійського слона Джимі, який мріяв навчитися літати.

Події розпочинаються з поштового відділення. Саме тут працівники сортують посилки, читають газети і розповідають про місто Нелегке, жителі якого постійно на щось нарікали. Відтак місто обурилося і вигнало їх усіх геть. Саме ж розправило крила і стало містом Легким. Невдовзі в ньому поселилися інші жителі, які мали легкі характери і були легкі на підйом. Таким був і слон Джимі та його подруга муха Джуді. Дізнавшись про незвичайну мрію свого друга, вона з усіх сил намагається йому допомогти. І сама пробує підняти Джимі, і надувні кульки приносить, і відводить друга в цирк, бо побачила афішу про літаючих звірів. Та все ж її старання марні. Директор цирку рекомендує Джимі схуднути до 900 кг, бо лише так його витримає трос, і пропонує мрійнику роботу прибиральника. Слон погоджується на ці умови. Завдяки власним старанням і допомозі Джуді він таки схуд до бажаних форм. Директор цирку неохоче погоджується взяти його в шоу літаючих звірів. Перед дебютним виступом пропонує слону скуштувати смачненький круасан. Джимі не встояв перед такою спокусою, набрав зайві кілограми і трос обірвався під час його виступу. За провал вистави директор змушує його працювати безкоштовно цілий рік. Слон погоджується і, розчарувавшись у самому собі, з’їдає всі солодощі у кондитерській, і стає ще гладким, ніж був раніше. Муха Джуді не може бачити його таким, тому пише листа до добродіїв з проханням надіслати її другу чарівні крила. Проте посилку отримує директор цирку і присвоює її собі. Він з усіх сил намагається злетіти, та крила не спрацьовують. Врешті через рік Джимі таки отримує свої крила і завдяки відчуттю щастя злітає в небо. Разом з ним навчився літати і директор цирку, якого слон ощасливив своєю вдячністю за роботу і, навіть, за перешкоди, котрі допомогли здійснити мрію.

Так на власному прикладі слон Джимі доказав усім, що задля здійснення задуманого потрібно докладати максимум зусиль, до того ж літати може кожен навіть без крил, для цього досить бути щасливим.

• Вистава мені дуже сподобалась, –  каже восьмирічний Артем Паньків. – Ми залюбки подивились її з моїм молодшим братом Арсеном. Я зрозумів, що для того, щоб бути щасливим, не потрібне багатство.

П’ятирічна Емілія Мисик прийшла до лялькового театру вперше. Вона в захваті від побаченого. Каже, що найбільше їй сподобався слон Джимі.  

• Казка «Легкий слон» дуже повчальна, – зазначила мама дівчинки пані Ірина. – Вона підводить кожного до думки про те, що для того, аби навчитися літати, не потрібно мати крила, а треба просто бути щасливим.