Міжнародний день театру відзначають сьогодні, 27 березня
Ми провели опитування серед акторів Тернопільського академічного обласного драматичного театру ім. Т. Шевченка, щоби дізнатися про їхні захоплення поза сценою. Виявилось, що левова частка їхнього життя – це театр. Проте служителі її величності Мельпомени таки знаходять час для рибалки, квітникарства, садівництва, шиття, в’язання, вишивки, читання, малювання.
Так, актор Віталій Луговий разом із дружиною Наталею в захваті від квітникарства. На своїй дачі подружжя вирощує 64 сорти плетистих та паркових троянд і понад 200 сортів бородатих ірисів. З осені пані Наталія захопилася ще й карликовими ірисами. Виписала вже 34 сорти, в планах близько 100.
- Ми обоє хочемо через рік-два займатися гібридизацією ірисів, – каже пан Віталій. – Садочок з фруктових дерев вже заклали і доглядаємо. Минулої весни я посадив яблуні, абрикоси і персики. Всі дерева прижилися і гарно ростуть.
Актриса Ірина Складан всю себе віддає улюбленій справі – театру. Поза головним місцем роботи керує народним молодiжним театром «Багато галасу» Галицького коледжу iм. В. Чорновола, а також веде гурток у школi. Викладає фахові дисциплiни. Вдома вiддає перевагу звичним жiночим хобі – шиттю, в'язанню та вишивці. Каже, що повсякденному життi дуже не любить грати, проте їй іноді доводилось це робити.
Ще одна актриса – Ольга Скала в’яже гачком різні іграшки та вишиває бісером. В дитинстві вона мріяла бути лікарем-хірургом.
- Я стараюсь уникати гри поза сценою, – стверджує вона. – Не люблю людей, які «грають» у житті.
Заслужена артистка України Віра Самчук має чимало захоплень, але їй частіше доводиться займатися тим, що диктує життя. Про сцену мріяла змалку, тому реалізувала свій задум сповна. Гри їй вистачає в театрі, тому в житті вона завжди щира і справжня.
Заслужений артист України Олександр Папуша та його дружина Ірина вже понад 20 років разом і в театрі, і в житті. Люблять сімейний відпочинок і подорожі. Родина має дачу у Смиківцях. Тут вирощують квіти та городину. Пан Олександр столярує, інколи куховарить для найрідніших людей.
- Як і в театрі, так і поза ним, ми є звичайні люди, які клопочуться у своєму гніздечку, виховуючи дітей, намагаючись навчити їх виживати у цьому жорстокому світі, та попри все, залишаючи кожному місце для вибору, – каже чоловік. – Вони вчаться у нас, а ми в них. В дитинстві мені хотілося займатись чимось романтичним та незвичним. Виявилося, що тоді я просто не знав, що саме таким є театр! Але гра – це не завжди правда, а життя є правдою. Тому зіграти в житті дуже складно. Та й не потрібно цього робити, бо Режисеру зверху все видно!
Режисер драмтеатру, заслужений діяч мистецтв України В’ячеслав Жила дуже любить рибалити. Тому щороку виривається разом із синами та друзями на десятиденну риболовлю на Дністрі. Одного разу вони там навіть потрапили в об’єктив телекамери каналу «1+1».
- Щодня ми ловимо по 6-7 кілограм риби на один гачок, – розповідає чоловік. – Мені чомусь попадається лише дрібнота, яка йде на тараньку. Також варимо юшку, смажимо рибу і розмовляємо про театр. Так проводимо 10 днів спокою і тиші, подалі від цивілізації.
Ще одне захоплення пана В’ячеслав – автомобіль. Режисер дуже любить їздити на великі відстані на своєму «Опелі». Його він придбав на кошти від постановки вистави за кордоном.
В’ячеслава Жилу часто запрошують в інші театри ставити комедії. Кажуть, що він їх відчуває нутром. Але, як зізнається сам, попри те, що намагається бути оптимістом, все ж більше тяжіє до песимізму. В житті прагне завжди бути самим собою.
Заслужений артист України Сергій Андрушко 18 років займався викладацькою діяльністю на акторському відділенні Тернопільського національного педагогічного університету і весь цей час не мав вихідних.
Цікаво, що Сергій Андрушко дуже схожий на актора, який зіграв султана Сулеймана у телесеріалі «Величне століття». Тернополянин припускає, що, можливо, в роду були турки.
- Ще в п’ятому класі я написав у своєму творі, що хочу стати артистом, – розповідає пан Андрушко. – Був активним учасником художньої самодіяльності. Після восьмого класу поступив на хореографічне відділення культосвітнього училища. Потім два роки танцював у військовому ансамблі. Коли не зміг танцювати через травми, то вирішив стати актором. На той час брат саме закінчував театральний інститут. Я теж поступив, закінчив і вже 29 років живу і працюю у Тернополі.
До речі, вдома всю чоловічу роботу пан Сергій робить сам. Навіть з ремонтом квартири справився власноруч.
Директор драмтеатру заслужений артист України Борис Репка любить читати книжки теологічного і філософського змісту. В дитинстві мріяв стати співаком.
Заслужений артист України Микола Бажанов малим хлопчиною думав про безмежні космічні простори і ракети. Бабуся хотіла віддати його в суворовське училище, щоби продовжив справу свого дідуся і став військовим.
Мріяв стати космонавтом також й інший актор драмтеатру Юрій Черненко. Проте, коли трохи підріс, віддав перевагу професії лісника, а пізніше – вчителя історії. В результаті став актором. Любить дивитися фільми і читати книги. Відколи в нього народилось двійко діток, жартує, що їхнє виховання стало його хобі.
Дружина пана Юрія – актриса Наталія Черненко захоплюється фотографією, тому нерозлучна з фотоапаратом. Дитяча мрія – бути співачкою чи художницею.
Заслужений артист України Андрій Малінович займається спортом, любить біг, каже, що легка атлетика гарно прочищає мізки. Він, як і більшість його ровесників, хотів бути космонавтом або Джекі Чаном.
Його дружина - заслужена артистка України Оксана Малінович любить малювати. Це заняття відволікає її від проблем. У дитинстві мріяла бути стюардесою, потім вирішила пов’язати життя медициною і стати лікарем.
Попри те, що не всі актори Тернопільського драмтеатру реалізували свої юні мрії, та все ж на сцені вони змогли спробувати себе в різних професіях.
Щиро вітаємо весь колектив Тернопільського драмтеатру, театру актора і ляльки, акторів аматорських театрів Міжнародним днем театру і бажаємо нових творчих злетів і незмінних аншлагів!
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер