Василь Махно читав вірші про кохання, історію та пам’ятник собі

Ведучий творчого вечора одразу вказав на своєрідну роль Махна в українській літературі, представивши письменника „живим мостом між Нью-Йорком та Україною”. Поет справді живе в США значну частину часу і буває в Україні наїздами, щоб відвідати рідні місцини на Чортківщині. Планує об’їхати малу батьківщину і цього разу.

В Тернополі Махно читав свої нові вірші із збірки „Паперовий міст”.

- Така назва повинна нагадати про силу слова, яка поєднує людей через океани і материки, будує хиткий, але важливий спосіб розмови між різними людьми, націями, країнами, епохами, - каже поет.

Декламував Василь Махно любовну лірику та вірші, де переосмислював історію рідних теренів на фоні історії власного роду. Частина віршів природно була пов’язана із американськими реаліями – Атлантичним океаном, Брукліном. Цікаво, наскільки сильно Махно відчуває себе вписаним у контекст світової літератури. Другу частину нової книги він написав як творчий відгук на роботи знаменитого чилійського письменника Пабло Неруди.

Як і багато інших визначних поетів, Махно створив вірш про пам’ятник в свою честь. Тим самим він вписав себе в довгу традицію, яка тягнеться від давньоримського поета Горація, коли через образ пам’ятника поет роздумує над своїми життєвими здобутками і своїм місцем у пантеоні національної та світової літератури.

Письменник також розповів, що інтерес до України в США зменшився, однак революція 2014-2015 років остаточно утвердила образ України як місця, де люди постійно борються за свободу. В американській масовій свідомості закріпилось слово „Майдан”.

Юрій Матевощук, організатор фестивалю, побажав Махну отримати Нобелівську премію. Справді, в Україні літературних нагород, які б не відзначили своєю увагою письменника практично не залишилось. В 2015 році пан Махно отримав премію „Книга року” від української служби ВВС за дебютну прозову збірку „Дім у Бейтінг Голлов”. Новели, в яких передані життєві враження від перебування в Америці та Чорткові стали помітною подією українського культурного життя.

До речі, літератор розповів, що у наступному році сподівається видати складний, поліфонічний роман, дія якого буде відбуватися в трьох історичних епохах та поєднуватиме персонажів різних національностей і культур. В тому ж 2015-му він став фіналістом премії Шевельова за найкращу есеїстику. Отже, несподівано для самого автора, саме непоетичні жанри принесли йому в останні роки успіх.

Публіка тепло вітала Василя Махна у Тернополі. Оваціями приймала кожний прочитаний вірш.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.