Як літературне диво надихнуло письменницю Лору Підгірну по-особливому проводити презентації третьої частини пригод українського «Джеймса Бонда» Марка Шведа «Під чужим прапором».
У Тернополі подільська письменниця Лора Підгірна незвично представила свою нову третю книгу «Під чужим прапором» із серії «Пригоди Марка Шведа». Авторка запросила читачів на «Харбінські чаювання з Лорою Підгірною».
25 липня з 12.00 до 17.00 у книгарні «Буква» усі бажаючі могли попити справжнього, харбінського жасминового чаю і поспілкуватися з авторкою саги «Шведіана» в оточенні справжнього далекосхідного китайського антуражу – автентичного посуду, ліхтариків, розписаного китайськими художниками віяла, якому понад 150 років. Таким чином читачі зануритися в атмосферу Харбіну. Тим, хто придбав книгу, Лора Підгірна підписувала її і дарувала ексклюзивну листівку на згадку про цю подію.
До речі, Тернопіль став третім містом після Києва та Хмельницького, де вже відбулись презентації чергової книги пригод українського Джеймса Бонда. Після «Книжкового Арсеналу» Лора Підгірна представила свою новинку у центральній книгозбірні Хмельницького, тоді у нашому місті. Наступні «Харбінські чаювання» відбудуться у Львові.
Книжка «Під чужим прапором» написана у жанрі українського історичного вестерну. У ній ідеться про події 1928-33 років. Головний герой Марко Швед опиняється у Великій Британії, де працює спецагентом англійської розвідки. На нього чекають нові небезпеки, бо із таємними місіями він потрапляє у Харбін, на Далекий Схід і, навіть, до «совєцької Москви». Проте незалежно від свого місцезнаходження, все ж залишається лицарем Таємного Легіону українських спецслужб.
– Марка Шведа вирізняє вірність країні і дружині, – каже Лора Підгірна. – Він є людиною, яка має міцний стержень. І з кожним роком, з кожною книгою герой внутрішньо міцнішає. У третій – «Під чужим прапором» – Марко Швед втрачає юнацький романтизм, легкість. І на те є причини, адже епоха «салонної розвідки» завершилася і світ напередодні Другої світової війни.
Пригоди Марка Шведа вражають своєю реалістичністю та драматизмом. Тут повно небезпек, таємниць, є і кохання. Але головне – українська історія.
– Я хотіла створити українського Джеймса Бонда, – каже Лора Підгірна. – Наскільки мені це вдалося, – судити читачам. З кожною новою серією пригод Марка Шведа я намагаюся це звання супергероя підтвердити. Він наш земляк, подолянин. Його коріння – з роду князів Вишневецьких. Його родина була однією з небагатьох, які позиціонували себе у Кам’янці часів «Ніколаєвского ізобілія» українцями. Його життєвий шлях як розвідника УНР і Лицаря Таємного Легіону починається в смутні часи на початку ХХ століття, коли Україна здобуває незалежність, а потім її втрачає. Мій герой є тією людиною, яка обирає собі за мету служити Україні, українській справі, навіть якщо йому доводиться перебувати під чужим прапором.
Перша частина подій відбувається у Кам’янці-Подільському та Волочиську, друга – герой емігрує в Туреччину, Польщу, повертається в радянську Україну.
– У третій частині Марко Швед починає працювати у МІ-6 і саме там знайомиться з молодим журналістом, який пробує свої сили як спецагент, – Яном Флемінгом, – каже авторка. – Спільно вони їдуть до Харбіну. В них таємна місія, тож вони гарно і плідно працюють над поставленим завданням. Згодом події відбуваються у Москві, де проходить суд над британськими інженерами, яких звинуватили у шпигунстві.
У Марка Шведа, окрім місії від МІ-6, є ще свої завдання, пов’язані з українською справою. Тож на читачів чекає дуже багатогранний сюжет. У книзі є і романтична лінія.
– Я пишу так, аби після моєї книги читач захотів вивчати серйозну і справжню українську історію, – наголошує письменниця. – Саме тому свого героя поміщаю у реальні історичні події, поєдную вигадане зі справжнім. Мої книги – це не зовсім детективи, а український історичний вестерн.
Авторка зізнається, що третя частина їй далася важче, ніж дві попередні книги із цієї серії. Вона стала для неї справжнім випробуванням, бо потребувала серйозного пошуку інформації та достовірних історичних фактів. Письменниця консультувалася з експертами щодо зброї, військових нагород тощо. На її думку, книга буде цікава і чоловікам, і жінкам.
– Який же шпигун без жінки? – додає пані Лора. – Я цікавилася даними про українських розвідників. Вони, як правило, усі були одруженими і хорошими сім’янинами, адже мали тверду віру в Бога, тому християнську мораль та цінності дуже берегли. Для мого героя сім’я – понад усе, тож він сумує за Батьківщиною, своїм домом у Кам’янці, батьками. У третій частині Марко Швед одружений.
За сюжетом головного героя направили до Харбіну. Це місто у 1928-му році є мультикультурним і багатонаціональним. Адже після більшовицького перевороту туди рушили усі заможні росіяни, а вслід за капіталом і європейці з американцями. Кожна країна мала за честь мати там свою амбасаду, військовий гарнізон, власні торгові марки.
– Поважне місце у Харбіні займала і українська діаспора, – каже Лора Підгірна. – Справа в тому, що українці втікали від царату на Далекий Схід ще у XVII столітті. У ХІХ столітті там починається будівництво китайської східної залізниці, участь у якому брали й наші земляки, які поїхали туди в пошуках кращої долі. Тож ця територія – Зелений Клин – стала справжнім осередком української діаспори. Марка Шведа направили у Харбін з об’єднавчою місією. Він налагодив контакти з японськими спецслужбами. Насправді, у 33-му японський уряд дійсно співпрацював із Євгеном Коновальцем і всерйоз розглядав питання створення на Далекому Сході Далекосхідної Української Народної Республіки.
Саме у Харбіні головний герой знайомиться із екзотичною культурою Китаю та Японії і випиває у місцевих рестораціях не одну чашку жасминового чаю.
– Під час роботи над книгою сталося літературне диво – коли я захотіла відправити свого героя у Харбін і згадала про це на «Фейсбуці», а також згадала, що мені не вистачає інформації про це місто кінця 20-х років минулого століття, то мені у приватні повідомлення написала одна пані, яка читала мої книги і, як виявилось, є сходознавчинею, китаїсткою. Тож вона надала мені багато цікавої інформації про Харбін. Коли я відіслала їй вже видану третю частину «Шведіани», то отримала від неї розкішний подарунок – справжній жасминовий чай із Харбіну.
Письменниця сприйняла як знак того, що має поділитися цією екзотикою й атмосферністю зі своїми читачами. Так виник проект «Харбінські чаювання з Лорою Підгірною.
Авторка додає, що Марко Швед як герой «вже занадто живий», аби можна було зупинитися на третій книзі, тому планує видати 10 частин. Саме у десятій книзі її герой у віці 93-х років побачить вільну і незалежну Україну.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер
тарас
Володя Україна :)