Тут був широкоформатний кінотеатр та пам’ятник радянським льотчикам: як змінився «Східний» масив

Тут був широкоформатний кінотеатр та пам’ятник радянським льотчикам: як змінився «Східний» масив

Масив активно забудовували панельними багатоповерхівками у 1970-1980-х роках. Назва пов'язана з його розташуванням у східній частині міста. Ми відтворили ретро–фото мікрорайону. Дивіться, як змінилося місто!  

Бульвар Данила Галицького, до того як Україна здобула незалежність, називався бульваром 50–річчя СРСР. Там був кінотеатр «Комсомолець». Тепер тут працює Палац спорту.

Тернополяни пригадують, що тут було два кінозали – червоний та голубий.

Відео дня

– В червоному демонстрували нові фільми, так би мовити «прем’єри», – пригадує Ігор Яворівський. – Зал був розрахований на 595 глядачів. А голубий був в три рази меншим, мав 182 місця для глядачів. Демонструвалися повторно фільми попередніх років, дитячі кіносеанси. Також в цьому залі збирався клуб за інтересами «Десята муза». Обговорювались різні важливі теми того часу, після чого був показ фільму на цю тематику.

Світлана Липка пригадує, що цей кінотеатр був один з трьох у місті з широкоформатним екраном. Два інші – це кінотеатр «Україна», який був у приміщенні, де зараз ТЦ «Гранд» та кінотеатр ім. Довженка. Також у місті були ще кінотеатри. До прикладу, кінотеатр «Мир» у мікрорайоні «Новий Світ».

Це перехрестя сучасної вулиці Слівенської та проспекта Степана Бандери. Ось як виглядала будівля у 70–х роках і нині.

Так виглядало будівництво школи №14. Приміщення будувалося швидкими темпами протягом 7 місяців і залишилося зі значними недоробками, тому педагоги разом з батьками учнів, яких тоді було близько 800, недоробки будівельників мусили виправляти самі. Внутрішні роботи виконували цілий рік, оздобили стіни, покрили паркетом підлогу.

Це фото з масиву «Східний» 1972 року зроблено на проспекті Степана Бандери, тодішня вул. Леніна.

Пам’ятник радянським льотчикам демонтували лише після початку повномасштабної російсько–української війни. Корпус літака продали за 360 тис. гривень, а на виручені кошти закупили дрони для військових.

А ви пам’ятаєте, як змінився мікрорайон? Пишіть у коментарях!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (59)
  • Iryna Kut

    Так дивно, алею все це нібито було тільки вчора. Я дуже добре памятаю, коли були гуляння на бульварі, коли його відкривали. Там де кінотеатр на той час був котлован. Взагалі, « Комсомолець»  був довгобудом, але коли побудували, то всередині було дуже на ті часи! Крісла були як у театрі і дуже зручні, обтягнуті матеріалом по типу штучного велюра. У дворі будинку, де доросла бібліотека номер 4( що лицем до бульвару) була так звана Сифонна. Там набирали газовану воду у сифони, дуже було популярно у 70-і. Це біля «Каблучка», індпошиву взуття. У 2016-у заходила туди. Там шиють ТАКЕ взуття! Шикарне! Що ще: кулінарія була дуже гарна від ресторану тоді  Росія називався. А де церква, стояло довгі роки залізне оборудло зі словами слава КПРС 🙂. Нагадувало якісь перевернутий космічний корабель.
  • Людмила Радьо

    От тільки мозаїка на стіні Палацу спорту залишилася з радянських часів. На ній українці вітають «визволителів» хлібом і сіллю… Що тут ще скажеш…

    Iryna Kut reply Людмила Радьо

    Людмила Радьо мій будинок за тим кінотеатром, Галицького 18, прекрасно знаю цю мозаїку, все моє життя.

    Iryna Kut reply Людмила Радьо

    Людмила Радьо на ті часи ця тематика була скрізь. Переважно пересічні громадяни не звертали уваги на деталі. Почали тільки після 91 року….

    Людмила Радьо reply Людмила Радьо

    Я нічогісінько не тямлю в монументальному мистецтві, але розумію, на чиє замовлення була виконана ця мозаїка. Просто сам сюжет є для мене неприємним і навіть болючим. Кого вітає українка у вишиванці?  Того, через кого вдягне чорну хустку і виплаче очі?

    Iryna Kut reply Людмила Радьо

    Людмила Радьо можна було б зірочки вишкрябати, але то є витвір монументального мистецтва під назвою мозаїка, і мабуть автор ще живий… . І якщо автор ще живий, то він може подати скаргу по-перше. А по-друге, то все ж таки витвір мистецтва. Єдине, що. Одна зробити, то повісити дошку з історичними поясненнями що та як для тих, хто хоче ту мозаїку зішкрябати.
  • Konstantin Savchuk

    Спочатку це була вулиця Київська, а потім став Бульвар 50- річчя СРСР. Здається на той час це був єдиний бульвар в Тернополі, бо всі говорили просто " на бульварі" без уточнень.

    Iryna Kut reply Konstantin Savchuk

    Konstantin Savchuk а що, у центрі то не був бульвар Шевченко на той час?
  • Бодя Олегович

    Для чого ця інформація??? ви за совєтами скучили, чи вживаєте там щось бл.дь?

keyboard_arrow_up