Відомі євреї Тернополя

Головний рабин Праги, рабин в Амстердамі, автор першої філософії єврейської історії, перший єврейський фармацевт імперії Габсбургів і автор першого роману на івриті – долі усіх цих людей пов'язані з Тернополем. Проте навіть їхні могили у нас забуті.
Відомі євреї Тернополя

 

Знаним у всій Європі єврейським осередком був Тернопіль уже у XVIII та ХІХ ст. Тут гуртувалися юдейські діячі, яких охоче запрошували громади багатьох країн. Натомість у місті часто цих людей не цінували.

“Привіт. Бабад, Раппопорт, Крохмаль, Сімха Пінскер”, - ось такі відповіді можна отримати від знавців історії нашого міста у відповідь на запитання “Кого з тернопільських євреїв можна вважати відомими?”.

Але й ці прізвища – лише верхівка айсберга великого юдейського середовища, що існувало у місті до Другої світової. Уже у XVII ст. в Тернополі жили 300 єврейських родин. А на початку ХХ ст. євреїв було вже 14 тисяч. Приміром, Бабади – ціла династія тернопільських рабинів, які писали коментарі до Старого Завіту. Відомі Йошуа-Гешель Бабад, Йозеф Бабад та Менахем Моніш Бабад.

“Приступаючи до святої для мене роботи писати слова на папері замість створення пам'ятника моєму Тернополю, я відчуваю, як у моїй пам'яті з'являються близькі та дорогі для мене образи вбитих, замучених, спалених, що осяюють мені темряву тієї епохи сяйвом своїх душ, - писав доктор Гілель Зайдман в “Енциклопедії єврейських громад у Польщі”. - Не будуть більше святкувати свята у будинку “рабі з Меджибожу”, що на вулиці Тарновського, і не розгорнуть Тору в свято дарування Тори у домівках рабінів. Рабіни Яаков Шаліто та Гішель Бабад не збиратимуться до наради у мідраші м'ясників та водовозів...”

Бабади були настільки шанованими, що на їхню честь навіть назвали одну з місцевих вулиць. А от рабин Аріє Льоб бун Саул, на відміну від Бабадів, не написав жодної книги. Одначе богословські промови цього чоловіка, що жив у 1690-1755 роках, були настільки мудрими, що його запросили аж до Амстердаму. І раббі виїхав, адже у Тернополі проти нього виступила частина громади.

Більше знаним серед істориків, якщо судити за згадками у книгах, був тернопільський просвітитель Йосеф Перль. Він жив у 1733-1839 роках і в 1813-му відкрив першу в Галичині єврейську світську школу. Ще одна заслуга Перля – запрошення у Тернопіль рабина Рапопорта, одного із засновників Галицької історичної школи. Але знову у єврейській громаді пішло не все добре.

“Вибраний за сприяння Й. Перля рабином Тернополя у 1837 р. Єґуда Лейб Раппопорт зіткнувся з нападками щодо себе навіть у пресі та спеціальній літературі... - подає історик Володимир Окаринський у статті “Формування наукового середовища і розвиток науки в Тернополі (ХІХ – 30-ті рр. ХХ ст.)”. - Після смерті свого покровителя Перля Рапопорт був змушений покинути Тернопіль (1840) і став головним рабином Праги. Тут він почав видання давно задуманої ним енциклопедичної праці, і його справедливо вважають одним із творців сучасної єврейської науки”.

Рапопорт жив у 1790-1867 роках. Його сучасником був ще один історик – Нахман Коген Крохмаль, що жив у 1785-1840.

 

“Він народився не у Тернополі, а у Бродах... Потім одружився з дочкою багатого купця Габермана, мешкав із родиною тестя у Жовкві... - пише Тарас Возняк у №63 часопису “Ї”. - Надмірне навчання підірвало його здоров'я, тож 1808 року перебирається до Львова, щоб трохи його поправити. Тут він зустрічається з раббі Рапопортом. Їхня дружба стала дуже плідною для єврейського відродження у Галичині”.

Згодом Крохмаль перебрався у Тернопіль.

“Крохмаль – один з перших єврейських мислителів, що звернувся до історії “з метою пізнання нашої сутності і нашої історії”, - йдеться в “Єлектронній єврейській бібліотеці”.

На погляди цього філософа дуже вплинув Гегель. А сам Крохмаль був похований у Тернополі на старому єврейському кладовищі. Тепер на цьому місці – будинки вул. Острозького, на горі над вул. Колонтая.

З істориків-євреїв відомим тернополянином був ще й Сімха Пінскер. Жив він у 1801-1864 роках. Намагався займатися бізнесом, але невдало. Відтак Пінскер виїхав до Одеси, де заснував школу. Водночас досліджував старовинні манускрипти народу караїмів, що принесло йому світову славу. Відтак вчений осів у Відні.

Але не одними рабинами, філософами та істориками був знаний старий Тернопіль серед юдеїв. Приміром, Мендль Сатановер (1749-1826 рр.) писав популярні книги навіть про приполярні моря. Одна з таких книг - “Морські подорожі”. Проте чи не найзнанішим тернопільським євреєм у ХІХ ст. став Міхаель Перль – гуманіст, перший юдей Австрійської імперії, який отримав диплом фармацевта. Про це згадує Любомира Бойцун у книзі “Тернопіль у плині літ”. Особа Перля-молодшого заслуговує на окрему статтю.

Коментарі (1)

Ви не авторизовані

  • Anonymous

    Прикольна стаття! Цікаво і легко читається, а головне відкриває ті сторінки Тернополя, які мало кому відомі. Ми маємо бути гордими тим, що наше місто, нехай не довго, але було батьківщиною великих людей. Нам варто розуміти, що Тернопіль - був, і впевнений ще буде, певним культурним та науковим осередком Європи)))
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook