- Школа після довгих канікул - це завжди нелегко, але коли вчитель і діти зустрічають одне одного знову на навчанні, діляться позитивом, посмішками та смішним історіями, це я вважаю головною причиною дитини йти до школи, - розповідає вчитель Євген Серков. - Бо на мою думку, головна мотивація дітей йти до школи це веселий, цікавий вчитель та шкільні друзі.

А що стосується батьків першокласників, на думку вчителя, то їм треба вести дитину до школи, зустрічати після школи в ігровій формі, тому що для дитини з шести років до десяти років все краще сприймається в грі.

Як налаштувати дитину на робочий настрій?

 - Збори до школи - це ж справа довга, яка давно почалася - з вибору школи чи здачі документів до школи по місцю реєстрації. То вже і є «налаштуванням» дитини до школи. Непрямим, але дуже впливовим, - пояснює психотерапевт  Ірина Сіткарьова. - Якщо розмова про школу у батьків викликає сильне занепокоєння чи роздратування, то і буде впливати на настрій першокласника. Якщо почуття батьків до школи здебільшого можна описати як впевненість, цікавість, довіру - то ж з цим і сама дитина піде до школи.

Як пояснює психотерапевт, якщо дитина досягла стадії розвитку, яка називається «шкільна готовність», то і мотивувати її не треба, бо їй самій цікаво і вчитися і знайомитися з новими дітьми. Якщо цього немає, то вже питання до консультації батьків з фахівцями - педагогами, психологами.

- Важливо, щоб були слова батьків: «Ми з тобою, ми віримо в тебе, ти впораєшся» , - каже фахівець. - Потрібно, щоб вони були від душі і дитина чула їх не лише напередодні 1 вересня.

Що робити, якщо дитина йде до школи вперше, або переходить в інший навчальний заклад

- Потрібно поділитися власним позитивним досвідом навчання. Згадати веселі, позитивні історії, пов’язані зі школою: смішні пригоди, різні ситуації, - рекомендує психолог Наталія Бень. - Розкажіть дитині, як це було у вас. Трьох-чотирьох успішних прикладів буде цілком достатньо.

Також, як радить психолог, разом з дитиною змоделювати позитивні ситуації майбутнього навчання.

- Простіше кажучи, пофантазувати: “Завершуються в тебе уроки, а там – тренування у спортзалі.” Як ніби ви заздалегідь мрієте з вашою подругою/другом про відпочинок – ви словесно моделюєте те, як добре вам буде. Так само варто змоделювати і шкільне навчання з вашою дитиною.Разом створюєте мрію про школу, - каже фахівець.

Також Наталія Бень радить, перед початком занять зайти на гостьовий візит до школи: пройтись по коридорах, дізнатися, де стадіон, актова зала, їдальня, подивитися кабінети, привітатися з майбутніми вчителями.

- Це потрібно для того, щоб дитина відчула себе комфортно та безпечно на новій невідомій території, - каже психолог.

І попередньо дитині потрібно встановити графік, дотримуватися гігієни сну.

- Графік роботи і відпочинку забезпечить комфорт маленькому організму, - каже фахівець. - Так дитина матиме сили і на навчання, і на спілкування. 

Що робити, якщо дитина має продовжити навчання у вже своїй школі, але не хоче туди йти

 - Потрібно з’ясувати, у чому причина: нестача сну, некомфортна атмосфера, конфліктні ситуації, складнощі з якимось предметом, - продовжує співрозмовниця. - Далі потрібно вирішити цю проблему. Підтримайте і допоможіть. Достатня кількість відпочинку, розмова з вчителями, розмова з самим школярем – діяти в залежності від ситуації. Важливо не затягувати, не відкладати, а навпаки, одразу й оперативно розв’язувати задачі, які виникають в процесі навчання.

Безпосередньо під час навчання потрібно відразу виключити ненормований графік, конфліктні ситуації, неуспішність з певних предметів, дискомфорт дитини. І в свою чергу налагодити і підтримувати: режим сну, графік, хорошу атмосферу в сім’ї.

Також завжди можна отримати кваліфіковану допомогу й проконсультуватися з професіоналом – зі шкільним або з іншим психологом, якому ви довіряєте, каже Наталія Бень.

Мотивувати потрібно на власному прикладі

Вчитель Володимир Сокіл розповідає, що мотивувати дитину потрібно за принципом: роби як я.

 - Якщо в родині ввічливо і відповідально ставляться до виконання обов'язків, то і малеча буде відповідати своїй родині, - каже вчитель. - Звичайно ж завдання вчителя і батьків створити умови для прояву можливостей дитини, для розуміння навчального матеріалу, для осмислення і творчої репродукції отриманих знань.

Попередньо потрібно привчити дитину до праці, робочого ладу (відповідно до віку і психотипу), продумати систему (варіанти вербального і невербального) заохочення, подбати про режим, спокій і затишок дитини, каже Володимир Сокіл.

 - Останнім часом сюсюкання, загравання з дитиною, неправильна ієрархія в сім'ї негативно позначаються на ставленні дитини до школи, - каже вчитель. - Отже, що потрібно? Спокій, вдумливість, відповідальність і промовляння з дитиною завдань і проблемних питань.

А першокласнику батьки повинні показати свою радість і підтримку важливих починань маленького вченого, мислителя, співака, математика, художника чи будь-кого іншого, каже Володимир Сокіл.