Аборти – «за» чи «проти»

Консультант Надія Хомінська показує на макетах у натуральну величину, як виглядає плід на різних тижнях вагітності. «Малюку», який жінка тримає у руках, 30 тижнів і він уже готовий до пологів

40-річна тернополянка після операції з видалення пухлини мозку завагітніла. Їй говорили: «Ти не виносиш цю дитину, ти можеш померти, роби аборт».

Навіть священики не зважувались радити жінці не робити аборту. Та сама вона вважала неприпустимим перервати вагітність. Вирішила народжувати. Зараз її синочок пішов у перший клас. Із жінкою теж усе добре.

Цю історію розповідає консультант тернопільського консультативного центру Благодійного фонду «Дар життя» Надія Хомінська. Жінка вже 22 роки в русі «За життя». І вважає, що нема причин для вбивства дитини. Це, каже, лише наш егоїзм.

-  Я не знаю такої причини, за якої ми могли б піти проти Бога, котрий сказав: «Не вбий», - каже пані Хомінська.  

У Польщі протестували

Нещодавно перед важким питанням вибору – заборонити аборти повністю чи ні - постала Польща. Та подібні дискусії точаться і в Україні.

Загальнонаціональний страйк жінок під назвою «чорний понеділок» 3 жовтня відбувся у багатьох польських містах. Таким чином польки протестували проти прийняття змін до закону про заборону абортів у Польщі. Згідно з цим законопроектом, у Польщі повинні скасувати так званий абортний компроміс, який діє зараз і дозволяє позбуватися плоду у випадку зґвалтування, серйозної генетичної вади чи загрози життю вагітної. Та масові протести змусили урядовців змінити свою думку. Відтак повної заборони абортів у Польщі все таки не буде.

Як повідомляє Amnesty International, діючий польський закон про аборти і так є одним із найсуворіших у Європі. В Україні ще з 2013 р. у Верховній Раді теж  перебуває на розгляді законопроект щодо обмеження абортів.

12 тижнів – сформована дитина

- У нас законопроект про обмеження абортів існує, і вже багато разів його подавали на розгляд, але постійно відхиляють, - каже Надія Хомінська. –

І жінки-депутати говорять, що аборт - це право жінки, зовсім не розуміючи, що дитина теж має право на життя. Якщо Бог допускає, щоб у жінки з’явилася дитина з вадами, то вона повинна це прийняти. Бо все, що Бог робить, він робить для добра. Для чого? Щоб жінка у цьому випробуванні зупинилася, відкрила очі та довірилася Богові. Бо якщо не довіриться, то за цією проблемою прийде інше випробування.

Надія Хомінська наводить приклад трагедії, до якої призвів аборт.

- Дівчинка завагітніла у 15 років і мама потягнула її на пізній аборт – у 26 тижнів, - розповідає вона. - Це термін, коли достроково народжену дитину уже можуть виходити. Після аборту дівчинка померла. До речі, у 7 тижнів дитина вже навіть рухається, має серце, мозок. У 12 тижнів вона повністю сформована, у неї розвинені всі органи і системи, щоб забезпечити свою життєдіяльність. У 20 тижнів дитинка має органи чуття і реагує на те, що діється навколо неї. 

Абортів набагато менше

Повна заборона абортів ні до чого доброго не призведе, вважає завідувач консультативної жіночої консультації з центром планування сім’ї  «Тернопільського обласного клінічного перинатального центру «Мати і дитина» Павло Кашуба.

- Ми пережили це в Радянському Союзі, тоді аборти до середини 50-х років були заборонені, - каже пан Кашуба. - Робили дуже багато кримінальних абортів. Це тягнуло за собою материнську смертність. Я особисто виступаю проти абортів, але цілковита їх заборона – це не вихід. Потрібно, щоб суспільство було готовим до того, щоб цього не робити. Адже є дуже багато ускладнень і навіть летальних наслідків. Усе залежить від того, на якому терміні переривають вагітність. Доцільніше проводити щоденну планову роботу, для того, щоб зменшити кількість абортів. Ми саме це і робимо.

У Сімейному кодексі України йдеться, що лише жінка приймає рішення, що їй робити з вагітністю до 12 тижнів. До речі, в останні роки на Тернопіллі кількість абортів суттєво зменшилась.

- У 1997 році в області було 8-10 тисяч артифіціальних (за бажанням жінки - прим. ред.) абортів, - каже пан Кашуба. – У 2015 році - 1283 аборти. З них за бажанням жінки – 590, 34 - за медичними показами від 12 до 22 тижнів, решта – викидні.

Коли є медичні покази

У статті 291 Цивільного кодексу України чітко встановлено медичні покази до переривання вагітності. Стосуються вони як жінки, так і плоду.

Аборт рекомендований (виправданий), коли у жінки є важкі соматичні захворювання. Тоді вагітність може загрожувати життю жінки. Це перенесена під час вагітності краснуха, ВІЛ, важкі форми туберкульозу, злоякісні новоутворення, хвороби ендокринної системи, розлади психіки та поведінки, шизофренія. Або ж у дитини – вади розвитку, несумісні з життям чи такі, що ведуть до глибокої інвалідизації.

Є також соціальні покази – вік вагітної, менше 15 років і більше 45-ти. Також вагітність переривають внаслідок зґвалтування.

- Та навіть у таких складних ситуаціях вибір за жінкою, - каже Павло Кашуба. - І у нас є випадки, коли жінки вирішують народжувати, незважаючи на те, що за медичними показами ми їм рекомендуємо переривання вагітності з 12 до 22 тижнів. Бо після цього терміну - це вже пологи.

Загалом попередити проблему набагато простіше і на це не потрібно великих коштів, вважає фахівець. Просто треба, щоб кожен лікар сумлінно ставився до своїх обов’язів, проводив бесіди та консультації з жінками, а вони щоб були уважнішими до себе. Тоді абортів буде менше.

— Забороною ми не можемо вирішити проблему, - наголошує лікар. - До речі, у нас це питання теж піднімали на рівні держави. Як не крути, завжди знайдуться медики, які робитимуть аборти підпільно. Або жінки поїдуть в інші країни. Я за те, щоби не забороняти аборти, а зробити суворішими умови їхнього дозволу. Не так, що жінка собі захотіла. Чому небажана вагітність? Хіба зараз брак інформації, малий вибір контрацепції? Якщо вона не хотіла вагітніти, чому не застосувала спіраль чи гормональні методи контрацепції? Адже є багато жінок, які потерпають від безпліддя і хочуть завагітніти, а ми докладаємо максимум зусиль для цього. Але є моменти, коли ми не можемо допомогти. Як батько, дідусь, лікар, я за те, щоб вагітність пройшла легко та завершилася пологами, щоб народилася здорова дитина, яка буде радувати всю сім’ю. Але якщо жінка народжує, наперед знаючи, що дитина буде з інвалідністю або за півроку помре, - це дуже важко. Адже залишитись наодинці з дитиною-інвалідом у нашій державі нині дуже складно. Загалом кожна жінка, перш ніж робити аборт, має дуже добре подумати. Адже людина - не машина, і реакція організму може бути неочікуваною. 

Коментар

Володимир МОРОЗ (34 р.), релігієзнавець, експерт із соціального вчення церкви:

— Дебати щодо абортів — один із випадків, коли, за моїми спостереженнями, надзвичайно багато його учасників не знають, про що саме йдеться, але відчувають обов'язок щось сказати. Тут слід враховувати, що релігійні організації говорять не про заборону абортів як самоціль, а про потребу захисту життя кожної людини з моменту її зачаття до смерті. Усі прагнуть, щоб їхнє життя було захищеним і Церква, яка вважає кожну людину образом Божим, прагне створити такі умови. Тут виникає питання: ви хотіли б, щоб вас абортували? На захист ненароджених дітей релігійні організації в Україні виступали багаторазово. Були як заклики заборонити аборти, так і заклики захистити право на життя. Таку пропозицію змін до Конституції України пропонувала Всеукраїнська рада Церков і релігійних організацій у 2015-му. Ініціатива захистити життя ненародженої дитини не є закликом заборонити аборти. Ще з 2013 року на розгляді у Верховній Раді є законопроект про обмеження абортів, але не заборони, як неправдиво пишуть деякі видання. Автори документа пропонують залишити три випадки: якщо вагітність загрожує життю вагітної; якщо є медпокази через патологію плоду, несумісної з життям після народження дитини; якщо в судовому порядку доведені факти зачаття у результаті зґвалтування. Якщо проект приймуть, то в Україні буде так, як тепер у Польщі, де протестують проти скасування документа. Звісно, у Польщі є прихильники того, щоб послабити законодавство. Тоді воно теоретично могло б наблизитися до українського. У нас же абортувати дитину — називати ненароджених плодом, як на мене, є лишень заміною незручного терміну на умовно “м'якший” — можна не тільки через медпоказники, а й через соціальні. Це, наприклад, коли вагітна сидить без роботи і думає, що не прогодує дитину, або має інших дітей, тому ця — небажана. Однозначну характеристику таких випадків дати годі. Альтернативою абортам може бути “Вікно життя”, яке у Тернополі є також. Але у нього дітей ще не клали. Вочевидь, у сучасній українській культурі комфортніше зробити аборт і далі ходити святити паски до церкви, аніж народити (Церква акцентує — зберегти життя) і віддати на всиновлення. Річ у тому, що люди схильні турбуватися тим, “що скажуть інші”. З іншого боку, приблизно кожна десята сім'я в Україні своїх дітей мати не може. На всиновлення стоять черги. Ще раз наголошу, що проектів заборони абортів в українському парламенті наразі немає.

Із соцмереж

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.