Біжимо за тих, хто бореться: у Тернополі провели благодійний напівмарафон MHP Run4Victory (новини компаній)

Біжимо за тих, хто бореться: у Тернополі провели благодійний напівмарафон MHP Run4Victory (новини компаній)

Понад 1100 учасників взяли участь у забігу на різні дистанції. Все для того, щоб допомогти 44-й окремій артилерійській бригаді. Участь взяли професійні спортсмени та аматори. Також долучилися наші захисники. Дивіться, як усе відбувалося! 

Від ранку на Театральному майдані зібралися чимало людей у суботу, 7 червня. На площі розгорнули наметове містечко з різними локаціями та зоною старту і фінішу для забігу. 

Подію організували група підприємств Західного Хабу МХП, Благодійний фонд «МХП-Громаді» та спортивний партнер NewRun.

Компанія МХП вже третій рік поспіль проводить благодійні забіги в Тернополі. Саме з Файнозабігу у 2023 році в Тернополі розпочалась велика традиція, яка з кожним забігом охоплює міста і учасників по всій Україні.

 – Ми продовжуємо нашу сталу традицію з організації таких забігів на підтримку військових. Тернопіль для нас – особливе місто, оскільки саме тут розпочалась серія забігів, – розповідає директор Західного Хабу МХП Віктор Корягін. – Культура спорту розвивається і ми можемо це побачити, адже минулого року в нас було трохи більше 500 учасників забігу, а цьогоріч – понад 1000. 

Взяли участь у забігу не лише тернополяни, а і мешканці інших регіонів, серед яких є чимало працівників МХП, каже Віктор Корягін.

Розпочали забіг з виконання Гімну України та вшануванням наших Героїв, які загинули захищаючи нас від російського загарбника. 

Організатори розповідають – такі забіги допомагають підтримати наших захисників. Виручені кошти з реєстраційних внесків спрямують на закупівлю необхідного обладнання для 44-ї окремої артилерійської бригади ім. Данила Апостола.  

Також під час заходу проводили благодійну безпрограшну лотерею та аукціон.

«Це вже третій захід серії забігів MHP Run4Victory, які ми проводимо цьогоріч в різних містах України, розказує  Уляна Баранова, керівниця групи соціального розвитку БФ «МХП-Громаді». – Усі кошти з реєстрацій і донатів у кожному місті ми спрямовуємо на потреби місцевих військових бригад. 

Щоб заохочувати нових учасників – переможців забігу нагороджують грошовими призами та подарунками від партнерів. Також всі учасники, хто впорався зі своєю дистанцією отримували пам’ятні медалі. 

– Учасники долали дистанції 21, 10, 5, 2 кілометрів, а наймолодші – 100 та 500 метрів. Ми розробляли траси, враховуючи особливості міста, кількість учасників та погодні умови. Протягом маршруту також ми облаштували охолоджуючі арки, пункти гідратації. Волонтери допомагали учасникам впродовж траси безпечно його здолати, – каже директорка NewRun, спортивна організаторка MHP Run4Victory Оксана Сученко.

Серед учасників – ветерани, які проходять реабілітацію в центрі UNBROKEN Ukraine. Вони разом з іншими ветеранами взяли участь в інклюзивному забігу «Люди Титани».

Володимир «Будда» Рудковський, ветеран, амбасадор та ментор реабілітаційного центру Unbroken:

«Такі події, як серія забігів MHP Run4Victory дуже важливі для нас, для ветеранів, які проходять реабілітацію після важких поранень. Це не просто про спорт. Це – про соціалізацію, про повернення до мирного життя, про можливість знову відчути себе частиною суспільства. Тут нас бачать, з нами вітаються, фотографуються, дякують – і це додає сил. Дякую соціально відповідальному бізнесу за такі заходи і можливість до них долучитись.

Вже не вперше біжить в MHP Run4Victory молодший лейтенант 44-ї окремої артилерійської бригади Андрій Череватий.  

 

– Я біг 5 кілометрів, щоб підтримати бригаду, в якій я вже сім років. Такі заходи дуже важливі, адже вони допомагають підтримати військо. Це нас об’єднує, тому такі заходи потрібно проводити, адже вони допомагають нам наблизити перемогу, – каже Андрій. 

Під час заходу пройшов благодійний аукціон з унікальними лотами від 44-ї бригади: бригадним прапором, тубусом від артилерійського заряду, пам’ятною плакеткою. Також усі охочі долучились до безпрограшної лотереї на 1000 лотів, зробивши донат на підтримку бригади.

З реєстраційних внесків учасників було зібрано 665 тисяч гривень, за які Благодійний фонд «МХП-Громаді» закупив 8 дронів DJI Mavic 3 Pro. Їх було передано військовим бригади безпосередньо в день забігу. Усі подальші надходження з реєстрацій та донатів також будуть використані для потреб бригади.

Організатори кажуть – такі заходи продовжать проводити і сподіваються, що щороку вони ставатимуть більш масштабними. 

Подію організували група підприємств Західного Хабу МХП, Благодійний фонд «МХП-Громаді» та спортивний партнер NewRun за підтримки Тернопільської міської ради.

Інформаційний партнер — новинний портал "20 хвилин"

Коментарі (4)
  • Yuriy Koval
    Тобто виходить що Гетьман Данило Апостол отримав нагороду Олександра Невського ???того самого Невсього який із росії ??? а як щей і це тоді розуміти ???

    О́рден Святого Олександра Невського — державна нагорода Російської імперії у 1725—1917 роках. Започаткована російською імператрицею Катериною I. Названа на честь Олександра Невського. Третій російський орден після ордена Святого Андрія Первозваного й жіночого ордена Святої Великомучениці Катерини.
    Знак ордена являв чотирикінцевий прямий хрест з кінцями, що розширяються, й характерними двоголовими орлами, розміщеними між кінцями хреста. В центрі хреста розміщувався круглий медальйон із зображенням кінної фігури Олександра Невського. Також до знаків ордена належала срібна восьмипровенева зірка з девізом ордена «За труды и отечество».
  • Yuriy Koval
    Хтось взагалі читав його біографію та походи і під ким він взагалі був ???
    Данило Апостол
    Гетьман Війська Запорозького
    (на території Лівобережжі)
    1727 — 1734
    Монарх: Петро II
    Анна Іванівна
    Попередник: Павло Полуботок
    Наступник: Кирило Розумовський
    Прапор 20 -й Миргородський полковник
    1683 — 1727
    Попередник: Іван Дуб'яга
    Наступник: Павло Апостол
    Народження: 4 (14) грудня 1654[1] або 4 (14) грудня 1658[2]
    Сорочинці, Миргородський полк, Гетьманщина
    Смерть: 17 (28) січня 1734[1][2][3]
    Сорочинці, Миргородський полк, Гетьманщина
    Причина смерті: кардіоплегія
    Країна: Річ Посполита
    Релігія: православ'я
    Освіта: Києво-Могилянська академія
    Рід: Апостоли
    Батько: Апостол Павло Охрімович
    Шлюб: Уляна Іскрицька
    Діти: Петро Апостол, Горленко Марія Данилівнаd, Апостол Павло Данилович і Жураківська Ганна Данилівнаd
    Нагороди:
    Орден Святого Олександра Невського
    CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
    Роботи у Вікіджерелах
  • Yuriy Koval
    Дани́ло Апо́стол (нар. 4 (14) грудня 1654[4] — 17 (29) січня 1734[4]) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова Гетьманщини на території Лівобережної України (1727–1734). Представник козацького роду Апостолів волоського походження. Син Павла Апостола. Народився на Полтавщині. Двічі обіймав посаду миргородського полковника (1682–1686, 1693–1727)[4]. Учасник азовсько-дніпровських походів 1695–1696 року, організованих Московією до османських володінь у Північному Причорномор'ї. 1696 року розбив на річці Ворсклі кримського хана Селіма І та прокримського гетьмана Петрика[4]. Брав участь у Північній війні 1700–1721 років проти Швеції. 1701 року призначений наказним гетьманом, водив козаків до Ліфляндії, відзначився у битві під Ераствером. 1704 року делегований Петром І на чолі 3-тисячного корпусу козаків на допомогу королю Речі Посполитої Августу II. 1705 року брав участь у битві під Варшавою, але через сварку із московським командуванням самовільно повернувся в Україну[4]. 28 жовтня 1708 року підтримав союз гетьмана Івана Мазепи з Карлом ХІІ проти Москви, але 21 листопада перейшов на бік царя Петра І[4]. Зберіг за собою полковницький уряд і маєтності. Командував козаками в ранзі наказного гетьмана в Прутському поході 1711 року та Перському поході 1722 року. Втратив око в боях під Дербентом. 1723 року був серед підписантів Коломацьких чолобитних до Петра І з проханням ліквідації Малоросійської колегії та відновлення козацьких прав і вольностей[4]. Через це 1724 року арештований за наказом царя і ув'язнений у Петропавлівській фортеці[4]. Звільнений після смерті Петра І, але рік пробув під вартою в Санкт-Петербурзі. 1 (12) жовтня 1727 року обраний гетьманом на старшинській раді[4]. У відповідь на чолобитну російському царю Петру ІІ з проханням розширити автономію Війська Запорозького, отримав від нього «Рішительні пункти», що обмежували козацьке самоврядування. Керував країною під наглядом російського резидента[4]. Провів адміністративну, судову і земельну реформи. Помер 1734 року у Великих Сорочинцях. Похований у збудованій ним Спасо-Преображенській церкві.
  • Читач41
    Якби відвідали дитячий будинок або поспілкувалися зі знедоленими дітьми  в школі-інтернаті та зібрали кошти і привезли цим нещасним дітям в подарунок - толку було би більше.

keyboard_arrow_up