Ще тиждень тому життя малого Руслана висіло на волосині – кілька діб він провів у реанімації. Згодом його перевели до хірургії. Щодня хлопчик терпить чималий біль під час процедур і перев’язок. Але вже каже, що дуже хоче додому, щоб його скоріше виписали. Непосидючому хлопчиськові затісно в лікарняній палаті.
Такий жах, який пережила родина тиждень тому, й у страшному сні не насниться.
Нагадаємо, трагедія сталась у с. Юськівці Ланівецького району. Зранку в кімнаті, де стояла труна з покійним дідом Мироном – батьком Юрія, - зайнялась свічка. Від неї – труна з тілом покійного. Від них – кімната, потім друга.
В цей час батько вийшов шукати людей для проведення похорону. Бабуся, вдова покійного – вийшла на подвір’я у господарських справах. 10-річний Руслан в цей час спав у сусідній кімнаті.
Саме бабуся побачила, що хата горить. Вибила шибку і влізла до кімнати. Малого на ліжку не було. Жінка побачила онука, який лежав на землі – обличчям до підлоги, накривши голову руками. Він був без свідомості. Як згодом розповів сам малюк, він почув тріскіт у хаті. Побачив як горить. Вікна були зачиненими, відкрити він їх не міг. Двері вже горіли. Малий тоді згадав, як бачив щось подібне у фільмах. Заліз під ліжко і накрив голову руками – навхрест.
Бабуся взяла його на руки і кинулась до вікна, де передала онука людям. Викликали швидку, лікарі забрали малого пацієнта до реанімації.
- Тіло батька добряче обгоріло, там, де голова – до кістки, - ми передаємо слова Юрія лише частково. З етичних міркувань всі подробиці подій, які розгортались того ранку в будинку цієї родини, публікувати не можемо.
Діда Мирона поховали того ж дня – у неділю. Тим часом медики робили все можливе, аби врятувати малого.
- Це все пусте, воно забудеться, і хату помаленьку впорядкуємо, - каже Юрій. – Вчора (16 травня – прим. авт.) староста зібрав людей, прийшли здерли всі стіни. Потім їх помалюємо. Швагер світло проводить. Люди позносили зі старих хатів вікна. Так, вони старенькі, але й такі підуть. Головне дірки закрити.
Одягу для сина вже не потрібно – люди і з села нанесли, і в лікарню стільки, що доведеться ще одну сумку купувати, щоб все перевезти, вже несміливо жартує Юрій. І пригадує, як в хаті вигоріло все – навіть в лікарню малий їхав в тому, що дали люди.
- З миру по нитці – і все відновимо. Ми не перестаємо дякувати всім, хто допомагає. Дай Бог, щоб людям повернулось все сторицею. Так, роботи ще багато, її вистачить ще надовго. Але помаленьку все зробиться. Он вчора лишень забрав свідоцтво про смерть батька – раніше було не до цього. Головне, що син одужує.
Мати хлопця вже знає про трагедію. Але не бачила свого сина, бо, каже Юрій, сама лікується. Нагадаємо, жінка вже давно позбавлена батьківських прав. І Юрій виховує малого Руслана сам.
Зараз у лікарні з Русланчиком здебільшого рідна тітка малого – вони з татом хлопчика змінюють один одного. Приїхала провідати малого пацієнта і його хресна мама. Вона дізналась про трагедію, до речі, від журналістів. І тоді повідомила всім родичам і знайомим, хто не знав про пожежу у Пирчів.
Картковий рахунок ПриватБанку: 4149 6293 8174 9886, Пирч Юрій Миронович (батько постраждалого Руслана). Телефон Юрія 096 666 72 59.
Читайте також Руслан, який обгорів, коли спалахнула труна діда, уже бігає
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
Надя Лонкевич
Хай щастить.
Оксана Шкоропад
Светлана Светлая
Людмила Гладиш Хащук