Громада Малого Ходачкова та Костянтинівки бореться за власні землі та добивається відставки сільського голови

Нагадаємо, громада Малого Ходачкова та Костянтинівки Тернопільського району обурена тим, що їхні землі приватизовують чужі люди. В той час, коли АТОвцям з цих сіл виділяють землі на трясовині. П'ятеро учасників АТО з Малого Ходачкова та Костянтинівки Тернопільського району зі своїми скаргам прийшли на колегію у Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, який відбувся ще 27 березня 2018 року. Тоді представники громади розповіли, що за межами їхніх населених пунктів розікрали більше 120 гектарів землі. 28 березня представники громади мали зустріч обласному Держгеокадастрі. Як повідомили у прес-службі головного управління, під час зустрічі обговорили питання надання та передачі земель за межами населеного пункту. Учасники напрацювали шляхи вирішення порушеної проблеми та дій головного управління. Самі ж АТОвці, які були на зустрічі, зазначають, що вони вислухали позицію управління, яку тепер мають донести до громади. Але згоди під час цієї зустрічі так і не дійшли. Керівники на зустрічі, за словами представників громади, виклали сухі цифри. Вони розповіли, як відбувалась процедура приватизації земель людьми, які не мають стосунку ні до села, ні до АТО.
2 квітня АТОвці, які представляють громаду цих населених пунктів, написали заяву на відкриття кримінальної справи. Крім вирішення земельних проблем громада ще намагається добитись звільнення сільського голови. 

Громада протестує

У червні уже відбулось кілька зустрічей з сільським головою та акцій протесту від громади. 

- 1 червня на сесію сільської ради прийшли громадяни, які мали багато питань, але за них навіть не голосували, - каже представник громади офіцер запасу десантних військ Степан Недошитко. -  В регламенті проведення сесії грубі порушення, не зачитують заяви громадян. Потім громада збиралась 7 червня, протестувала. Але сільський голова, як кажуть, включає окуня і не хочу дослухатись до людей.

Винним себе сільський голова не визнає, як кажуть люди, бо має підтримку депутатів сільської ради. 

- Ми покликали на зустріч керівництво району, то вони були шокованими, - каже Степан Недошитко. - Бо навіть не уявляли в яких масштабах все відбувається. Вони знали лише те, що їм доносив голова. А він казав, що в нас 15-20 людей мають щось проти нього, а коли керівництво почуло все на місці і побачили, що там в рази більше людей, то були шоковані. 

Але вони теж, як каже пан Недошитко, не мають на сільського голову жодного впливу. Кажуть, що люди самі його вибрали, а тепер мають те, що мають.

Сільський голови і депутати заодно

- Законним чином його забрати з посади - не можемо, бо жоден депутат не проголосує проти нього, - продовжує чоловік. - Він їх всіх тримає в кулаку. Хіба, якщо буде кримінальне провадження, доведуть його причетність до всіх незаконних справ з земельними питаннями і буде рішення суду, тоді він не буде головою. Але це зятягнеться на довго. Тому свою каденцію до нового року він відбуде, ще до того часу докраде решту. А з нового року нас приєднуватимуть в територіальну громаду і вже буде пізно для відновлення справедливості. 

Про те, що є можливість приєдання в одну громаду з Великими Бірками лист сільському голові прийшов ще в квітні. Але люди про це не знали. Дізнались про лист лише після того, як зателефонували самі у Великі Бірки.

- Не було жодних громадських слухань, а це проблема, - каже пан Недошитко. - Бо минулої п'ятниці була сесія облради на якій затверджували перспективні плани розвитку і наше село залишилось при своїх інтересах, бо сільський голова не подав варіанту приєдання до будь-якої громади. 

Контролюватимуть слідство

Кримінальне провадження за фактом порушення земельного законодавства - відкрите. Але люди вважають, що його спеціально гальмують. 2 квітня представники громади звертались в обласну прокуратуру стосовно земельних правопорушень, звернення переадресували в Тернопільську міськрайонну прокуратуру, а звідти в райвідділ поліції. 

- Ми їздили в районний відділ поліції на зустріч з начальником відділу, керівником слідства та слідчим, - розповідає чоловік. - 17 квітня слідчому давали пояснення, зорієнтували, які слідчі дії потрібні, а до 10 червня він практчно нічого не зробив. Нікого не допитав, дав запити і чекає на відповіді. От ми і запитали, чим вони займались два місяці. Ми домовились, що кожного понеділка приходитимемо до них в поліцію і слідчий казатиме, що зробили по нашій справі за тиждень. 

Перекривали дорогу

10 червня громада знову збиралась на мирну акцію протесту. Люди про це повідомили сільського голову, депутатів. Проте вони проігнорували людей, прийшов лише один сільський депутат. Тоді близько сотні людей перекрили дорогу, ходили по пішохідному переході в центрі села. Тривало це близько години. Пропускали авто та автобуси у яких були малі діти, вагітні жінки, старші люди.

- Були люди, які нас не зрозуміли. В більшості це молоді дівчата, які поспішали десь на відпочинок і казали, що в Європі такого немає, - каже чоловік. - Але більшість ставились з розумінням і розказували про свої біди. Як виявилось, таке свавілля робиться в кожному селі. Були навіть байкери, які їхали з Польщі, то вони сказали, що солідарні, знайшли через навагітор інший маршрут і поїхали через сусіднє село в об'їзд. 

Є ряд вимог

Після перекриття дороги, люди зібрали підписи під заявою до сільського голови. Вимог в людей небагато: відставка сільського голови, сільської землевпорядниці та повернути землі людям, не відрізати від сільської школи тридцять сотих, віддати землю з-під сільського клубу в Костянтинівці

- Також, попросили повернути "Укрпошту" в старе приміщення площею тридцять метрів квадратних, - продовжує чоловік. - Державна пошту перенесли в приміщення площею п'ятнадцять метрів квадратних. В сільського голови може і добрі мотиви були, бо там має бути аптека, але це зробили з порушенням. Ну як, взяти пункту держпошти підняти оренду плату до 5 відсотків від вартості нерухомості? Тобто практично чотири тисячі в рік пошта мала б платити за оренду. Звісно, що таких грошей вони не мають. Але в сільській раді порушили методику розрахунку орендної плати для бюджетних установ. По всій Україні вона складає одну гривню, а на сесії прийняли рішення - чотири тисячі в рік. 

І ще громада не забуває про ті вимоги, які люди озвучували раніше стосовно земельних питань. На протести людей сільський голова не реагує і вважає, що ті, хто приходить на такі акції - проплачені. 

Ще у представників громади була зустріч з керівником Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. Домовились про зустріч 12 червня, на якій будуть представники сільської ради з документами, щоб дати змогу жителям села приватизувати городи, які вони мають за межами населених пунктів. 

Голова Малоходачківської сільської ради Володимир Береза у розмові з журналісткою "20 хвилин" 12 червня був небагатослівним. Чоловік сказав, що люди можуть говорити і думати різне. А от спростувати чи пояснити звинувачення в свою сторону не мав часу. На запитання коли можна до нього зателефонувати, пан Береза кілька разів відповів, що немає часу і сам "маякне". Через дві години після розмови уже не відповідав на дзвінки. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.