"Хочемо, щоб Україна була такою, як ми мріяли біля бочки на Майдані": активісти вшанували пам'ять Героїв Небесної сотні

Мар'яна ДОХВАТ

Ввечері 18 лютого тернопільські активісти зібралися біля пам'ятника Героям Небесної Сотні.
Вони помолилися, запали лампадки на честь Лицарів Гідності та поклали квіти.

18-20 лютого 2014 року в центрі Києва загинули близько ста осіб, кілька десятків зникли безвісти, понад тисяча отримали поранення, сотні людей арештовували та мордували.

- Завжди кажу, що всього не розкажу. А тепер так точно, бо в перші роки після Майдану ми ще мали надію, що тих, хто вбивав наших товаришів, покарають, - каже активіст "Автомайдану" Ігор Василів. - А зараз, напевно, ще в тюрмі сидітимемо за те, що ми робили. Якось так вийшло, що ті, хто вбив Небесну сотню, прекрасно себе почувають. Один беркутівець харківський сидить в клітці, а всі інші благополучно якщо не вдома, то втекли у Росію. А що пам'ятаю? Те, як 18-20 числа розкладали тих хлопців. Це поміняло наше життя, напевно, назавжди.

Чоловік каже, що в такі дні йому дуже тяжко говорити про ті події, а коли він проходить Інститутською, досі відчуває мороз по шкірі.

- Ми тією вулицею тягли людей, а вони стікали кров'ю, - продовжує активіст. - Ми тоді боролися за те, щоб Україна відбулася як держава. Хотіли, щоб український народ став нацією. І нам це вдалося. Попри все, що в житті не так: не така влада, не так треба робити, але ми відбулися як держава. Ми показали, що не можна розстрілювати людей в центрі Європи, що не можна дурнуватим рішенням змінити життя для нас та нашихи дітей, що ми не втратимо надію. Я не говорю, що хтось поганий, хтось добрий. Ми просто хочемо, що Україна була трішки іншою: такою, як ми мріяли біля бочки на Майдані.

Активіст Майдану Богдан Брич був у Києві 30-ого листопада 2013-ого, коли побили студентів. Він поїхав, щоб підтримати молодь, яка вийшла проти зміни вектору розвитку України. Після тих подій він залишився на Майдані до 22 лютого 2014-ого. 18 лютого він отримав кульове поранення.

- Що змінилося? Сказати відверто, дещо змінилося. Але основні концептуальні зміни, я гадаю, ще попереду, - вважає чоловік. - Важливо, щоб змінювалася влада. Щоб країна рухалася в правильному напрямку, який задали ті студенти. І нам потрібно це підтримувати.

Зараз чоловік староста села Гаї Шевченківські. Він вважає, що країну треба змінювати з маленького, із свого села.

Коментарі (1)

Небесна Сотня