Свій професійний день рятувальники відзначають у понеділок, 17 вересня. Урочистості відбулися на Театральному майдані.
30-річний молодший сержант служби цивільного захисту Тарас Хома у рятувальній службі працює півтора року. Чоловік каже, що давно мріяв про таку роботу, але не було можливості. До того працював будівельником.
- Спершу я проходив три місяці навчання і отримав диплом пожежного рятувальника. Зараз я працюю водієм пожежного автомобіля у першій пожежній частині, - розповідає Тарас. - Я виїжджаю тоді, коли на місці не справляється техніка, яка уже там. Я приїжджаю на допомогу.
За півтора року чоловіку найбільше запам'яталась пожежа в міській дитячій лікарні, де горів архів.
- Ми евакуйовували працівників, дітей. Це була найдовша моя пожежа, - розповідає Тарас Хома. - Я працював там протягом трьох годин, був на "поливці" і до кінця. Труднощів у цій ситуації не було, просто було холодно, адже на вулиці була мінусова температура, а також сильне задимлення.
А ще під час стажування чоловік виїжджав на виклик, коли 15-річного хлопця вдарило струмом на потязі на "Новому світі". Каже, що тоді йому було страшно, бо раніше ніколи такого не бачив. Але зараз вже втягнувся і, як каже, зрозумів, що це така робота. А рятувальників психологічно до такого готують.
В день, як каже Тарас Хома, буває і по сім викликів. Серед найбанальніших - просили зняти кота з дерева.
Піротехніки займаються розмінуванням небезпечних предметів, знешкодженням, обстеженням приміщень та вулиць. А також, інформують населення, що потрібно робити при виявленні вибухонебезпечного предмета.
- Якщо це село, то потрібно зателефонувати до сільського голови, якщо місто, то - у службу "101", - каже заступник начальника групи піротехнічних робіт, майор служби цивільного захисту Назар Богдан. - Далі спеціалісти виїжджають на місце. Проводять ідентифікацію чи це справді вибухонебезпечний предмет. Якщо так, тоді інформують нас - групи піротехнічних робіт.
Назар Богдан у службі цивільного захисту працює уже 11 років. Його підрозділ був на Операції Об'єднаних Сил (ООС), проводили там обстеження та розмінування території. Також інформували тамтешніх жителів.
Найбільш складним випадком, як каже чоловік, за 11 років роботи були вибухи на складах спершу у Новобогданівці Запорізьської області, потім у Лозовій Харківської області, ще у Балаклії у Харкові та у Калинівці Вінницької області.
- Ми теж туди виїжджали. Формували піротехнічний загін зі всієї України і ми проводили очистку території, - каже чоловік. - Ми в Калинівці були протягом місяця, а ті підрозділи, які поблизу, то вони досі там працюють.
У Білій Тернопільського району був випадок, коли чоловік розбирав вибухонебезпечний предмет і він вибухнув у нього в руках. Чоловік загинув.
Ще один відділ - оперативно-координаційний центр. Віталій Волощук працює помічником начальника зміни з питань оперативного реагування. Спершу чотири роки навчався і уже працює чотири роки.
Чоловік виїжджає на місце затяжних, резонансних пожеж для координування роботи підрозділів.
- Одна з таких пожеж була у Збаражі на спиртбазі, там горіло 500 тонн біоетанолу, - каже Віталій. - Це було в червні цього року. У Тернополі теж вистачає різних випадків. Можуть бути виклики, що людина топиться у Ставі чи, що хтось закрився на висоті п'ятого чи дев'ятого поверху, чи пожежа в квартирі.
Завдання оперативно-координаційного центру - створювати штаб та керувати ним на місці масштабних пожеж, перевіряти боєздатність підрозділів, чи вони готові добре реагувати на ситуацію.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 11 від 13 березня 2024
Читати номер