Колишнього ієромонаха Антонія-Григорія (Планчака) позбавили клирицького стану

Позбавленому клирицького стану Роману Планчаку заборонено священнодіяти. Він не може служити Божественну Літургію, звершувати таїнства, зокрема хрестити, вінчати і сповідати вірних, здійснювати будь-що, що може виконувати священнослужитель.

У березні 2018 р. подано до загального відома, що ієромонах Антоній-Григорій (в миру Роман Планчак) видалений з монашого стану і це видалення затверджене Святішим Отцем Франциском.  Відносно цього ж священнослужителя проведено карний процес. Вироком колегії суддів Трибуналу Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ від 13 червня 2019 року о. Антонія-Григорія (Планчака) позбавлено клирицького стану. Його визнано винним у скоєнні наступних злочинів: непослух проти власного ієрарха; підбурювання до бунту і ненависті проти власного ієрарха; незаконне присвоєння, затримання і виконання уряду ігумена монастиря;  зловживання владою, недбайливе здійснення і занедбання актів влади у період виконання обов’язків намісника монастиря; перешкоджання вільному виконанню служіння законної влади та ведення фінансових операцій і торгівлі всупереч приписам загального права.

Про це повідомляє пресслужба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ

Після розгляду апеляції, яку подав о. Роман Планчак, Трибунал Верховного Архиєпископа УГКЦ своїм вироком від 16 березня 2021 р. затвердив рішення колегії суддів Трибуналу Тернопільсько-Зборівської митрополії. Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський кир Василій Семенюк 26 березня 2021 р. наказав виконання цього вироку (див. додаток) і від цього дня накладена кара зобов’язує колишнього ієромонаха Антонія-Григорія (Планчака).

Оцим інформуємо всіх вірних, що позбавленому клирицького стану Роману Планчаку заборонено священнодіяти. Він не може служити Божественну Літургію, звершувати таїнства, зокрема хрестити, вінчати і сповідати вірних, здійснювати будь-що, що може виконувати священнослужитель. Якщо б священник позбавлений клирицького стану звершував вінчання чи сповідь, то вони будуть не тільки незаконні, але й недійсні, тобто не будуть мати жодного наслідку. Колишньому ієромонаху Антонію-Григорію заборонено служити будь-які богослужіння у храмі чи поза ним, в тому числі звершувати будь-які прилюдні моління за хворих, екзорцизми чи подібні молитви. Він не може називати себе греко-католицьким монахом чи священником, бо згідно із канонічними нормами він прирівнюється до мирянина.

В Єпархії закликаємо вірних не звертатися до Романа Планчака у справах і питаннях, що стосуються духовного і священичого служіння.

Повний текст Дектрету за підписом Архиєпископа і Митрополита Тернопільсько-Зборівського Василія Семенюка — на сайті Єпархії.

До слова, 23 березня Тернопільський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу Романа Планчака у цивільній справі за його позовом до Глави УГКЦ Святослава Шевчука та 15 єпископів УГКЦ. Про це повідомляла пресслужба Апеляційного суду.

Тернопільський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу Романа Планчака (у духовних колах відомого як отець Антоній Григорій Планчак) на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13 листопада 2020 року.

Як встановлено судом, у вересні 2018 року Роман Планчак звернувся до місцевого суду з позовом до Керівного центру “Патріяршої курії” УГКЦ, Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава Шевчука та 15 єпископів УГКЦ про захист честі, гідності та ділової репутації і просив визнати недостовірною інформацію, оприлюднену на веб-сайті Інформаційного ресурсу УГКЦ “Заяву з приводу “об'явлень” сестри Марії Баран, які поширює о. Антоній Григорій Планчак” та зобов'язати власника домену – Керівний центр “Патріяршої курії” УГКЦ видалити її.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду позивачу у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням, Роман Планчак подав апеляційну скаргу.

У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду, дослідивши матеріали цивільної справи в межах апеляційної скарги та заслухавши пояснення сторін, колегія суддів погодилась із висновками місцевого суду, що оприлюднена на веб-сайті Інформаційного ресурсу УГКЦ “Заява” не містить фактичних даних, а викладена у формі авторських суджень із застосуванням мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири), тобто є оціночним судженням. Відповідно до ст. 30 Закону України “Про інформацію”, ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень, оскільки оціночні судження не підлягають скасуванню та доведенню їх правдивості.

Крім цього, колегія суддів вважає, що висловлене у “Заяві” Синоду судження не є надмірним втручанням в особисті немайнові права позивача, оскільки отець Антоній Григорій Планчак є відомим у регіоні церковним діячем та відіграє певну роль у суспільному й духовному житті, тобто є публічною особою, допустимий рівень критики дій якого є дещо ширшим та обсяги поширеної інформації щодо нього є значно ширшими, оскільки його безпосередні дії становлять суспільний інтерес.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2018 року у справі №607/4318/16-ц зазначається, що “межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж до окремої пересічної особи. Вказані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати”.

Враховуючи наведене, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення місцевого суду — без змін.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.