А за яким договором працюєте ви?

-       Нещодавно я зіштовхнулась із проблемою пошуку роботи, - розповідає тернополянка Амалія. - Чому з проблемою? Тому що в переважній більшості фірм, в яких я проходила співбесіду, пропонували або “мінімалку” із доплатою зарплати “в конверті” й підкреслювали, що так краще для мене, оскільки менше зніматимуть податків, або ж  пропонували укласти цивільно-правовий договір, а відтак я б не мала ні соціального захисту, ні хоча б якоїсь визначеності в тривалості трудових відносин. Звичайно, що я б хотіла отримувати й достойну офіційну заробітну плату, оскільки ще незрозуміло, що буде з нашою пенсійною реформою, та працювати за трудовим договором, який дає мені  вищу соціальну й правову захищеність.

Жінка каже, що навіть не думала, що в Тернополі з цим питанням все так складно.

-       Також моя сестра, котра працює в освіті, взагалі стикнулась з ситуацією щорічного переукладання трудового контракту. В голові не вкладається, як таке можливо, - емоційно додає жінка.

Не працюєш офіційно - не маєш пенсії

Із точки зору оподаткування неофіційне працевлаштування є досить поганим явищем, адже люди не платять податки і працюють у тіні, вважає к.е.н., ст. викладача кафедри податків та фіскальної політики ТНЕУ Володимира Дмитріва.

-       Загалом, ставка податку із доходів працівників не така вже й велика - 18 %. Це одна з найнижчих у Європі та світі, - розповідає експерт. - Крім того, коли не сплачується ПДФО, то втрачаються й деякі можливості щодо відшкодування коштів від держави, до прикладу - при навчанні дітей у вишах на платній формі, при страхуванні життя, при іпотечному кредитуванню та переобладнанні авто на ГБО тощо. Хоча я прекрасно розумію багатьох людей, бо їм головне знайти роботу, а от чи працевлаштовувати офіційно, чи “у тіні” зазвичай вирішує роботодавець.

Ще за прем'єрства Арсенія Яценюка уряд пішов на зниження навантаження на фонд оплати праці із 45% до 22%, таким чином хотів простимулювати вивід коштів із тіні, продовжує Володимир Дмитрів. Однак це не спрацювало, адже й досі багато роботодавців  платять лише “мінімалку”, а решта - “у конверті”. Хоча податкове навантаження й знизили.
- До того ж, з точки зору держави, недоотримання частини доходів казни означає невиконання плану щодо податкових надходжень та бюджету загалом. А він у нас і так дефіцитний, плюс потрібно платити пенсії, адже частково із цих коштів і йдуть виплати у Пенсійний фонд, який наразі є дотаційний, - говорить експерт. - Незрозумілою є ситуація й щодо нарахування пенсій нинішньому молодому поколінню до 35 років - чи це буде солідарна система, чи все таки накопичувальна. Відтак й  молодь у "підвішеному" стані, тому вони вирішують за краще обрати  “мінімалку”, а решта отримувати у конверті.  І так не знати, чи доживемо до пенсії, адже постійно підвищують пенсійний вік.
- В Україні є статистика - дуже велика кількість директорів підприємств мають мінімальні зарплати, при тому, що  вони володіють елітними авто і численою нерухомістю при такому рівні заробітку, - зазначає експерт. - Закордоном все чітко перевіряється - якщо ти не підтвердив походження своїх статків, то несеш відповідальність перед законом. Якщо взяти статистику заробітної плати в Тернополі і по Україні, то порівняно зарплати в нас досить мізерні, однак якось тернополяни виживають.
 

Нелегально працювати - невигідно

Нелегальне працевлаштування та отримання зарплат у конвертах, що є його наслідком, є вкрай негативним явищем, від якого виграють лише недобросовісні роботодавці, зазначає тернопільський юрист Ростислав Небельський. І шкода не обмежується лише несплатою єдиного соціального внеску, що робить працю людини невидимою для Пенсійного фонду і позбавляє можливості планово оформити пенсію.

- Нелегально оформленим працівникам не нараховують відпустки, вони не можуть оформити лікарняного, а у випадку нещасного випадку зазвичай працедавці взагалі від них відхрещуються, - розповідає пан Ростислав. - Проте і для роботодавця, який офіційно не оформляє працівників, існує постійна загроза бути виявленим і заплатити чималий штраф (від 8500 до 17 000 за перший випадок порушення).
 

Який договір укладати?

Як щодо так званих цивільно-правових договорів, то їх укладання інколи є доцільним, а саме: коли робота виконується разово, або хоча й систематично, проте націлена на створення певного результату (комп'ютерна програма, журналістське розслідування, ремонт квартири тощо), розповідає юрист. Проте у жодному разі цивільно-правовий договір не може використовувати для вуалювання трудових відносин: наприклад якщо людина щоденно працює в офісі, а з нею оформлений цивільно-правовий договір на надання інформаційних послуг, то це буде явним порушенням.

-       Строковий трудовий договір є особливою формою трудового договору, який укладають у разі особливої специфіки роботи. Щодо освітян, то укладення строкових договір (які часто іменують контрактами) можливе лише із керівним складом (ректором, деканами). Щодо звичайних викладачів, то така практика не є коректною і залишається лише сподіватися, що не має корупційної мети, - підсумовує Ростислав Небельський.

111 690 грн штрафу за нелегала

Штрафні санкції для підприємців, які мають неофіційно працюючих працівників, складає 30 мінімальних заробітних плат за кожного такого працюючого, зазначив начальник відділу з питань законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Тернопільській області Ігор Хаварівський.

-       Тепер тримати нелегально працюючих працівників економічно невигідно, адже штраф становить біля 111 690 грн за кожного виявленого такого працівника. В  Тернопільській області всього 6% неформально працюючих працівників від загальної кількості зайнятого населення, з яких 24,6% у сфері готелів і ресторанів, 16,5% - будівництво , 12% - діяльність транспорту та зв'язку, 10,5% - роздрібна та оптова торгівля, - наводить статистику пан Хаварівський.

Власне за цивільно-правовим договором в нашій області працює 4 232 працівників, при цьому 51 тернополянин працював без оформлення трудових відносин або з порушенням порядку оформлення.

-       Аби виявити порушення трудових відносин ми проводимо не планові перевірки різних організацій, - продовжує керівник відділу. - Підставою для подібних перевірок є заява громадянина України, публікація в ЗМІ чи звернення Пенсійного фонду, Фіскальної служби та інших державних органів.

Ігор Хаварівський наголошує, що роботодавцю раціональніше офіційно зареєструвати працівника, ніж сплатити штраф за порушення трудового законодавства України.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.