Пішки до Зарваниці, день другий. Чужі люди стали однією родиною

Другий день пішої ходи на прощу до Зарваниці розпочався вдосвіта.  Після ночівлі у Струсові в дорогу люди вирушили о 4.30. 

Виспатись у спортзалі та класних кімнатах не вдалось,  але за ніч люди перевели подих та набрались сил завдяки їжі, яку приготували на польовій кухні. Годували прочан супом та гречаною кашею з овочами.  

Під час вечері журналістка "20 хвилин" зустріла військову кухарку Марічку із Києва, що готує для артилеристів окремої 44-ї артилерійської бригади. 

У дорозі прочани діляться всім: їжею,  одягом,  пластирями для натертих ніг,  кавою,  яка так потрібна, коли всю ніч майже не спиш. 

Щедро ділять тернополяни між собою теплі покривала,  бо на вулиці похолодало. 

Прочани із колони,  в якій до Зарваниці іде журналістка  "20 хвилин" розповіли,  що студенту медуніверситету Джону із Гани  в одному із сіл добродії подарували зручні кеди,  бо весь день вчора він у недуже зручних туфлях.  Але знайти Джона серед тисячі прочан не вдалось. 

Окрім того, для учасників ходи практично у кожному із сіл,  які трапляються по дорозі,  готують смачні перекуси.  Щоб привітати подорожніх,  місцеві жителі виходять на вулиці,  водії,  які проїжджають повз колону -  зупиняють машини та вітаються. 

14 липня колону поблагословив архієпископ Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ о. Василій Семенюк.  Це додало сил. 

Другий день ходи дається людям важче.  Проте підтримка один одного та спільна молитва не дають падати духом. 

Зараз прочани на останній перед Зарваницею зупинці у селі Золотники, йдуть під дощем.  До святого місця менше 10 кілометрів. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.