- Астер Ндженг Нтіне був одним з найкращих та найталановитіших випускників, - розповідають в університеті. - Він був цікавим і мудрим студентом, активним членом студентської ради, учасником культурно-масових заходів. Його прочитання "Заповіту" Тараса Шевченка назавжди залишиться в історії вишу, як і його ідеї, ініціативи і щире ставлення.
Астер закінчив навчання два роки тому, але його досі всі пам'ятають. Він був дуже спокійним, врівноваженим. На всіх засіданнях студенстької ради дуже мудро та грунтовно говорив, пропонував ідеї. Після випуску він повернувся в Конго і склав іспити, працював там лікарем. Він дуже добре знав українську мову і навчався разом з українськими студентами. Проходив практику у Вроцлавському медичному університеті разом з українськими студентами.
Помер Астер через погану діагностику. Як кажуть в університеті, скоріше за все у нього було защемлення кили (грижі), перитоніт.
В соцмережі Facebook дуже багато студентів та викладачів пишуть слова співчуття.
- Дуже шкода. Це був гарний і вихований студент, допитливий і мотивований, - пише доцент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією Олександра Шульгай. - Залишив про себе гарний спогад. Нехай спочиває з Богом.
Оксана Горленко пише, що Астер дуже любив білий костюм. Так вона його і запам'ятає - життєрадісним і в білому.
- Під час вручення дипломів у 2016 році Астер українською мовою зі словами вдячності звернувся до професорсько-викладацького складу і найкращими побажаннями до своїх колег, - пише Оксана. - Він, як один з кращих студентів, мав можливість промовити вітальні слова.
Essindi Owona Joseph пише, що всі, хто знав Астера були щасливими, бо він був прикладом людини, яка вміла працювати, мала високий інтелект, знала багато речей.
- Я не знаю, як реагувати, я намагався зрозуміти, що сталося з тих пір, як я отримав новину два дні тому, - пише Addy Yann. - Я дивився на фото, зроблене в 2011 році. Ти приїхав до мене у Львів. Ти залишився на декілька днів. Ми чудово провели час – відвідали цікаві місця, спілкувалися. Ти перша людина, яку я дійсно відкрив в Україні. Я був неповнолітнім, коли приїхав в Україну. Я не мав жодного досвіду, жив сам, був самовпевнений, нетерпимий і чутливий. Ти дав мені багато цікавого досвіду. Ти відіграв важливу роль в моєму розвитку, мабуть, тому найбільше хочу сказати зараз дякую за те, що допоміг мені бути людиною, якою я є сьогодні. Слова не можуть передати біль, який я відчуваю зараз, біль, який ми всі зараз відчуваємо. Твої друзі в Україні, твоя сім'я і всі, з якими ти був знайомий.
Віта Остапович пише, що Астер, був дуже хорошим одногрупником і дуже хорошою людиною. Вічна йому пам'ять...
Стежте за новинами Тернополя у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.
№ 13 від 29 березня 2023
Читати номер
Олена Дячук
Anonymous