- Нещодавно я вперше здавав кров, - розповідає Сергій Зварич. - І був щиро здивований, коли мені намагалися відмовити через відсутність прописки. Хоча я живу і працюю в Тернополі не один десяток років. Думаю, це відштовхує людей допомагати іншим. Тому потрібно врегулювати це питання.
Журналісти “20 хвилин” звернулись за роз’ясненням до головного лікаря Тернопільського обласного центру служби крові Петра Лучанка.
- Здача крові здійснюється за місцем реєстрації через те, що ми не знаємо нічого про людей які знаходяться за межами міста, - каже пан Лучанко. - Люди мають можливість здавати кров у своїх районних центрах, мають своїх лікарів, що мають доступ до інформації про їх хвороби та лікування. Є можливість того, що люди можуть здати кров у своїх населених пунктах, а потім її доставляють до нас.
Відповідно до Порядку медичного обстеження донорів крові, затвердженого Наказом МОЗ, прийом донорів в закладах переливання крові проводиться на підставі документа, що посвідчує особу донора та його реєстрацію. І хоча згідно із Додатком №1 до вказаного Порядку, ідентифікація донора здійснюється за документами, які містять “особисті дані, що унікально відрізняють донора, без будь-якого ризику помилкової ідентифікації, так само як і дані для контакту з донором (паспорт, водійські права, військовий квиток, посвідчення особи, ідентифікаційний номер платника податку тощо)”, згадка про “реєстрацію” спонукає медиків вимагати від донора надання саме паспорта, в якому вміщено позначку про реєстрацію місця проживання.
За словами медиків, в Україні немає Національного реєстру донорів крові і донорів, що тимчасово чи на постійній основі відведені від донорства. Тому отримати дані з ВІЛ/СНІД диспансеру чи венеричних диспансерів і т.д. інших областей, як виявилось, набагато складніше, ніж незаконно заборонити здавати кров.
Така проблема є не лише питанням одного центру крові, а й усієї державної системи. Допоки держава не створить Національний реєстр донорів крові та/або її компонентів, кожний донор матиме перепони на кшталт "прописка".
Сергію Зваричу все ж дозволили стати донором, але з особистого дозволу головного лікаря.
Нещодавно соцмережі облетіло прохання теребовлянки Олі Чемеринської стати донором для її матері. За кілька годин охочих допомогти сім’ї Чемеринських знайшлось чимало.
У коментарях до статті читачі цікавились чому жінці не могли перелити крові із банку.
- Донорів шукали через те, що жінці потрібно було пряме переливання крові. - Повідомляють у Теребовлянській центральній районній лікарні. - У банку крові донорська кров є завжди. Але у ній не зберігаються тромбоцити. При прямому переливанні потрібні усі компоненти крові. Тому бувають випадки, коли кров яку здавали раніше не підходить для переливання.
Довідка:
За місяць лише у Тернополі кров здають в середньому 800-900 людей. Стільки ж – по області.
Перед тим, як використати кров для переливання - її ретельно перевіряють: кров повинна бути безпечною для реципієнтів. Стандартний об'єм заготовленої крові - 450 мл, без урахування 40 мл крові, узятої для аналізів. Це максимально допустима доза здачі за один раз.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
Ігор
а от цікаво, бомжі які здають кров бо немає на що побухати про їхнє здоровя все ж відомо? чи головне щоб у них є паспорт
Бульба