Реформа: змінять підхід до донорства та створять Банки крові

Так, у рамках  анонсованої медичної  реформи планують реформувати і Службу крові загалом. Приміром, Центри служби крові планують ліквідувати. Натомість в обласних центрах з’являться Банки крові. А кожна лікарня, плануючи кількість операцій і втручань, які потребують препаратів крові, зможе замовляти звідти певну кількість та тип продукції.  

Планують змінити і підхід до донорства – зробити його 100% безкоштовним та таким, аби у родичів пацієнтів різних медичних закладів відпала необхідність у здачі крові. Зроблять це з допомогою відповідного Закону, що має створити правову основу для безкоштовного донорства.

Таких перемін, кажуть аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», вимагає від України Асоціація з ЄС. Адже реформування служби крові -  один з пріоритетів реформування української системи охорони здоров’я відповідно до вимог ЄС.
Поки ж нагорі, тобто на державному рівні обговорюють великі зміни, внизу, тобто в області, покищо небагато можуть сказати не тільки про реформування Служб крові, а й про медичну реформу загалом.

- Обіцяють багато хороших змін у рамах медичної реформи. Але наразі лишень відбувається формування законодавчо-нормативної бази, - каже заступник начальника управління охорони здоров’я обладміністрації Лідія Чайковська. –  Ще ніхто ніяких вказівок не може дати, бо нема законних підстав. Все в процесі. Окрім того, нам досі не призначили міністра. Є тільки виконувач обов’язків. Тож невідомо, чи не зміниться керівництво і як це реформування відбуватиметься. 

У місяць – 500 донорів
Тож розповідати про  створення Банку крові тут поки що не можуть. Чи не хочуть.
Мало що про появу такого Банку можуть сказати і власне у Центрі служби крові. Тут кажуть – працюють, як працювали, і, як кожна державна установа, не можуть похвалитись відсутністю потреби у заміні технічного оснащення  чи великою державною фінансовою підтримкою.

- У Тернополі щомісяця в середньому маємо 500 донорів, - розповідає заввідділом комплектування донорських кадрів Тернопільського обласного центру служби крові Наталія Скочеляс. – Це шість-сім тисяч донорів у рік. Здати кров у нас, відповідно до розпорядження Управління охорони здоров’я, можуть тільки  донори з тернопільською пропискою і за попереднім записом. З районів – не беремо, бо не маємо інформації про них. Ті ж, хто прописаний у районі, мають звернутись у районне відділення переливання крові, в них там є бази даних про їхні диспансерні групи.
Кров у Центрі служби крові беруть двома методами - методом кроводачі і методом плазмаферезу. Після забору крові її додатково обстежують на гепатити B, С, D, СНІД, сифіліс та ін. І тільки після повної перевірки на ряд захворювань отримана кров має право бути виданою у лікувальний заклад. У якому вигляді – залежить від потреби лікувального закладу.

- Стати донором може практично будь-яка здорова людина, громадянин України, віком 18-60 років, - додає пані Скочеляс. – Після звернення наші лікарі – терапевт, дерматовенеролог проводять обстеження. Вони мають перелік захворювань, з якими допускати до здачі крові не можна. Якщо протипоказів нема, тоді людину відправляють безпосередньо на здачу. Здавати кров можна раз на 60 днів, тобто раз на два місяці, не більше п’яти разів у рік. Плазму можна частіше.

Навіть на «чай» не дають
За таку послугу суспільству донор, принаймні так вважається, не отримує грошей. Єдине, на що він може претендувати, окрім одного вихідного дня в день здачі та додаткового дня до відпустки, - це кілька гривень компенсації на обід.
- Донорство в Україні безкоштовне, - додає пані Скочеляс. – Донорами переважно стають родичі пацієнтів лікувальних закладів. Якщо вони не можуть здати кров чи не хочуть, то шукають тих, хто зробить це замість них. Домовляються, платять. Але ми до цього стосунку не маємо, адже державою не передбачено якихось виплат. Та навіть більше – цього року донори навіть не отримували традиційних кількох гривень на обід, які видають після здачі крові. Причина – брак фінансування.  
Фінансування Центру служби крові, за словами Наталі Скочеляс, наразі бажає кращого. У швидкі позитивні зміни тут не дуже вірять.
- Медицина в Україні в жалюгідному стані, - додає вона. – І нам, як і працівникам будь-якої медичної установи, хотілося б, і щоб зарплати підняли, і щоб медичне оснащення, обладнання оновили. Наразі ж фінансування слабеньке. 

Державі – безкоштовно, від держави - платно
Утім, попри офіційний статус у донорства «безкоштовного», на ньому таки заробляють. Приміром, вдається підзаробити не одну сотню гривень за 450 мілілітрів крові «професійним» донорам. Їх доволі часто можна зустріти під приміщенням Центру служби крові.

- Востаннє я здавала кров у 2012 році, - розповідає тернополянка Ірина Коваль (прізвище змінене на прохання жінки – прим. ред.). – Тоді сестра була в пологовому і традиційно перед випискою її попросили знайти двох донорів. Або ж сплатити благодійний внесок у розмірі 700 гривень. То я і відгукнулась. Коли ж знову з’явилась потреба стати донором, вже у 2014 році, то мені відмовили. Все через ту ж прописку. Сказали, що з 2013 року  - тернопільська прописка - обов’язкова умова для здачі крові тут.

За словами тернополянки, охочі допомогти знайшлись у тому ж Центрі. Послуга орієнтовно коштувала 350 гривень.

- Вважаю,  що на донорстві роблять бізнес. І не тільки ті, хто погоджується за оплату здавати кров, - каже тернополянка Юлія Козак. – Адже держава отримує кров безкоштовно. Однак за будь-який препарат крові в лікарні вже треба платити. Його ж ніхто безкоштовно не дає.

Вирішити такі і схожі проблеми, пов’язані із донорством та службами крові загалом, і сподіваються реформатори. Для втілення таких змін, окрім грошей, потрібні підтримка та розуміння, в тому числі і лікарської спільноти.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.