Детальніше про саму виставку розповіла директорка Тернопільської обласної інспекції охорони пам’ятників історії та культури Марина Ягодинська.
Науковиця зізнається, що робота була клопіткою та важкою, адже потрібно було не тільки зібрати інформацію про пам’ятники та скульптури, але ще і віднайти їх та сфотографувати.
Загалом робота тривала трохи більше 15 років. А все почалося у 2003 році.
– Саме в тому році розпочала діяти програма збереження культурної спадщини. І ми район за районом, село за селом, об’їжджали населені пункти, – розповідає директорка. – Ми розпитували місцевих жителів, вони вказували локацію тих об’єктів, що нас цікавлять. Було нелегко.
На виставці організатори представили декілька стендів з картами: загальною картою області та картами кожного з колишніх районів, на які і нанесли розташування скульптур та їх вигляд.
– Коли ідея тільки зародилася, мови про об'єднання районів ще не було. А тому представили ми карти в такому вигляді, в якому їх побачили відвідувачі, — розповідає директорка Тернопільської обласної інспекції охорони пам’ятників історії та культури Марина Ягодинська.
Організатори не обмежувалися тільки кам’яними скульптурами, але й віднайшли декілька цінних дерев’яних скульптур минулого століття.
Пані Ягодинська з захопленням розповідає про історичну цінність кожної зі скульптур, адже в радянські роки люди ховали їх в підвалах чи на горищах, аби тодішня влада їх не знищила. І лише з настанням незалежності скульптури знову виставили на належне їм місце, попередньо відреставрувавши.
– Серед скульптур є як такі, які зробили мешканці населених пунктів, а є цілком професійні роботи. Найдавніші скульптури датовані 1795 роком, у Зборівському районі, а якщо говорити про постаменти, то на Бучаччині є збережені роботи 1750 та 1751 років. Крім того є хрести, які встановили у пам’яті про померлих від чуми в 1770 та 1771 роках у Буцневі та Великих Гаях, — розповідає пані Ягодинська.
Організацією інформації та виїздів займалися всього дев’ять працівників. В істориків допомоги не просили, адже і самі за освітою є істориками.
– Я кандидат наук, археолог, проводжу розкопки та практику у студентів, мої колеги також є істориками та етнографами, – додала пані Ягодинська.
У майбутньому організатори хочуть розвинути проєкт «Репресовані за віру» про священників, які правили в церквах і яких поховали на Тернопільщині.
Виставку «Сакральна скульптура Тернопільщини» ще у неділю 23 травня можна побачити на території Тернопільського Свято-Троїцького духовного центру. Потім їй знайдуть постійне місце розташування.
Як повідомляв Укрінформ, на Тернопільщині завершили повну інвентаризацію пам’яток та об’єктів різнопланової культурної спадщини, зокрема, понад 860 зразків сакральних об’єктів. Це, до речі, зроблено вперше в Україні. Описали та зробили геолокацію сакральних пам’яток ХVІІІ – першої половини ХХ ст. у різних куточках області. Це, зокрема, скульптури Матері Божої, Ісуса Христа, різних святих. У такому переліку – скульптурні композиції та хрести – на честь скасування панщини, "Святої Тверезості", офірні, в пам'ять про загиблих від різних хвороб, моровиць та пошестей – чуми, холери, тифу тощо.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер